10.1. Сутність технологічного рівня та його роль у становленні соціальної економіки

10.1. Сутність технологічного рівня та його роль у становленні соціальної економіки

Першість Великобританії у ХІХ ст. та США у ХХ ст. ґрунтується на технологічному переважанні за широким колом промислових галузей. Приблизно 100 років тому продуктивність праці у Великобританії вдвічі перевищувала продуктивність праці інших розвинутих на той час країн світу.

Уже у другій половині ХХ ст. науково-технологічний поступ виявився в основі триполюсної будови сучасної світової економіки, що призвело до розширення розриву між розвинутими країнами й тими, що розвиваються. Цей розрив набуває ефекту «снігової кулі»: для засвоєння, розвитку та перетворення в реальну продукцію досягнень країнам, які перебувають на периферії світового розвитку, необхідне нагромадження певної критичної маси як нематеріальних факторів (освітніх, наукових, культурних), так і мате-
ріальних, серед яких найвагомішим постає створення дослідницької інфраструктури та здійснення наукового пошуку, розробок і створення на їхній основі нових видів продукції.

Прогрес означає рух уперед, поступальний розвиток по вис­хідній — від менш досконалих до досконаліших форм, від нижчої якості або сутності до вищої, розвинутішої системи.

Технологія охоплює методи, системи і пристрої, які є результатом наукових знань, для застосування їх із практичною метою.

Науково-технологічний поступ був започаткований промисловою революцією кінця ХVIII — початку ХІХ ст., коли технологічні способи виробництва з використанням машинної праці почали витісняти процеси, засновані на ручній праці. Машинна індустрія залучила до процесу виробництва нові сили природи (пару, електроенергію), і це потребувало нових наукових теоретичних пошуків та інтенсивного розвитку традиційних і нових наукових дисциплін: математики, механіки, фізики, хімії, досягнення яких стали основою виникнення сучасної великої промисловості, сучасних технологій, нових галузей промисловості, у результаті чого посилився суспільний поділ праці та змінювалося економічне мислення робочої сили — людини.

Сучасний стан НТП характеризується широким запровадженням засобів автоматизації в усі сфери виробничої і господарської діяльності людини: застосуванням кібернетики; комп’ютерних систем; інформаційних технологій, що сполучають комп’ютер та сучасні засоби зв’язку; створенням нових матеріалів (полімерів, кераміки, нових сплавів та композиційних матеріалів); поширенням нових наукових напрямів, зокрема біотехнології, на основі якої вдосконалюються медицина, фармацевтика, сільське господарство, хімічна промисловість. Автоматизація виробництва висунула нові вимоги до робочої сили, які передбачають якісно ви­щий рівень духовності, освіти, фізичних і розумових здібностей, творчих обдарувань особистості, організаторських здібностей.

У розвитку технологій вирішального значення набуває наука, що на сучасному етапі перетворилася на безпосередню ефективну продуктивну силу суспільства, визначаючи НТП, який виявляється як поступальний, органічно взаємопов’язаний розвиток науки і технологій. НТП зумовлює еволюційні та революційні зміни у сфері технологічного способу виробництва, і на їхній основі — зміни інших елементів економічної системи (відносин еко­номічної власності, техніко-економічних, організаційно-економіч­них і господарського механізму) та всієї сукупності суспільних взаємин — соціальних, політичних, правових тощо. У той же час НТП сам є наслідком загального соціально-економічного, промислового і культурного розвитку суспільства, зумовлюється рівнем цього розвитку і спрямований на розв’язання комплексу економічних, соціальних та культурних проблем, що стоять перед багатогалузевим господарством країн, із урахуванням зростання населення та суспільних потреб.

Узагальнюючим показником НТП є стан розвитку технологічного способу виробництва, що ґрунтується на автоматизованій праці, та заміна ним технологічних способів виробництва, заснованих на машинній і ручній праці. На жаль, в Україні на початку ХХІ ст. питома вага ручної праці залишається високою (до 40 %), як і рівень продуктивності праці, який у промисловості наприкін­ці 90-х рр. ХХ ст. був майже у 7—8 разів нижчим, ніж у США, у сільському господарстві — майже в 10 разів, що свідчить про низь­ку ефективність суспільного виробництва, заснованого на застарілих технологічних процесах, предметах праці та недосконалих формах організації виробництва.

З початком розгортання інформаційної революції у 70-ті рр. ХХ ст. законом розвитку НТП стала інформатизація праці, кожної складової виробництва і всього технологічного процесу, що зумовило якісні зміни рівня технічної оснащеності (за сучасним визначенням — рівнем розвитку інформаційних технологій) і самої людини-працівника, рівня розвитку науки, наукомістких галузей, упровадження найсучасніших форм і методів організації виробництва, ступенем застосування нових конструкційних матеріалів (композитних, надчистих, надтвердих), принципово нових технологій (мембранних, плазмових тощо), які, разом із досяг­неннями фундаментальних наук, якісно змінюють оволодіння людиною силами природи (зокрема, ядерною і термоядерною енергією) і змінюють ставлення людини до природи її духовним удосконаленням.

Закономірністю НТП є поступальний розвиток науки, технологій і на їхній основі — виробництва. На сучасному етапі НТП такою закономірністю виявляється випереджувальний розвиток науки за ланцюгом «наука — технологія — виробництво» та чітке розмежування і поділ праці за процесами наукової діяльності: фундаментальні дослідження, прикладні наукові дослідження і на їхній основі — наукові розробки, що залучають поетапне створення нової продукції (експериментальних, дослідних зразків, дослідних партій, промислових зразків і партій, освоєння промис­лового виробництва).

Фундаментальні наукові дослідження спрямовані на відкриття нових законів розвитку матерії, джерел енергії, суспільства та самого процесу мислення тощо. Такі дослідження мають переваж­но галузевий характер, охоплюють прикладні науково-виробничі дослідження, проектно-конструкторські та дослідно-експеримен­тальні роботи (НДДКР) і постають проміжною ланкою між наукою і виробництвом, що пов’язує їх в одне ціле.

Поступові кількісно-якісні перетворення у сфері науки, технологічному способі виробництва з частковим удосконаленням наявних та впровадженням нових технологій, технічних засобів, предметів праці, відсутність промислових революцій у межах технологічного способу виробництва, а разом з тим і поступові зміни в економічних відносинах власності, господарському механізмі з поступовим удосконаленням інших підсистем суспільних взаємин відповідають еволюційній формі розвитку НТП. З поступовим нагромадженням якісних зрушень НТП виявляє себе у революційних сплесках здобутку людського розуму, яким відповідають революційні форми науково-технологічного розвитку. Еволюційна форма НТП здійснюється здебільшого в межах одного панівного технологічного способу виробництва й готує ґрунт для переходу менш розвинутого технологічного способу виробництва до більш розвинутого.

Революційна форма НТП утверджує себе в досягненні докорінних, суттєвих змін у розвитку науки, технологій, технічних засобів, предметів праці, інших елементів системи продуктивних сил, що спричинюють якісні та сутнісні перетворення економічної власності, господарського механізму, процесу суспільного виробництва, а також набуття якісних змін іншими підсистемами суспільного виробництва. За умов НТП зв’язок між наукою і технологією стає настільки тісним, що наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу й найдинамічніший елемент суспіль­ного виробництва.