11.1. Загальне поняття про статистичні індекси. Види індексів

У статистиці під індексом розуміють специфічну відносну величину, яка характеризує зміну показника у часі та просторі. Індекси можуть визначатися у неоднорідній сукупності, що складається з елементів, які безпосередньо не можна сумувати.

З допомогою індексів вирішують такі завдання статистичного аналізу:

- визначають середній процент зміни показника у часі в цілому по сукупності або окремій групі;

- визначають середній процент зміни середнього значення показника;

- здійснюють порівняння показника у просторі;

- оцінюють вплив окремих факторів на зміну показника у часі або просторі.

В залежності від охоплення одиниць сукупності індекси поділяються на індивідуальні, групові (субіндекси) та загальні. За методикою визначення та економічним змістом індекси бувають агрегатними, середньозваженими, індексами середніх величин, територіальними.

В залежності від бази порівняння індекси поділяються на ланцюгові та базисні, а за економічним змістом – на індекси динаміки, планового завдання, виконання плану.

При визначенні індексу спочатку записується (будується) його формула, згідно якої робляться обчислення. Показник, який досліджується з допомогою індексу, називається індексованим.

Для запису формули індексу використовують умовні позначення індексованих показників, які поділяються на якісні, кількісні та об'ємні. Якісні показники характеризують рівень ознаки у одиниці сукупності, а саме Р – ціна одиниці товару; Z – собівартість одиниці продукції; f - зарплата одного працівника; у – врожайність з 1 га.

Кількісні показники характеризують чисельність сукупності, а саме: q – кількість (фізичний обсяг) товару або продукції; Т – чисельність працівників; S- посівні площі тощо.

Об'ємні показники являють собою обсяг ознаки і завжди є добутком якісного та одного кількісного показників, наприклад, pq = p*q - товарообороті або вартість продукції; zq = z*q - витрати на виробництво продукції; fT = f*T - фонд заробітної плати працівників; yS = y*S - валовий збір культур тощо.

Для позначення часу використовують під строкові символи: 0 – попередній або базисний період, 1 – наступний або звітний період. Якщо відомі значення показників більш ніж за два періоди, використовують порядкові номери 1,2,3, і т.д.