Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.5. Економічні засади лізингових угод

10.5. Економічні засади лізингових угод

Організація, ефективний розвиток і функціонування лізингових посередників значною мірою залежать від економічного механізму взаємовигідних відносин між лізингодавцем та лізингоодержувачем (орендарем). Відправним момен­том для створення такого механізму є визначення вигод та переваг лізингу для кожного із суб’єктів лізингової угоди. Мотивація до взаємодії лізингодавця й орендаря ґрунтується на конкретних економічних розрахунках. Мета лізингодавця — отримати прибуток за рахунок надходження лізингових платежів за передане в лізинг майно. Мета орендаря — отримати в користування сучасне майно за якомога вигідніших умов його оплати. Відомо, що за відсутності достатніх власних коштів, формами залучення майна для операційної діяльності є придбання їх шляхом купівлі з використанням для цього фінансового кредиту банку, або одержання майна внаслідок здійснення лізингової операції.

Величина грошових коштів, необхідних для купівлі майна за допомогою фінансового кредиту банку, включає складові елемен­ти суми, які погашають заборгованість за кредитом, та суми, що виплачуються банку як плата за одержаний кредит. Остання складова встановлюється у відсотках від суми кредиту за відповідний період користування ним. Порядок відшкодування кредиту і нарахованих за ним відсотків установлюється сторонами при укладенні кредитної угоди. Розмір відсоткової ставки визначається банком залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших чинників.

За користування майном, одержаним у лізинг, орендар сплачує лізингові платежі. Лізингові платежі забезпечують відшкодування вартості об’єкта лізингу, зносу, додаткових витрат лізингодавця, пов’язаних із договором лізингу, та одержання останнім повного прибутку.

Згідно із чинним законодавством, лізингові платежі передбачають:

суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об’єкта лізингу, що амортизується за термін, за який вноситься лізинговий платіж;

суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем;

інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Розміри, спосіб, форма і терміни внесення лізингових платежів та умови їх перегляду визначаються у договорі лізингу за домовленістю сторін. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, встановлюється за договором лізингу і може бути нерівномірною.

Порядок здійснення лізингових платежів значно гнучкіший, ніж за кредитними угодами, бо надає можливість лізингоодержувачу розробити графік лізингових платежів, узгоджений із надходженням його доходів.

Лізингові платежі класифікують за кількома ознаками (рис. 10.5).

Ми вже характеризували сутність грошових, компенсаційних та змішаних платежів.

Платежі з фіксованою загальною сумою вирізняються регуляр­ним періодичним відшкодуванням вартості майна рівними частинами упродовж усього строку угоди.

Рис. 10.5. Класифікація лізингових платежів

Платежі з авансом видрізняються від попередніх тим, що в угоді передбачається виплата орендарем лізингодавцю авансу (депозиту), а решта загальної суми лізингового платежу сплачується періодичними внесками.

Платежі з відстрочкою встановлюються за взаємною згодою сторін, коли у лізингоодержувача є тимчасові фінансові труднощі. По завершенні відстрочки лізингові платежі сплачують в узгодженому порядку.

Платежі за обраною сторонами договору підставою встановлюють у відсотках від вартості виготовленою за допомогою об’єкта лізингу продукції або одержаного прибутку від реалізації цієї продукції (послуг).

Залежно від фінансового стану та платіжних можливостей лізингоодержувача узгоджується періодичність платежів та способи їх виплат: рівними частинами, збільшуваними або зменшуваними розмірами.

Згідно із наведеним переліком витрат, що підлягають, відповідно до Закону, включенню в загальну суму лізингового платежу, її величину у формалізованому вигляді можна представити рівнянням:

            ,  (10.1)

де Лп — загальна сума лізингових платежів за весь строк дії договору лізингу;

А — сума амортизаційних відрахувань, що нараховуються на об’єкт лізингу як відшкодування його вартості впродовж дії лізин­гової угоди;

Пкр — сума, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит для придбання об’єкта лізингу;

Вл — винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно (лізингова маржа);

Сп — відшкодування лізингодавцю страхових платежів за об’єкт лізингу;

Ів — інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу;

Тл — тривалість лізингової угоди (і = 1,2....Тл).

Сума амортизаційних відрахувань визначається відповідно до чинного законодавства. Для її розрахунку можна скористатися формулою:

            ,   (10.2)

де Бв — балансова вартість об’єкта лізингу (первинна вартість), тис. грн;

На — річна норма амортизаційних відрахувань, у відсотках;

Тл — строк дії договору лізингу, роки.

Норми амортизаційних відрахувань встановлені статтею 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Чинне законодавство надає суб’єктам лізингової угоди право прискореної амор­тизації об’єкта лізингу. Рішення щодо прискореної амортизації сторони договору приймають самостійно, керуючись положеннями вказаного закону.

