Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10. ШКІЛЬНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Шкільний краєзнавчий музей — організаційний центр краєзнавчої роботи школи. Він є ефективним осередком навчання. Експозиція музею дає змогу з найбільшим ефектом використати ілюстративний матеріал для глибокого засвоєння учнями на уроках шкільної програми з географії. Музей відкриває також великі можливості для організації самостійної творчої роботи учнів. Після проведення екскурсій і туристських походів по рідному краю у школі накопичується багато краєзнавчих матеріалів.

Шкільний музей є однією з форм розвитку творчої самодіяльності і громадської активності учнів у процесі збирання, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів з історії природи і суспільства, які мають виховну і науково-пізнавальну цінність. Мета і завдання музею — сприяти формуванню в учнів патріотизму, розширенню їхнього світогляду і вихованню пізнавальних інтересів і здібностей, розвитку суспільно-політичної активності, виробленню практичних навичок пошуково-дослідницької роботи, вдосконаленню навчально-виховного процесу. Він є базою для здійснення краєзнавчого принципу у навчанні та вихованні школярів.

Нерідко шкільні музеї є організаційними центрами краєзнавчої та агітаційно-масової роботи серед населення. Вони тісно співробітничають з громадськими організаціями, науковими установами та державними музеями і відіграють значну культурно-освітню і виховну роль.

Створення краєзнавчого музею неможливе без активної пошуково-дослідницької роботи школярів у позаурочний час. В організації музею, крім юних краєзнавців, повинні брати участь учителі й батьки.

Найбільш поширені в школах комплексні краєзнавчі музеї широкого профілю, експозиції яких відображають історію, природу, економіку, населення та культуру краю. Широкий профіль музею дає можливість всебічно вивчити рідний край і залучити до краєзнавчої роботи більшість учнів і весь педагогічний колектив.

Шкільні краєзнавчі музеї працюють на громадських засадах, широко використовують актив учителів та учнів. В роботі музею, як і в його створенні, беруть участь педагогічний колектив школи, дитячі організації, батьківський комітет і шефи.

В основі організаційної структури і керівництва роботою музею лежить принцип самоврядування. Загальне керівництво ним здійснюють директор школи та організатор позакласної роботи, а безпосередньо завідує музеєм керівник, призначений директором з-поміж вчителів-краєзнавців. Спрямовує роботу музею рада, яка обирається на загальних зборах його активу.

Робота шкільного музею тісно пов'язана з виконанням навчально-виховних завдань, з усією позаурочною виховною роботою.

Структура музею залежить від багатьох чинників і насамперед від його профілю та від кількості зібраного краєзнавчого матеріалу. Бажано, щоб кожний шкільний музей відображав типовий, характерний для свого краю матеріал. Музей — це експозиція натуральних, штучних, об'ємних і графічних експонатів. Його розміщують в одному з приміщень школи для обслуговування навчально-виховного процесу.

Експонати музею збирають і виготовляють в основному самі учні під керівництвом учителів. Так школярі здобувають необхідні для самостійної роботи знання і навички, оволодівають методами пошуково-дослідницької роботи.

Музей працює згідно із затвердженими його радою перспективними тематико-експозиційними та річним планами. Основою першого є шкільна програма, окремі питання якої відображені у відповідних темах музейної експозиції. У тимчасовій експозиції на допоміжних або додаткових стендах подані додаткові теми, присвячені актуальним питанням суспільного та економічного життя краю, проблемам світової політики.

Процес створення краєзнавчого музею проходить такі послідовні етапи: розробка тематики і структури, складання тематичного і тематико-експозиційного планів, відбір краєзнавчих матеріалів, складання колекцій та ескізів, розміщення експонатів, оформлення експозиції. Розробляючи тематичну структуру музею, слід згрупувати експозиційний матеріал по відділах: історичний, географічний, етнографічний, літературний, професійно-довідковий, а також «Вивчаємо рідний край», «Наша школа».

Відділи музею складаються з різних розділів, експозиції яких представлені наочними матеріалами — експонатами. Останні становлять головне багатство музею.

Одне із центральних місць шкільного краєзнавчого музею займає географічний відділ. Пропонуємо схему оформленню та експозиції цього відділу

 

І. Географічне положення свого краю

 

1. Положення краю на карті світу позначено стрілками, що показують найкоротшу відстань від свого населеного пункту до екватора, північного та південного тропіків, південного та північного полярних кіл, північного і південного полюсів, нульового меридіана, а також до деяких столиць та найбільших міст світу.

2. Положення краю на карті України. Показані найкоротші відстані від свого населеного пункту до крайніх її точок, до Києва та деяких обласних центрів.

