10.3. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу
10.3. Аналіз динаміки і структури активів і пасивів балансу
Про склад і структуру активів і пасивів балансу вже йшлось в лекції 2. Тому розглянемо значення бухгалтерського балансу для фінансового аналізу.
При економічному читанні балансу ставляться такі основні завдання: 1) виявити наявність та розміщення засобів на підприємстві, встановити зміни, які відбулися у їх складі і джерелах утворення за звітний період, дати оцінку цим змінам; 2) визначити платоспроможність підприємства і фактори, які впливають на неї; 3) вивчити швидкість обігу товарів; 4) проаналізувати стан дебіторської і кредиторської заборгованості; 5) визначити ступінь використання кредитів банку та своєчасність їх погашення; 6) перевірити підстави утворення і використання коштів фондів спеціального призначення; 7) встановити, як виконується бізнес-план підприємства; 8) встановити, як здійснені розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами; 9) визначити реальну вартість підприємства і його акцій; 10) зіставити баланс, який аналізується, з даними інших підприємств тієї ж галузі економіки.
Для вирішення цих задач в балансі виявляють характер і загальну направленість змін. Читання обов’язково передбачає наявність хоча б двох балансів: на початок і на кінець звітного періоду. Саме так створюється необхідна база для того, щоб розглядати баланс не як нерухому величину, а надати за допомогою порівняння характеристику цього балансу в цілому і окремих його частин.
Баланс підприємства містить числові дані, які знаходяться у тісному взаємозв’язку. Ця обставина спонукає сприйняти баланс в цілому до того, як кожний його елемент буде підлягати спеціальному вивченню.
Перед читанням балансу аналітик повинен: 1) переконатись, що зміст, який вкладається в одноіменні рахунки, однаковий у всіх балансах, які порівнюються. Тотожність змісту в різних балансах рахунків однієї й тієї ж назви важлива навіть не тільки для цілей порівняння цих балансів (тому що, як сказано вище, рахунки часто зводяться в групи), але й для подальшого, більш поглибленого, аналізу окремих майнових груп; 2) переглянути номенклатуру рахунків і встановити, які рахунки введені, а які замінені; 3) перевірити правильність виділення позабалансових статей; 4) перевірити правильність розташування регулюючих статей балансу.
Показники бухгалтерського балансу підприємства досліджуються шляхом горизонтального та вертикального аналізу.
При проведенні вертикального аналізу балансу необхідно звернути увагу на наступне:
– аналізують майно підприємства, досліджуючи абсолютні показники, порівнюючи вартість майна на початок та кінець звітного періоду, з даними минулих періодів (див. табл. 10.2);
Таблиця 10.2
Абсолютні показники балансу підприємства
| № з/п | Назва показника | Порядок (формула) розрахунку | Призначення (опис) |
| 1 | Вартість майна підприємства | Ф. 1 (ряд. 280)
| Валюта або підсумок балансу |
| 2 | Дебіторська заборгованість | Ф. 1 (Σ ряд. 160, 170 – 210) | Характеризує вартість вилучених на певний період з господарської діяльності підприємства оборотних засобів |
| 3 | Кредиторська заборгованість | Ф. 1 (Σ ряд. 530 –610)
| Визначає вартість тимчасово залученого майна інших підприємств та фізичних осіб у господарський оборот підприємства в результаті несплати відповідних платежів |
– особлива увага приділяється статтям балансу, що свідчать про можливі недоліки та незадовільну роботу підприємства, тобто “негативним” статтям балансу;
– при здійсненні аналізу проводять об’єктивну оцінку вартості майна в цілому, а також тієї частки, що реально знаходиться у власності та розпорядженні підприємства;
– оцінюють стан необоротних активів підприємства та рівень його забезпеченості оборотними засобами (табл. 10.3).
Таблиця 10.3
Показники оцінки майнового стану підприємства
| № з/п | Назва показника | Порядок (формула) розрахунку | Призначення (опис) |
| 1 | Робочий капітал | Ф. 1 (ряд. 260 – – ряд. 620) | Це власні оборотні засоби, які визначаються як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов’язаннями; наявність робочого капіталу свідчить, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування |
| 2 | Частка власних оборотних засобів | Ф. 1 (ряд. 260 – – ряд. 620) /ф. 1 (ряд. 260) | Визначається як питома вага власних оборотних засобів в загальній вартості оборотних засобів; характеризує фінансову стабільність підприємства |
| 3 | Коефіцієнт зносу основних засобів | Ф. 1 (ряд. 032) / ф. 1 (ряд.031)
| Розраховується як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів, характеризує фізичний стан основних засобів; стабільність та покращання показника в динаміці є позитивною тенденцією |
| 4 | Коефіцієнт придатності основних засобів | Ф. 1 (ряд. 030) / Ф. 1 (ряд. 031) | Розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості; чим він більший, тим кращий технічний стан основних засобів |
Оскільки при читанні балансу користуються не одним, а хоча б двома балансами, це дозволяє з самого початку виявити загальну тенденцію у русі статей балансу, оцінка правильності (або помилковості) якої повинна і в подальшому стати однією з важливих задач його аналізу. Зіставляючи баланси на початок і кінець досліджуваного періоду, визначають як зміни всього балансу (збільшення або зменшення балансових статей), так і характер зрушень у складі його окремих вузлових частин. Практика аналізу балансів свідчить про те, що вже таке початкове знайомство з балансовими показниками в значній мірі визначає весь хід подальшого аналізу балансу. Дослідник звертає увагу на ті зміни в складі балансу, які є найбільш сприятливими, і на ті, які, навпаки, насторожують.
Наприклад, позитивної оцінки заслуговує тенденція до зростання матеріальної частини балансу (основні засоби + оборотні засоби). І, навпаки, певну настороженість повинно викликати збільшення дебіторської частини, а в пасиві – кредиторських статей. Очевидно, що особлива увага звертається на статтю пасиву “Прибуток”.
Наступним кроком ознайомлення з балансом є перевірка зусиль, здійснених підприємством і направлених на ліквідацію “хворих” статей балансу або, принаймні, до найбільшого їх скорочення.
На етапі перевірки забезпеченості підприємства власними оборотними засобами визначається величина власних оборотних засобів та ступінь забезпеченості ними підприємства.
Баланс підприємства можна вважати в цілому позитивним, якщо коефіцієнт платоспроможності більше 2,0; забезпеченість власними оборотними засобами більше 0,1; наявний приріст власного капіталу; немає різких змін в окремих статтях балансу; дебіторська заборгованість знаходиться в рівновазі з кредиторською; в балансі немає “негативних” статей; запаси та затрати не перевищують величини джерел їх покриття за рахунок власних оборотних засобів та позик.
Отже, ознаками “позитивного” балансу є наступні:
валюта балансу в кінці звітного періоду збільшилась в порівнянні з початком;
темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів;
власний капітал підприємства перевищує позиковий і темпи його росту вищі, ніж темпи росту позикового капіталу;
темпи приросту дебіторської та кредиторської заборгованості є приблизно однаковими ;
частка власних засобів в оборотних активах повинна бути більше 10 %.