11.1. Міжнародні товарні біржі

Міжнародну торгівлю важко навіть уявити без товарних бірж, міжнародних картелів, аукціонів та ярмарків.

В "Oxford Paperback Encyclopedia" відсутнє поняття "товарна бір­жа" (commodlity exchange). Розглянемо, яке тлумачення біржі наведе­но в "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 131): "Біржа (гол. — beurs, нім. — Borse) — форма регулярно діючого оптового ринку товарів, що продаються за стандартами і зразками (товарна Б.), цінних паперів (фондова Б.) та іноземної валюти (валютна Б.), а також робочої сили (Б. праці). Товарна біржа концентрує оптовий оборот масових, переважно сировинних і продовольчих товарів (ко­льорові метали, зерно, бавовник, цукор тощо). Вирізняють універ­сальні та спеціалізовані (за окремими товарами або їх групами) товар­ні біржі. На офіційних фондових біржах дозволяються операції з акці­ями лише великих компаній; у багатьох країнах виникають неофіцій­ні фондові біржі, на яких перебувають в обігу будь-які цінні папери.

Члени біржі поділяються на брокерів і дилерів.

Біржі встановлюють стандарти на біржові товари, рівень цін (ко­тирування) на товари та цінні папери, аналізують кон'юнктуру по­питу і пропозицій, поширюють ділову інформацію".

Функції біржі виконує об'єднання торговельних організацій, яке має права юридичної особи, діє відповідно до законодавства країни свого місцезнаходження.

На біржах продаються і купуються великі партії товарів без пере­везення їх з одного місця до іншого. Часто угоди стосуються ще не існуючих товарів (наприклад, ще не вирощеної кави). Угоди укладаються за допомогою короткого усного вислову, а то й жесту. Такі вияви волі до укладення угод негайно підтверджуються короткими письмовими нотатками.

Далі наведемо стислі дані про діяльність найголовніших товар­них бірж світу.

Публічна біржова торгівля керується принципами подвійного аукціону, тобто пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічають­ся з пропозиціями продавців, що зменшуються. Коли ціни пропози­цій покупців і продавців співпадають, укладається угода. Кожна уго­да реєструється і про неї публічно оголошується (в пресі тощо). Рух цін залежить від кількості продавців, які бажають продати товар за існуючого рівня цін, і кількості покупців, готових придбати товар за такого рівня цін.

Нині біржі реального товару збереглися лише в окремих країнах, їх обороти незначні. Діяльність таких бірж можна розглядати як од­ну з форм оптової торгівлі товарами місцевого значення. В еконо­мічно розвинених країнах біржі реального товару практично відсут­ні. Вони переросли у ф'ючерсні біржі, тобто перетворилися на біржі прав на товар. Відомо, що ф'ючерсним угодам властиві елементи до­говорів купівлі-продажу і кредиту. Ф'ючерсна торгівля є провідною формою сучасної біржової торгівлі. На строкових (іншими слова­ми — ф'ючерсних) біржах торгують не реальним товаром, а кон­трактами на постачання товарів у майбутньому.

Основні ознаки ф'ючерсної торгівлі такі:

•  фіктивний характер угод, обмін товарів при цьому фактично від­
сутній, зобов'язання сторін за угодами припиняються за допомо­
гою зворотної операції з виплатою цінової різниці;

•  зв'язок з ринком реального товару відбувається за допомогою
хеджування, а не постачання товару;

•  чітко визначена та уніфікована споживча вартість товару, який є
предметом біржового контракту, товар розглядається як носій ці­
ни, прирівнюється до грошей і обмінюється на них у будь-який
момент;

•  повна уніфікація умов щодо обсягу товару, який реалізується;

•  знеособленість угод і замінність контрагентів цих угод. Слід звер­
нути увагу на те, що угоди укладаються не між конкретними про­
давцями і конкретними покупцями, а між ними (часто їх пред­
ставниками, тобто брокерами) і розрахунковою палатою біржі,

яка відіграє роль гаранта виконання зобов'язань сторін відповід­них біржових контрактів. Сама біржа не вважається стороною контракту і не виступає на боці одного з партнерів. У разі ф'ючерсних операцій повна свобода сторін зберігається лише щодо ціни товару, свобода щодо термінів постачання товару обмежена. Решта умов строго регламентована і не залежить від волі сторін контракту. Отже, ф'ючерсні біржі — це ринки цін (тобто рин­ки цінових вартостей). Ринки реальних товарів фахівці розглядають як ринки сукупності та єдності, оскільки сторони контрактів можуть узгоджувати між собою будь-які їх умови.

Чиказька товарна біржа — найбільша товарна біржа світу з тор­гівлі зерном. Торгівля здійснюється як наявним товаром, так і за до­помогою укладення ф'ючерсних угод. Окрім зерна на біржі торгу­ють іншими сільськогосподарськими продуктами.

Лондонська біржа металів (London Metal Exchange) є основною світовою біржею з торгівлі кольоровими металами — міддю, свин­цем, оловом, цинком тощо. Біржа заснована у 1877 р., нині налічує близько 110 членів. Мінімальний обсяг продажу міді, свинцю, цин­ку, алюмінію становить 25 т, олова — 5 т, нікелю — 6 т. Офіційні прайс-листи біржі використовуються продуцентами і споживачами світу для укладення довгострокових контрактів. На біржі уклада­ються також контракти типу ф'ючерс і опціон. Інформація про укла­дені угоди надходить до Лондонського клірингового дому (London Clearing House).

Міжнародна біржа нафти (International Petroleum Exchange) — фінансова біржа, заснована у 1980 р. Має справу з опціонами та ф'ючерсами щодо різних видів нафти. Розміщується у Лондоні у до­ці Св. Катерини, там, де і Лондонська біржа ф'ючерсів та опціонів (London Futures and Options Exchange).