3. Положення свого району і населеного пункту на карті області. Показані відстані від свого населеного пункту до крайніх точок області, до районного та обласного центрів, до центрів сусідніх адміністративних районів, а також відстані до найбільш визначних об’єктів (пам'яток історії та природи, заповідників, заказників тощо).

4. Положення свого населеного пункту на карті району. Показані відстані від свого населеного пункту до крайніх точок району, найбільших сільських населених пунктів, найближчих автобусних та залізничних станцій.

Картографічні матеріали про географічне положення свого краю супроводяться коротким лаконічним текстом.

 

II. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини

 

1. Таблиця геологічної хронології. Коротка історія розвитку життя на Землі.

2. Таблиця геологічних періодів, відклади яких розповсюджені в країні.

3. Схема геологічної будови та геологічний профіль краю.

4.Схема четвертинних відкладів краю.

5. Картини типових ландшафтів геологічних періодів.

6. Схема геологічного розрізу певного відслонення що відображує склад материнських порід місцевості.

7. Геологічна колонка з натуральних зразків порід, що складають товщу земної кори поблизу школи.

8. Схема тектоніки краю.

9. Геоморфологічний профіль.

10. Колекція корисних копалин.

11. Фізико-географічна карта краю з позначення родовищ корисних копалин.

12. Фотографії і картини типових форм рельєфі краю.

13. Матеріали до вивчення основних форм рельєф та їх опис (гори, горба, яру, річкової долини, карстової западини тощо).

14. Слайди, які характеризують геологічну будову, рельєф і корисні копалини.

 

III. Клімат

 

1. Матеріали метеорологічних спостережень (графіки абсолютних і середніх температур, виведених по місяцях, за рік і за кілька років; діаграми опадів по місяцях, сезонах і роках; графіки висоти Сонця над горизонтом, тривалості дня і ночі; діаграми стану марності по місяцях; діаграми висоти снігового покриву по декадах; роза вітрів по сезонах і по роках; зведення про погоду по місяцях і роках).

2. Таблиці та графіки фенологічних спостережень, фенокалендар свого населеного пункту.

3. Місцеві ознаки і передбачення погоди.

4. Календар сільськогосподарських робіт.

5. Характеристика пір року (опис з фотоілюстраціями).

6. Опис аномальних кліматичних явищ.

7. Кліматична карта краю, на якій показано середні температури січня та липня, річна кількість опадів.

8. Картини, фотографії, слайди та кінофрагменти, на яких зображено місцевість і різні пори року.

9. Матеріали з питань охорони атмосфери краю.

 

IV. Внутрішні води

 

1. Матеріали географічних спостережень за місцевою річкою, озером.

2. Опис джерела.

3. Макет «Утворення меандр і стариць».

4. Розріз колодязя з показом шарів і глибини залягання ґрунтових вод.

5. Макет стадій заростання озера або стариці.

6. Макет утворення болота.

7. Таблиці режиму місцевих водойм (час замерзання і скресання, тривалість льодоставу, висоти рівня води за порами року).

8. Кругова діаграма співвідношення між різними джерелами живлення річок.

9. Матеріали про роботу текучих вод.

10. Описи, схеми, малюнки, картини, фотографії і слайди окремих водойм краю (джерела, річки, озера, болота).

11. Матеріали (описи, графіки, схеми, фотографії, слайди) про господарське використання місцевих вод та їх охорону.

12. Стан і перспективи гідробудівництва.

13. Картосхема внутрішніх вод краю.

 

V. Грунти

 

1. Основні типи грунтів (моноліти).

2. Зразки мінеральних добрив, які вносять у грунти.

3. Макети, таблиці, графіки, фотографії, слайди, що характеризують суть агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів.

4. Меліорація та охорона грунтів.

5. Картосхема грунтів краю.

6. Матеріали про дослідження грунтів та підвищення їхньої родючості на пришкільній навчально-дослідній ділянці.

 

VI. Рослинність

 

1. Схема формування та розвитку рослинного світу краю.

2. Зразки дерев та чагарників з поздовжніми і поперечними зрізами.

3. Гербарій зразків природної та культурної рослинності.

4. Матеріали про господарське використання рослин.

5. Макети фітоценозів лісу, лугу, поля, болота, річки або озера.

6. Гербарні зразки рослин різних фітоценозів (лісу, лугу, болота, водойми, населеного пункту).

7. Гербарій та календар збирання основних лікарських рослин.

8. Зразки плодів і насіння культурних рослин.

9. Гербарій рослин-паразитів і напівпаразитів.

10. Гербарій отруйних рослин.

11. Малюнки й муляжі їстівних та отруйних грибів.

12. Матеріали (описи, схеми, макети, фотографії, слайди), що розкривають зв'язок між рослинами та умовами зовнішнього середовища.

