10.3. Соціальний захист інвалідів за законодавством України

10.3. Соціальний захист інвалідів за законодавством України

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначає основи соціальної захищеності інвалідів і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами умови для ведення повноцінного способу життя.

Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі та захисті.

Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації та сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів ко­мунікацій і зв’язку до особливостей інвалідів.

Підприємства та організації інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів відповідно до законів України з питань оподаткування.

Інвалідам забезпечується право на працю. Відмова в укладенні трудового договору, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди інваліда з підстави інвалідності не допускається (крім випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню трудових обов’язків).

Відповідні органи щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Нормативи визначаються для всіх підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності та господарювання) у розмірі не менше 4 % від загальної чисельності працюючих; якщо працює від 15 до 25 чоловік — встановлюється норматив у кількості одного робочого місця. Якщо на підприємстві, в установі, організації працює менше інвалідів, ніж встановлено нормативом, вони відраховують до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів цільові кошти на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Розмір відрахувань визначається середньою річною заробітною платою на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат, забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи автомобілі, крісла-коляски, а також шляхом надання послуг з медич­ної, соціальної, трудової реабілітації.

Фінансування роботи з соціальної захищеності інвалідів здійс­нюється фондом України соціального захисту інвалідів.