Плату за використані кредитні ресурси (Пкр) для придбання об’єкта лізингу розраховують за формулою:

            ,    (10.3)

де Кр — розмір залучених лізингодавцем кредитних ресурсів, тис. грн;

Пс — відсоткова ставка за кредит, у відсотках.

Плата за використані кредитні ресурси в кожному розрахунковому році співвідноситься із середньорічною залишковою вартістю об’єкта лізингу. За цих умов для розрахунку Крт застосовують формулу:

            ,           (10.4)

де Бвп, Бвк — вартість об’єкта лізингу відповідно на початок і кінець року, тис. грн;

Крт — використані кредитні ресурси, плата за які здійснюється в розрахунковому році, тис. грн.

Винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно (лізингова маржа — Вл ) може встановлюватися за домовленістю сторін у відсотках від балансової вартості об’єкта лізингу (Бв), або від середньорічної залишкової вартості за формулами (10.5, 10.6):

            ,      (10.5)

            ,    (10.6)

де Слм — ставка лізингової маржі, коефіцієнт.

Величина ставки лізингової маржі залежить від багатьох чинників: строку дії договору лізингу, форми й умов платежу, величини наявного банківського відсотка, типу і стану об’єкта лізингу, системи оподаткування, амортизаційної політики, платоспро­можності клієнта, стану кон’юнктури й тенденцій ринку тощо.

Лізингодавець зацікавлений у повному відшкодуванні певного прибутку, тому він повинен мати можливість коригувати ставку лізингової маржі відповідно до поточного рівня інфляції, а також змінювати відсоткову ставку за кредитні ресурси залежно від зміни величини банківських кредитних ставок. В угоді необхідно чітко визначити умови індексації вартості об’єкта лізингу, щоб не допустити його знецінення через інфляцію.

При міжнародних лізингових операціях ставки лізингової мар­жі досить стабільні, основними лімітуючими показниками їх є строковість і фінансові можливості лізингоодержувача. Орієнтиром у цьому разі можуть слугувати ставки за експортними лізинговими угодами промислово-розвинених країн, які коливаються в межах 8—10 відсотків вартості об’єкта лізингу.

До інших витрат лізингодавця (Ів) належать витрати на нав­чання персоналу, експлуатаційні витрати, витрати на пошук лізин­гоодержувача, рекламу, послуги посередників, інжинірингові
послуги тощо, передбачені договором лізингу. При розрахунку плати на відшкодування інших витрат (Ів), можна застосовувати формулу:

            ,       (10.7)

де Івк — витрати лізингодавця на кожну передбачену договором послугу, тис. грн;

к — вид додаткових послуг (робіт), виконаних лізингодавцем згідно з договором лізингу (к – 1,2, ... n).

У практичній діяльності лізингову плату згідно із традиційною схемою, визначають як суму двох складових:

            ,          (10.8)

де Воі — амортизація лізингового майна, або сума відшкодування вартості об’єкта лізингу в і-му році, грн;

Плі — сума виплат за лізинговою ставкою в і-му році, яка відшкодовує витрати лізингодавця та йде в його дохід, грн;

Тл — тривалість договору лізингу (і = 1,2, ... Тл) рік.

Загальну суму лізингових платежів вказують у договорі лізингу та використовують під час економічного обґрунтування та оці­нювання доцільності лізингової операції.

Методика такого оцінювання полягає у порівнянні вартості майна за умов його купівлі за допомогою фінансового кредиту банку з його вартістю за умов його придбання на підставі договору лізингу.

Розглянемо методику розрахунку та порівняння вказаних вит­рат на умовному прикладі.

Підприємство планує залучити у виробництво додаткове облад­нання вартістю 240 тис. грн. Строк служби обладнання — 6 років. Обладнання можна купити за рахунок банківського кредиту в сумі 240 тис. грн під 20 % із щорічним погашенням основної суми заборгованості впродовж двох років. Друга можливість — укласти договір фінансового лізингу строком на чотири роки із щорічними сплатами лізингового платежу. Відшкодування вартості майна здійснюється рівними частинами. Лізингові платежі нараховують за ставкою 15 відсотків від залишкової вартості об’єкта лізингу. Викуп об’єкта лізингу планується по завершенню договору лізингу за залишковою вартістю.