13. Картини, фотографії, слайди та кінофрагменти, на яких зображено окремі ділянки рослинного покриву.

14. Картосхема поширення на території краю видів рослин, які охороняються і занесені у Червону книгу.

15. Картосхема рослинності краю, на якій показано площі, зайняті полями, луками, болотами, лісами.

 

VII. Тваринний світ

 

1. Схема еволюційного розвитку тваринного світу краю.

2. Картини, рисунки, фотографії, слайди основних представників тваринного світу лісу, поля, болота водойми, населеного пункту.

3. Чучела звірів та птахів.

4. Колекції комах — шкідників лісу, поля, саду.

5. Колекції жуків і метеликів.

6. Картини, рисунки, фотографії і слайди промислових тварин.

7. Скелети ссавців, птахів, плазунів, земноводних і риб.

8. Гнізда птахів.

9. Матеріали, що характеризують користь птахів.

10. Матеріали, що характеризують згубну діяльність шкідників.

11. Картини, фотографії та слайди місцевих порід свійських тварин.

12. Зоогеографічна картосхема краю.

13. Картосхема поширення на території краю рідкісних тварин, занесених у Червону книгу.

 

VIII. Ландшафт

 

1. Картини, фотографії, слайди і кінофрагменти, на яких зображено типові ландшафти краю.

2. Літературний опис характерних ландшафтів.

3. Ландшафтна картосхема краю.

4. Матеріали про антропогенне перетворення ландшафтів.

 

IX. Охорона природи

 

1. Описи картин, фотографії, слайди, кінофрагменти, на яких зображено пам'ятки природи, рослини-релікти, інтродукти, ті види рослин і тварин, що охороняються.

2. Природоохоронна карта свого краю, на якій показані охоронні території різного функціонального призначення (природні парки, заповідники, заказники, пам'ятки природи, місця поширення рослин і тварин, що охороняються).

3. Матеріали, які висвітлюють участь школярів в охороні природи краю.

 

X. Населення краю

 

1. Діаграми зміни кількості міського і сільського населення за віком, освітнім рівнем, професійним та національним складом.

2. Топономіка населених пунктів.

3. Основні типи сільських населених пунктів за функціональними особливостями.

4. Картосхема розселення населення з показом дат виникнення населених пунктів.

5. Картосхема густоти населення.

6. Знатні люди краю.

7. Дошка пошани школи.

 

XI. Господарство краю

 

1. Матеріали, які характеризують рівні розвитку окремих галузей господарства.

2. Зразки продукції місцевих промислових і сільськогосподарських підприємств.

3. Схеми технологічного процесу і виробничі зв'язки окремих промислових підприємств.

4. Комплексна економіко-географічна характеристика найважливіших промислових підприємств.

5. Діаграми зростання та структури посівних площ, рівня механізації сільськогосподарських робіт.

6. Картосхеми посівних площ основних сільськогосподарських культур.

7. Діаграми поголів'я худоби та зростання виробництва продукції тваринництва.

8. Список сільськогосподарських підприємств.

9. Комплексна економіко-географічна характеристика підприємства.

10. Діаграми доходів підприємств та їх працівників.

11. Нове будівництво на селі: фотографії, слайди та опис нових будинків і споруд.

12. Фотографії кращих людей села.

13. Шляхи сполучення і транспортне будівництво.

14. Матеріали дослідницьких робіт учнів на пришкільній ділянці.

15. Картосхеми промисловості.

 

XII. Культура краю

 

1. Діаграми кількості шкіл, вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, будинків культури, клубів, театрів, кінотеатрів, кіноустановок, лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів, дитячих садків-ясел, засобів теле- і радіозв'язку.

2. Книги, художні статті, підшивки газет, набір листівок, малюнків, фотографій, слайдів, кінофільмів, присвячених своєму краю.

3. Картосхеми закладів освіти, культури, зв'язку та медицини.

 

Оформлення та експозиція відділу «Вивчаємо рідний край»

 

У цьому відділі збираються та експонуються матеріали, які розповідають про туристсько-краєзнавчу роботу в школі.

1. Літопис туристично-краєзнавчої роботи.

2. Хронологічні таблиці про експедиції, туристські походи та екскурсії; діаграми збільшення кількості їх учасників.

3. Щоденники експедицій, туристських походів та екскурсій.

4. Матеріали краєзнавчого вивчення рідного краю (описи, доповіді, реферати, фотографії, слайди, кінофільми, магнітофонні записи).

5. Картосхеми маршрутів експедицій, туристських походів та екскурсій.

6. Тематика, плани і звіти роботи краєзнавчого товариства (гуртка).

