10.10. Україна і міжнародне право в сфері інформаційних технологій

Сьогодні всі провідні країни прагнуть забезпечити для се­
бе авангардні позиції в інформаційному суспільстві, що фор­
мується. Критичним чинником при цьому є час — відставан­
ня загрожує втратою конкурентоспроможності на світовому
ринку з усіма витікаючими звідси наслідками для*^ко-
номіки, соціальної сфери, науки, культури і освіти.                    :

Як вже було відзначено вище, Європейський шлях роз­витку інформаційного суспільства визначається прийнятою: Євросоюзом політикою і реалізується за допомогою виконан­ня і впровадження науково-дослідних проектів Єврокомісії. Конкурентоздатні технології і послуги, що є результатами виконання цих проектів, стають доступними для населення країн Європейського союзу.

З погляду розвитку комунікаційної інфраструктури Ук­раїна зробила великий крок вперед — введені в експлуатацію і продовжують будуватися міжнародні оптоволоконні канали зв'язку, отриманий прямий (минуючи Москву) міжнародний доступ до країн світу, впроваджуються нові цифрові АТС та ін. За останні роки в Україні побудовано багато волоконно-оптич­них ліній. За цей же час великий розвиток отримали радіотех-нології. Впроваджується цифровий мобільний зв'язок. Систе­мою мобільного зв'язку охоплено територію, на якій прожи­ває більше 60% населення України. Таким чином, в Україні сьогодні є інфраструктурі можливості для участі в програмах і проектах Єврокомісії, тим більше, що зовнішньополітичний курс країни направлений» на зближення з ЄС.

Головна роль в організації цього процесу має належати громадським організаціям, суспільній ініціативі й україн­ським органам державного управління.

Інформаційне суспільство — термін, що характеризує сис­темні зміни в соціальній, економічній, політичній, правовій, культурній структурі суспільства. Саме в силу масштабності і глибини необхідних змін вони можуть бути здійснені тільки при активному сприянні органів державного керування, Дер­жава, у силу своїх зобов'язань, координує всі процеси, що торкаються суспільства в цілому, перетворюючи його основи. Держава ж представляє інтереси українського суспільства на міжнародному рівні, зокрема, під час підписання деклара­тивних, нормативних та інших документів.

У цьому напрямку український уряд працює надзвичайно активно. До успіхів можна віднести те, що сьогодні Україна представлена в таких впливових міжнародних організаціях, як Міжнародний союз електрозв'язку, Європейський інститут телекомунікаційних стандартів і Регіональна співдружність у галузі зв'язку. Успіхом також є підписання Паризького мемо­рандуму взаєморозуміння щодо розвитку інформаційного суспільства. Відповідно до нього, високий пріоритет у відноси­нах між Єврокомісією і нашою країною відтепер належить по­будові в Україні інформаційного суспільства. Держава також виступає центром усіх генеруючих дій, що починаються в Ук­раїні в напрямку участі в міжнародному русі з гармонізації національних правових'Систем, відповідно до вимог інфор­маційного суспільства. Суспільним же організаціям в галузі права, професійним об'єднанням і державним профільним подструктурам приділяється роль викоїіавців програм і про­ектів, прийнятих на державному і міжнародному рівнях. Те ж стосується інформаційного перетворення економічних відно­син, освітньої системи і системи охорони здоров'я, переходу органів влади всіх рівнів на онлаиновии режим взаємодії з гро­мадянами, інших змін, пов'язаних із широким впроваджен­ням інформаційних технологій.

Без розробки основних принципів економічної і будь-якої іншої діяльності в кіберпросторі, широке, але непродумане впровадження IT, загрожує численними ускладненнями, найбільш тривожним з яких є руйнування тендітної суспіль­ної згоди, що удалося установити за роки кропіткої роботи українських парламенту та уряду.

У законодавчому плані в Україні прийнятий вже цілий ряд важливих нормативних документів і ще цілий ряд пере­буває в стадії розробки і узгодження. Безумовно, одним з ос­новних моментів був Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інфор­маційної мережі Інтернет і забезпеченні широкого доступу до цієї мережі в Україні».

Та все ж незаперечний факт — керівникам галузі інфор­мації і зв'язку необхідно розуміти всю важливість проблеми інформаційного суспільства для України і докладати чималі зусилля для того, щоб Україна в найближчі роки стала, якщо і не повноправним учасником Європейського інформаційно­го суспільства, то і не аутсайдером.

Необхідність переходу до інформаційного суспільства тісно пов'язана зі зміною характеру впливу науково-технічного прогресу на життя людей. Наприкінці XX століття швидкість зміни технологічних укладів у вироб­ництві, технологіях надання продукції і послуг і керуванні цими процесами істотно збільшилася. Якщо на початку і навіть у середині століття такі зміни відбувалися в періоди часу, що значно перевищують тривалість життя одного-двох поколінь, то сьогодні зміна технологічного укладу відбу­вається за більш короткий термін. При цьому кардинально міняється спосіб життя більшої частини населення, соціаль­но-психологічна модель поводження людей і суспільства в цілому. Особливо істотно починають відрізнятися моделі по­водження нинішнього і майбутнього поколінь — відома про­блема «батьків і дітей». Очевидно, що одним з факторів, здатних деякою мірою послабити вплив на психіку людини подібних змін у способі життя, е рівень інформаційної підго­товленості людини до прийдешніх змін.

Одним з найважливіших показників зміни способу життя в другій половині минулого століття є розвиток і викорис­тання нових інформаційно-комунікаційних технологій у всіх областях соціального життя і діяльності, рівень вироб­ництва і споживання суспільством інформаційних про­дуктів і послуг. Очевидна зміна відносин до інформації І розширення можливостей одержання і застосування інфор­мації для посилення людського потенціалу і його розвитку в багатьох напрямках.

Усе вищесказане визначає виникнення і необхідність вирішення складної суспільне значимого завдання — ство­рення соціально-психологічної моделі поводження члена інформаційного суспільства, виявлення «точок» і методів впливів,, що забезпечать нормальну адаптацію і комфортне існування людини в умовах інформаційного сз^спільства, зменшать протиріччя між поколіннями.

Уявляється, що найбільш ефективно такий вплив робить система освіти, що має привчати дитину, підлітка і доросло­го до необхідності постійних змін у способі життя, до сприй­няття і збереження національних традицій і культурної спадщини своєї країни.