Оцінку витрат для купівлі обладнання за рахунок банківського кредиту та витрат на його лізинг, відповідно до сучасної концепції зміни вартості грошових активів у часі, необхідно здійснювати шляхом зведення грошових витрат за вказаними варіантами до теперішнього моменту. Схема зведення потоків грошових витрат для обох варіантів у формалізованому виразі має вигляд:

                    (10.9)

                     (10.10)

де ,  — теперішня вартість грошових платежів, відповідно для лізингу і купівлі за допомогою кредиту, грн;

Плі — сума виплат за лізинговою ставкою в і-му році, грн;

Воі — сума відшкодування вартості об’єкта лізингу у і-му році, грн;

Лпі — загальна сума лізингових платежів в і-му році, грн;

Зв — залишкова вартість об’єкта лізингу на час викупу, грн;

Боj — сума погашення основної величини боргу за кредитом у j-му році, грн;

Пкрj — виплата відсотків за кредит у j-му році, грн;

р — дисконтна ставка, коефіцієнт;

Тл — тривалість договору лізингу, рік;

т — строк кредитної угоди, рік.

При оцінюванні грошових потоків у часі виникає потреба у визначенні рівня дисконтної ставки, яка для нашого випадку береться на рівні вартості капіталу і становить 18 %. При проведенні розрахунків платежів за альтернативними варіантами лізингу і купівлі за кредити банку, на них може впливати чинна система оподаткування прибутку, на що слід зважати. Як уже зазначалося, лізингові платежі включають у валові витрати підприємства, тому на їх величину зменшується прибуток, що є об’єктом оподаткування податком на прибуток. Суму погашення боргу за кредитом вираховують із прибутку після його оподаткування, тобто об’єкт оподаткування (прибуток) не зменшується на величину виплачуваних часток кредиту. Разом із тим, виплату відсотків за кредит і суму амортизаційних відрахувань на придбане обладнання включають у валові витрати, завдяки чому зменшується об’єкт оподаткування податком на прибуток. Тому не можна безпосередньо зіставляти платежі з чистого прибутку та платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування. У цих випадках платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування коригують на так звану податкову знижку.

Обчислимо теперішню вартість лізингових платежів за формулою 10.8 та зробленими припущеннями в табл. 10.4. на підставі даних, умови задачі та відповідних обчислень.

Таблиця 10.4

Розрахунок теперішньої вартості
витрат за договором лізингу, грн

Показник

Умовне
позначення

Роки

1-й

2-й

3-й

4-й

Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу

Воі

40 000

40 000

40 000

40 000

Сума виплат за лізинговою ставкою

Плі

36 000

30 000

24 000

18 000

Залишкова вартість об’єк­та лізингу на час викупу

Зв

80 000

Загальна сума лізингових платежів

Лпі

76 000

70 000

64 000

138 000

Коефіцієнт дисконтування для дисконтної ставки 18 %

Рі

0,847

0,718

0,609

0,516

Теперішня вартість грошо­вих лізингових платежів

64 372

50 260

38 976

71 208

Теперішня вартість лізингових платежів наростаючим підсумком

64 372

114 632

153 608

224 816

Коефіцієнт дисконтування для заданої дисконтної ставки і пев­ного року розраховують за формулою складних відсотків:

            .    (10.11)

Останній рядок табл. 10.4 становить величину теперішньої вар­тості грошових виплат за договором лізингу наростаючим підсумком за роками. За чотири роки вартість зведених до теперішнього часу лізингових платежів, включно із сумою викупу об’єк­та лізингу, становить 224 816 грн.

На підставі даних умови задачі розрахуємо теперішню вартість грошових виплат для здійснення купівлі за банківський кредит за формулою 10.9.

Результати розрахунку наведено в табл. 10.5.

Таблиця 10.5

Розрахунок теперішньої вартості грошових
витрат на купівлю обладнання за кредит банку, грн

Показники

Умовне
позначення

Рік

1-й

2-й

Сума погашення основної величини боргу за кредитом

Бoj

120 000

120 000

Виплата відсотків за кредит

Пкрj

84 000

24 000

Загальна сума виплат за кредитом

Пкр

204 000

144 000

Коефіцієнт дисконтування для дисконт­ної ставки 18 %

Рк

0,847

0,718

Теперішня вартість сум погашення
заборгованості за кредитом

172 788

103 392

Теперішня вартість сум погашення
заборгованості за кредитом наростаючим підсумком

172 788

276 180

З останнього рядка табл. 10.5 видно, що величина теперішньої вартості кредитних платежів наростаючим підсумком за два роки сягає 276 180 грн.

Порівнюючи теперішню вартість витрат за договором лізингу — 224 816 грн й теперішню вартість кредитних платежів — 276180 грн, можна зробити висновок, що лізинг є вигіднішою формою залучення у користування відповідного майна.

Варто зазначити, що навіть за рівності цих показників або за перевищення теперішньої вартості лізингових витрат лізингова операція може бути ефективною за відсутності умов отримання банківського кредиту й жорстких зобов’язань щодо його погашення.