10.3. Методи планування продуктивності праці

Основною метою планування продуктивності праці на підприємстві є пошук резервів, використання яких дозволило б досягти економії витрат на робочу силу і цим забезпечити собі конкурентноздатність. Планування продуктивності праці відбувається на основі розрахунку впливу факторів на його величину. Для визначення впливу того чи іншого фактора на зростання продуктив­ності праці розраховують економію робочої сили. Вихідна чисельність працівників (Чв) на даний обсяг робіт може бути визначена таким чином:

1) при незмінній структурі виробництва

де Чбаз — чисельність працівників базисного періоду;

 ІОП — ріст обсягів виробництва.

 2) при наявності структурних зрушень

де Чі — чисельність працівників і-го структурного підрозділу;

ІОПі — ріст обсягу виробництва і-го структурного підрозділу.

Економію чисельності робочої сили (ЕЧр) за рахунок модернізації або впровадження нового обладнання роз­раховують за формулою:

де М — загальна кількість одиниць обладнання;

Мст — кількість не модернізованого обладнання;

Мм — кількють нового і модернізованого обладнання;

Пп — ріст продуктивності праці під час експлуатації нового або модернізованого обладнання, %;

Тд. — число місяців дії нового або модернізованого обладнання;

Тк — календарна кількість місяців у розрахунковому періоді.

Економія чисельності працюючих (ЕЧпвп) визначається за формулою:

де Чпвпв — вихідна чисельність працюючих для виробництва планового обсягу продукції виходячи з виробітку базисного періоду;      

Уз — частка працівників, зайнятих обслуговуванням обладнання, до чисельності  промислово-виробничого персоналу, %;

Ер — відносна економія чисельності працівників, %:

Зростання продуктивності праці за рахунок підтягування працівників, які не виконують норми  виробітку, визичається двома способами:

1) обчисленням безпосереднього росту продуктив­ності праці за рахунок підтягування тих працівників, які не виконують норми до 100%-го або середнього і відсотку виробітку колективу:

де ЧР1,Чр2 — чисельність працівників по групах, у яких рівень виконання норм виробітку нижче 100%;

X1, X2 — середнє виконання норм відповідно по гру­пах;

Д — питома вага працівників, які не виконують норми загальної чисельності працівників;

2) виявленням економії чисельності працівників за рахунок заходів по виконанню норм виробітку працюю­чим

де Прн — планове підвищення рівня виконання норм виробітку групою працівників, які не виконують норми виробітку, %; 

ПВрн — питома вага групи працівників, які не вико­нують норми виробітку, в загальній чисельності працю­юних, %;

У— питома вага працівників-відрядників, які не ви­конують норми виробітку, в загальній чисельності робіт­ників, %;

0,5 — коефіцієнт, який показує рівномірність підви­щення рівня виконання норм протягом всього планового періоду.

Економія робочої сили за рахунок спеціалізації вироб­ництва розраховується за формулами:

де ПВпл.,ПВбаз — питома вага кооперованих поставок відповідно до планового і базисного періодів, %;

ОВпл — обсяг виробництва в плановому періоді, грн;

Вбаз — виробіток на одного працівника в базисному періоді, грн., а також за формулою:

Економія робочої сили за рахунок кращого використання робочого часу:.

де ПВр — питома вага працівників в чисельності про­мислово-виробничого персоналу, %;

Пбаз і Ппл — втрати робочого часу відповідно в ба­зисному і плановому періодах, %.

Скорочення невиходів на роботу веде до економії чисель­ності, яку можна обчислити за формулою:

де Фпл, Фбаз — кількість робочих днів, які відпрацьовує один працівник відповідно в плановому і базисному періодах.

Скорочення браку продукції сприяє економії робочої сили працівників-відрядників, яку можна обчислити за формулою:

де Ббаз,Бпл — втрати від браку в процентах до собівартості продукції відповідно в базисному і плановому періодах.

Чрбазс — чисельність працівників-відрядників у базисному періоді.

Економія чисельності  від змін у складі (асортименті) продукції розраховується за формулою:

де  Тбаз і Тпл — питома трудомісткість продукції відпо­відно в базисному і плановому періодах, нормо-год;

Qпл — обсяг продукції в плановому періоді;

Квн — коефіцієнт виконання норм виробітку в плано­вому році;

Фпл — фонд корисного часу роботи одного працівни­ка в плановому році, год.

Вплив кожного фактора на зростання продуктивності праці (Пті) обчислюють за формулою:

де ЕЧрі — економія робочої сили по і-му фактору, чол.

ЕЧрі — економія робочої сили, обчислена по всіх факторах, чол.

Приріст продуктивності праці по всіх факторах визна­чається шляхом сумування його приросту по кожному фактору.