10.5. Основні особливості розвитку радянського туризму

Основними особливостями радянського туризму були:

-          ідеологізація туризму;

-          орієнтація на середнього масового споживача;

-          асортимент і якість туристичних послуг не відпові­дали міжнародним стандартам;

-          були обмежені в’їзд іноземних туристів в СРСР та виїзд вітчизняних туристів за кордон;

-          замало уваги приділялось запитам туристів, оскіль­ки в СРСР не споживач туристичних послуг форму­вав свій тур, а, як правило, турист споживав ті по­слуги (асортимент і якість), які йому пропонували туристичні організації;

-          існували державні пільги на туристичні подорожі.

-          Соціальна структура туристичного потоку у 1970-80-ірр. була наступною:

-          робітники промислових підприємств та службовці ста­новили 33 %;

-          інженерно-технічні працівники і творча інтелігенція — 28 %;

-          студенти та учні — 18 %;

-          селяни — 9 %;

-          пенсіонери — 4 %;

-          інші — 8 %.

Радянський Союз створив найбільшу в світі базу со­ціального і самодіяльного туризму. У 1970-1980-і рр. вели­кого розмаху набув соціальний туризм. Робітники майже всіх підприємств могли отримати путівки через свої проф­спілки всього за ЗО % їх реальної вартості. Іноді знижки ся­гали 90-95 %. В менш сприятливих умовах знаходились се­лянство та інтелігенція. Тим не менш, остання категорія радянських службовців мала змогу отримати путівки для своїх дітей до піонерських таборів, які теж продавались батькам за 10-20 % їх справжньої вартості. Таким чином, інтелігенція була також широко залучена до сфери соціаль­ного туризму.

Крім того, путівкою в санаторій, престижний будинок відпочинку або круїз преміювали багатьох передовиків вироб­ництва.

Разом з тим, рівень сервісу в радянських закладах відпо­чинку поступався високим стандартам розвинутих країн Заходу.