7. Діаграма охоплення учнів краєзнавчою роботою по роках і класах.

8. Стенд «Кращі краєзнавці».

9. Матеріали про краєзнавчі конференції, зльоти, семінари, вечори.

10. Літературні джерела та матеріали періодичної преси, які відображають краєзнавчу роботу школи.

11. Нагороди та інші відзнаки за туристично-краєзнавчу роботу.

12. Бібліографія про рідний край.

13. Матеріали про підготовку школярів до експедицій, туристських походів та екскурсій.

14. Способи орієнтування за місцевими ознаками (за пнями, стовбурами і кронами дерев, рослинами-компасами, грибами, мурашниками, валунами тощо).

 

Оформлення та експозиція відділу «Наша школа»

 

1. Географічне положення. Стрілками показані найкоротші відстані до Києва, столиць сусідніх держав, найбільших міст країни, обласного та районного центрів.

2. Топографічний план мікрорайону школи.

3. Топографічний план пришкільної ділянки.

4. Опис історії школи.

5. Матеріали, що характеризують навчально-виховну роботу школи в окремі періоди і роки.

6. Опис досвіду роботи найкращих учителів та учнів школи.

7. Матеріали, що характеризують суспільно корисну та культурно-освітню роль школи в рідному краї.

 

Оформлення та експозиція професійно-довідкового відділу

 

1. Стенд з описом найбільш поширених і потрібних у краї професій.

2. Матеріали, що показують систему оволодіння масовими спеціальностями.

3. Передовики виробництва та їхні досягнення.

Створення шкільного краєзнавчого музею — це вища стадія туристично-краєзнавчої роботи школи, а не її завершення. Нові педагогічні завдання вимагають нових форм туристично-краєзнавчої діяльності. Музей повинен бути постійною творчою лабораторією всього шкільного колективу, робота якого будується на основі цілеспрямованості та ініціативи вчителів і учнів.

Головне завдання ентузіастів-краєзнавців — постійне поповнення, оновлення та вдосконалення експозиції музею. Зміни в природі та житті людей є невичерпним джерелом поповнення експозиції новими матеріалами. Лише за таких умов можна вважати, що туристсько-краєзнавча робота в школі поставлена на належний рівень і музей успішно виконує покладену на нього навчально-виховну роль.

У пошуково-дослідницькій роботі вчителів та їх вихованців меж немає. При цьому пошук матеріалів, повинен проводитися планомірно, постійно і цілеспрямовано.

Розповіді про експонати музею на засіданнях краєзнавчого гуртка (товариства), використання його матеріалів на уроках географії та з інших шкільних дисциплін помітно підвищує інтерес учнів до краєзнавчої роботи. Збирання матеріалу, що стосується краю, проводиться не тільки членами краєзнавчого гуртка (товариства), а й багатьма учнями інших гуртків, а також батьками.

Навчальна робота шкільного краєзнавчого музею передбачає вивчення краєзнавчих тем та розділів природознавства, фізичної та економічної географії з використанням експонатів музею на уроках.

Отже, шкільний краєзнавчий музей має велике значення у підготовці та проведенні уроків географії краєзнавчий матеріал дає змогу вчителю географії добре підготуватися до уроків і широко використовувати його у процесі викладання. Наприклад, мінерали і гірські породи, зібрані в музеї, демонструються на уроках у всіх класах, де вивчають географію, при вивченні корисних копалин району, області, країни.

На матеріалах краєзнавчого музею проводиться практичне заняття у 6 класі з опису гірських порід і матеріалів. Під час вивчення теми «План і карта» (6 клас) чудовим наочним матеріалом є туристська карта, складена учнями старших класів. За місцевим календарем погоди та схемами фенологічних спостережень шестикласники визначають різницю між поняттями «погода» та «клімат». На основі матеріалів краєзнавчого музею доцільно розпочати вивчення природних зон у 6 класах з помірної зони.

Важко переоцінити роль експонатів краєзнавчого музею при вивченні географії України. Дуже легко вивчати свою область у краєзнавчому музеї, де все під руками: різні колекції, схеми, карти та інше наочне приладдя, виготовлене та зібране руками юних краєзнавців. У дослідників рідного краю виховується почуття гордості за свої знахідки, палке бажання поповнити музей новими експонатами.

Збагачують музей цікавими експонатами і далекі туристські подорожі, які залучають учнів, колись байдужих, до краєзнавства і туризму.

Створення шкільного краєзнавчого музею вимагає від учителів великої організаторської роботи. Щодо цього цікавий досвід учителя географії Кіцманської СШ № 1 Чернівецької області В. С. Місевича. Він створив найкращий в області шкільний краєзнавчий музей, на базі якого діє Кіцманський районний музей