Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.2. НАПРЯМИ, ЕТАПИ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ В СФЕРІ ПРАЦІ

Для кожного окремого підприємства основні напрямки аудиту конкретизуються відповідно до його цілей, інформації, необхідної ревізорам та керівництву підприємства для прийняття управлін­ських рішень тощо. Через наявність великої кількості напрямків аналізу в економічному та соціальному плані, аналізуючи еконо­мічні показники, можна прийти до обґрунтованих організаційних, економічних, технологічних і соціально-психологічних рішень. Саме тому аудит у трудовій сфері здійснюється за трьома основни­ми напрямками: економічним, організаційним, технічним, що зу­мовлено триаспектністю розгляду аудиту в сфері праці.

Класичний набір аудиторських перевірок може включати в себе аналіз: результативності та ефективності використання і функціо­нування персоналу з погляду його потенціалу; рівня організації праці; динаміки продуктивності праці; стану нормування праці та впливу конкретних норм на зростання виробітку; ефективність використання робочого часу; досконалість соціально-трудових відносин; ефективність систем оплати і форм стимулювання праці та інших важливих для конкретного підприємства напрямків у сфе­рі праці.

Технологічно процес аудиту у сфері праці має складатися з ше­сти кроків:

1) формалізація ідеї проведення аудиторської перевірки, визначення її цілей і гіпотетичної корисності її проведення;

2) підбір персоналу для організації перевірки, його навчання у разі потреби;

3) збір звітних даних щодо роботи з кадрами на різних рівнях управління;

4) попередня підготовка звітів про перевірку та обговорення їх з лінійними керівниками;

5) надання звіту керів­нику з персоналу і вироблення разом з ним основних рекомендацій щодо вдосконалення управління кадрами;

6) впровадження кори­гуючих заходів у процес життєдіяльності підприємства.

Аудит здійснюється за планом та має такі основні етапи: підго­товчий, збір інформації, аналіз і обробка інформації та оцінка ефек­тивності аудиторської перевірки.

Підготовчий етап аудиторської перевірки передбачає розробку внутрішньофірмового документа (наказ, розпорядження), а також плану представлення та програм розгляду інформації, що аналі­зується.

Аудит — форма науково-практичного дослідження, тому його результати мають ґрунтуватись на об'єктивних, порівнянних та вірогідних даних. Одне з головних завдань аудиту у сфері праці — визначення ефективності здійснення програми управління і роз­витку персоналу. Тому перед початком перевірки цілі і завдання програми мають бути чітко визначені та уточнені.

Наступний етап аудиторської перевірки — збір інформації. Тут використовуються такі основні джерела інформації.

•    Закони та інструкції.

•    Показники у сфері праці. Необхідно здійснити науково об­ґрунтовану вибірку найбільш репрезентативних з погляду впливу на ефективність та прибутковість показників, структурувати їх за великими блоками, кожен з яких потрібно розглядати з позицій кількісної та якісної складової. Джерелом внутрішньої інформації є документація та звіти, у тому числі дані про рух персоналу під­приємства, опис видів робіт і специфікацій, дані про витрати на набір та звільнення, навчання кадрів, анкети.

•    Анкетування й інтерв'ю працівників. Це один з найдоступні­ших та найпоширеніших підходів до отримання даних для прове­дення організаційних змін. Опитування співробітників є особливо результативними для оцінки взаємовідносин в колективі, моти­вації праці, ефективності діяльності керівництва, результативності системи винагород і компенсацій.

Далі в процесі аудиту здійснюється обробка та аналіз інфор­мації. Обґрунтувати оцінку організації праці на підприємстві мож­на: порівнявши її з організацією праці на аналогічних підприєм­ствах; використовуючи науково розроблені норми та рекомендації, опубліковані в літературі з організації праці, соціально-трудових відносин, з посиланнями на середньогалузеві норми та показники; використовуючи перехресні дані та системні перевірки.

Існують методики, які дають змогу оцінити ефективність управ­лінських заходів у вартісному вираженні. При розробці програм для оцінки ефективності управління персоналом важливим є вклю­чення в роботу самих співробітників служби управління персоналом.

Предметом перевірки також є організаційна культура підпри­ємства. Така перевірка включає обговорення з вищим керівницт­вом питання про те, як проявляється організаційна культура, які зміни в ній є бажаними і як на неї можна впливати. Аудиторська перевірка може виявити резерви підвищення ефективності вироб­ництва, вказавши на ставлення тих або інших груп працівників до форм і методів роботи керівництва, організації діяльності фірми, розстановки кадрів. Аналіз показників у процесі аудиту може бути виконаний з різною деталізацією відповідно до потреб замовника. Залежно від цілей аудиту використовується велика кількість методичних прийомів аудиту в соціально-трудовій сфері, зокрема такі: порівняння (зіставлення досліджуваного рівня з норматив­ною базою, даними за попередній період цього підприємства чи ана­логічних підприємств); групування (розкриття характеристик яви­ща через групування та порівняння цих груп); аналіз (вивчення за елементами — дослідження впливу окремих чинників на об'єкт); деталізація (поділ узагальнених показників на окремі за певними ознаками); зведення (форма узагальненого представлення різнома­нітних показників для оцінки певного процесу); експертні оцінки (висновки та оцінки спеціалістів з окремого питання чи об'єкта); статистичний аналіз (складання статистичних таблиць, рядів, ви­користання статистичних методів, формул).

Після завершення перевірки проводиться аналіз даних та фор­мування рекомендацій щодо удосконалення організації праці, со­ціально-трудових відносин на підприємстві, планування і розроб­ка заходів з реалізації рекомендацій. Готується звітний матеріал, який включає доповідь про результати аудиторської перевірки, оцінку та рекомендації. Можлива підготовка декількох спеціалізованих доповідей, орієнтованих на різні рівні управління з різною насиченістю фактичними матеріалами та рекомендаціями, що сприяє вищій результативності аудиту.