Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.1. Потреба державного регулювання бізнесу

У світовій практиці посилюється роль держави в економічному житті суспільства Це виявляється в розробці системи нормативних актів, спрямованих на регулювання ринку, банківської діяльності, митних правил, бізнесу, цін і заробітної плати, соціального захисту на­селення, контролю за діяльністю монополістичних об'єднань. Проте так було не завжди.

За умов вільної конкуренції держава відігравала пасивну роль у регулюванні бізнесу, але активно функціонував ринковий механізм. Ринкова конкуренція, впливаючи на ціни і доходи, автоматично і опе­ративно пристосовувала дії суб'єктів бізнесу до економічної ситуації, яка постійно змінювалася, регулюючи рівновагу між попитом і про­позицією та забезпечуючи таким чином економічну стабільність у су­спільстві.

Однак у міру розвитку товарного виробництва, його монополізації і ускладнення відтворювальних процесів обмежувалися можливості регулювання ринкового механізму. В економіці почали виявлятися суттєві недоліки: тривалі порушення рівноваги між сукупним попитом і пропозицією, інфляція, безробіття. Усе це позначилося на функціонуванні підприємницьких структур. Не всі суб'єкти бізнесу могли при­стосуватися до такої економічної ситуації. Збільшується кількість під­приємств, що зазнали банкрутства, держава втрачає платників по­датків, а разом з тим зменшується джерело поповнення казни та ін.

У цих умовах виникає об'єктивна потреба активізації ролі держави в регулюванні економіки та функціонування її господарюючих суб'єк­тів. Особливо це підтвердила криза 1929-1933 рр., яка остаточно роз­віяла авторитет ринкової конкуренції як єдиного регулятора ринкової економіки і показала, що ринковий механізм для забезпечення ста­більності повинен доповнюватися державним регулюванням.

Разом з тим державне регулювання автоматично не усуває недолі­ки ринкового механізму. Дуже багато залежить від рівня, форм і ме­тодів втручання держави в економіку, а отже, і в бізнес.

Світовий досвід показує, що при використанні державного регу­лювання не існує світових стандартів, а сліпе копіювання чужого дос­віду може завдати тільки шкоди.

Державне регулювання бізнесу - це вплив держави на діяльність підприємницьких структур, суб'єктів бізнесу і ринку з метою забезпе­чення нормальних умов функціонування їх.

Потреба регулювання бізнесу сьогодні зумовлена цілями економіч­ної політики держави і передусім:

поступовим переходом до ринкової економіки;

підпорядкуванням суспільного виробництва потребам та інтере­сам людей, створенням умов для вільної творчої праці;

підвищенням престижу підприємництва й сумлінної праці;

забезпеченням високої ефективності виробництва і діяльності під­приємницьких структур, суб'єктів бізнесу;

 створенням умов стабільного економічного зростання та  ін.

Регулювання бізнесу пов'язане також із структурною перебудовою економіки, орієнтацією виробництва на ринок, на справедливий роз­поділ результатів праці. Бізнес визнає тільки один варіант розподілу -критерій, за яким доход трактується як справедливий. Він повинен мати ефект від вкладання у виробництво (праці, землі, капіталу, знань, інформації, нерухомості тощо), тоді однаково справедливі ви­сокі доходи тих, хто досяг успіху у конкуренції, і низькі - тих, хто по­терпів у ній невдачу. А як жити іншим, наприклад працівникам сфери фундаментальної науки, державного управління, непрацездатним? Ось тут і виявляється роль держави, яка виконує свої функції ме­неджменту за допомогою відпрацьованих механізмів. Використовую­чи економічні методи впливу, вона вилучає частину доходів через си­стему податків для забезпечення функціонування інститутів суспіль­ства і непрацездатних. Як правило, цей процес не простий, відбува­ється нерівномірно, супроводиться гострими соціальними конфлік­тами доти, поки суспільство не визнає той факт, що розподіл доходів справедливий з погляду законів вільного ринку, але несправедливий у загальнолюдському розумінні і цю несправедливість держава ви­правляє регулюванням відносин бізнесу та суспільства (держави).

Потреба державного регулювання бізнесу випливає з об'єктивно властивих державі економічних функцій, основними з яких є такі:

стратегія і тактика економічного розвитку визначення цілей та прі­оритетів здійснення структурної перебудови економіки;

розробка і затвердження правових основ економіки;

регулювання економічної діяльності, спрямованої на вирівнювання сукупного попиту і пропозиції;

захист конкуренції як основного регулюючого механізму ринкової економіки;

розробка антимонопольного законодавства та здійснення контро­лю за його реалізацією;

перерозподіл доходів, спрямованих на усунення невідповідності їх розмірів, що властиво ринковій системі (програми допомоги, регулю­вання цін тощо);

фінансування суспільних благ та послуг (благоустрій населених пунктів, будівництво доріг, музеїв, бібліотек тощо);

регулювання зовнішньоекономічних відносин та ін.

 Стимулюючи ефективне комерційне освоєння технологічних новов­ведень, ринковий механізм не здатний самостійно забезпечити бізне­су стратегічні прориви в галузі науки та технологій, глибокі структур­ні перетворення виробництва Йому не вистачає потужності для того, щоб зрушити великомасштабні інвестиційні проекти з тривалими стро­ками окупності, високим рівнем ризику і невизначеністю щодо май­бутнього прибутку. У таких ситуаціях бізнес потребує державного ре­гулювання, оскільки воно необхідне для планування довгострокових зарубіжних інвестицій. Участь держави полягає в стимулюванні нау­ково-технічного прогресу, інвестиційній та структурній політиці, у роз­робці відповідного законодавства

 Бізнес не може самостійно вирішити складні регіональні пробле­ми, що виникають під впливом історичних, національних, демографіч­них та інших неринкових факторів. Для їх вирішення також потрібне втручання держави, його відповідна регіональна політика Як показує практика, державні втручання на національному та міжнародному рівнях є обов'язковою умовою здорового розвитку бізнесу.

 Бізнес, як і ринкова економіка, не має природженого імунітету про­ти монополізму, інфляції та спадів ділової активності. Якщо держава залишається байдужою, ці процеси починають прогресувати, завдаю­чи чималих економічних та соціальних збитків. Теоретики кейнсіанст-ва, які не приділяли належної уваги інфляційним наслідкам своїх по­літичних рекомендацій, сприяли інфляційному безумству 70-х років, справитися з яким ні бізнесу, ні ринковій системі виявилось не під си­лу. Знадобилися серйозні реформи державного регулювання.

Без держави бізнес ніколи не зможе зробити виробництво еконо­мічно безпечним, гарантувати здійснення соціально-економічних прав людини, вирівняти структурні та регіональні диспропорції та ін.

Очевидно, що бізнес, як і сучасне ринкове господарство, немисли­мий без антимонопольного регулювання, заходів щодо боротьби з інфляцією і політики короткострокової стабілізації, що блокує тривалі спади виробництва

Процеси державного регулювання бізнесу ке залишаються незмін­ними. З розвитком суспільства розвивається і бізнес. Старі способи його регулювання стають гальмом його розвитку і відмирають, а отже, знову з'являється потреба у розробці механізмів його регулювання.