10.2. Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту

10.2. Пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту

Питання соціального захисту ветеранів війни врегульоване Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про пенсійне забезпечення» та «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Пенсійне забезпечення ветеранів війни має ряд особливостей.

На пільгових умовах нараховується стаж роботи реабілітованим громадянам. Час перебування в місцях позбавлення волі та на засланні зараховується до загального трудового стажу у потрійному розмірі.

Робота на підприємствах та як вільнонайманих у військових частинах в період Великої Вітчизняної війни зараховується у подвійному розмірі, а перебування у концтаборах та гетто, період перебування в інших країнах примусово вивезених — у потрійному розмірі.

Праця в Ленінграді в період блокади зараховується до стажу в потрійному розмірі, а час проживання — у подвійному розмірі.

Доказом трудової діяльності в роки війни можуть бути різні документи і відомості довідково-інформаційного характеру, а також державні нагороди, отримані за трудову доблесть у роки війни [14]. Час перебування в місцях позбавлення волі, в засланні, на примусовому лікуванні підтверджується довідками ОВС і зараховується до загального трудового стажу за наявності докумен­тів про реабілітацію. Період проживання в Ленінграді під час його блокади встановлюється на підставі довідки органу управління житловим фондом, виписки з домової книжки, довідки про строк евакуації, евакуаційного посвідчення.

Факт перебування в концтаборах підтверджується будь-якими документами того часу, в яких вміщено необхідні відомості. Ці факти можуть бути підтверджені показаннями свідків.

Військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’яз­ку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, які померли під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, отриманого під час перебування на фронті, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виконання інтернаціонального обов’язку, мають право на пенсію за віком: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі не менше 25 років; жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років [8, ст. 16]. Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах для названої категорії громадян необхідною є наявність спеціальної юридичної підстави — участі у бойових діях, а для інвалідів війни — поранення, контузії чи каліцтва. Участь у бойових діях чи наявність інвалідності, пов’язаної з військовою службою, мають бути підтверджені відповідними документами.

Мінімальний розмір пенсії особам, які є інвалідами війни, вста­новлюється в таких розмірах [8, ст. 29]:

інвалідам І та ІІ груп — у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;

інвалідам ІІІ групи — у розмірі 1,5 мінімальної пенсії за віком.

Призначені пенсії ветеранам війни підвищуються:

пенсії за віком інвалідам війни — на суму мінімального розміру пенсії з інвалідності, встановленого Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» для інвалідів війни (4, 3, 2 мінімальні пенсії за віком);

іншим учасникам бойових дій та дружинам і батькам загиблих на фронті, при виконанні інтернаціонального обов’язку — на 50 % мінімальної пенсії за віком;

пенсії з інвалідності інвалідам з дитинства внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, пов’язаних з бойовими діями в період Великої Вітчизняної війни чи пов’язаних з їх наслідками, — на 15 % мінімальної пенсії за віком;

громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, — на 50 % мінімальної пенсії за віком, а членам їх сімей, які були примусово переселені, — на 25 % мінімальної пенсії за віком.

Пільги ветеранам війни надаються з метою створення належних умов для підтримання здоров’я та активного довголіття ветеранів. Рівень пільг залежить від того, до якої групи належать ветерани. Такими пільгами є:

Безплатне одержання ліків за рецептами лікарів.

Першочергове безплатне зубопротезування (крім протезування із дорогоцінних металів).

Знижка плати за користування житлом, комунальні послуги, паливо. Розмір знижки становить: для учасників бойових дій — 75 %, інвалідів війни — 100 %, учасників війни — 50 %.

Безплатний проїзд всіма видами міського та міжміського пасажирського транспорту (для учасників бойових дій, інвалідів війни, членів сімей загиблих учасників бойових дій, інвалідів війни).

Переважне право на залишення на роботі при скороченні штатів.

Учасникам бойових дій, учасникам війни надається право на безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, повітряним, міжміським автомобільним транспортом (або раз на рік, але з 50 % знижкою); інвалідам війни — І та ІІ групи — один раз на рік безплатний проїзд в обидва кінці, для ІІІ групи та супроводжуючого інваліда І групи — раз на рік з 50 % знижкою.

Звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних доходів (в межах 15 неоподатковуваних мінімумів за місяць), податку з власників транспортних засобів, земельного податку.

Пільгове встановлення та користування телефоном — для інвалідів війни І та ІІ групи і для учасників бойових дій.

Позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення.

Щорічно до 5 травня передбачена виплата разової грошової допомоги: учасникам бойових дій — 5 мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни — 10, 8, 7 (залежно від групи інвалідності) мінімальних пенсій за віком; учасникам війни — 4 (нагородженим орденами і медалями), 3 (для інших учасників війни) мінімаль­ні пенсії за віком.

Дещо більший рівень пільг передбачено для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:

надбавка до пенсії у розмірі 250 % мінімальної пенсії за віком;

безплатний проїзд один раз на рік залізничним транспортом у двомісному купе, водним транспортом у каютах 1 класу, повітряним або автомобільним міжміським транспортом;

щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо (50 літрів високооктанового бензину на місяць);

безплатне поховання з військовими почестями, спорудження на могилі надгробка;

виплата дружині (чоловіку) і дітям до 18 років в разі смерті ветерана одноразової допомоги у розмірі 20 мінімальних зарплат, встановлених законодавством на день смерті (загибелі).

Фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Слід зазначити, що пільги не утворюють самостійної організаційно-правової форми соціального забезпечення. Тому вони додатково навантажують Державний бюджет України, що призводить до зменшення виплат на пенсії та допомоги.