Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.2. Організація автоматизованого обліку витрат на виробництво

11.2. Організація автоматизованого обліку витрат на виробництво

Ураховуючи вищевикладене, основними завданнями автоматизації обліку витрат на виробництво є:

своєчасне, повне й достовірне відображення в обліку фактичних витрат на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг), а також невиробничих витрат і втрат, які допускають на окремих ділянках діяльності підприємства;

контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, палива, енергії, фондів заробітної плати тощо, за дотриманням установлених кошторисів витрат на обслуговування виробництва, управління, надання послуг;

обґрунтування калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), правильне складання звітних калькуляцій;

перевірка виконання планів по собівартості (планів кошторисів витрат) і виявлення резервів скорочення витрат;

виявлення результатів по собівартості цехів та інших підрозділів підприємства;

виявлення й усунення недоліків організації виробництва та матеріально-технічного забезпечення, спрямованого на максимальну економію матеріальних і трудових витрат і на підвищення продуктивності праці.

Розглянемо автоматизацію цієї ділянки обліку як складову комплексної системи управління підприємством.

Склад і зміст інформаційної бази з обліку витрат на виробництво представлено так.

Основна нормативно-довідкова інформація:

довідник планових відсотків непрямих витрат (стаття витрат розрахункова, стаття витрат базова, структурний підрозділ чи дільниця, кошторисна ставка) використовується для оцінювання незавершеного виробництва, допоміжного виробництва, для визначення частки накладних витрат на виріб, замовлення, види послуг;

довідник нормативних витрат на деталі, вироби, замовлення, види послуг (код виробу, структурний підрозділ, стаття витрат, одиниця виміру, кількість, сума) призначений для визначення нормативних витрат продукції (послуг);

довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції рахунків (дебет/ кредит) використовується для контролю введеної інформації з погляду правильності поставлення кореспонденції проводок і для аудиторських перевірок проведених господарських операцій;

довідник планової собівартості продукції (код зведеного обліку (виріб, вид послуг тощо), найменування виробу, вид послуг, стаття витрат, сума) використовується для аналізу стану фактичних даних, а також для моделювання й прогнозування витрат на виробництво;

довідник причин і винуватців відхилень від норм витрат (код причин відхилень від норм, найменування причин відхилень від норм, винуватці відхилень) потрібний для ідентифікації причин і для групування даних для прийняття управлінських рішень;

довідник типових господарських операцій (структура довідника аналогічна іншим комплексам задач) використовується для автоматичного формування кореспонденції бухгалтерських рахунків;

довідник підприємств;

довідник структурних підрозділів тощо.

Облік витрат на виробництво — зведена ділянка обліку відносно інших ділянок. Він базується майже на всіх документах первинного та зведеного обліку діяльності підприємства, і його документація повинна забезпечувати розподіл витрат за економічними елементами, місцями виникнення, статтями та об’єктами калькуляції.

Вхідна інформація обліку витрат на виробництво — це сфор­мована на машинних носіях інформація, що є результатом розв’язання задач з обліку основних засобів, запасів, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку готової продук­ції, її відвантаження й реалізації.

Вихідна інформація така:

відомість відхилень від норм фактичних витрат на виробництво використовується для контролю витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів за кожним структурним підрозділом у розрізі статей і прийняття управлінських рішень;

відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат (для аналізу загальновиробничих витрат за статтями за конкретний звітний період);

моделі аналізу загальновиробничих та адміністративних витрат використовуються для відображення загальновиробничих і адміністративних витрат у розрізі статей витрат, окремих замовлень, видів робіт (послуг), і забезпечують керівництво підрозділів автоматичним формуванням управлінських рішень;

відомість відхилень від норм фактичних витрат використовується для контролю й аналізу відхилень фактичних витрат матеріалів, заробітної плати у виробництві (за причинами та винуватцями) від норм;

відомість аналітичного обліку по рахунках застосовується для здійснення детального обліку, контролю й аналізу непрямих витрат;

відомість аналізу втрат від браку відображає інформацію про витрати на забраковану за звітний період продукцію та надає керівництву підприємства інформацію про втрати з початку року по конкретних об’єктах обліку;

оборотна відомість використовується для розрахунку й формування витрат, що списуються на собівартість продукції за статтями витрат, а також для визначення незавершеного виробництва;

відомість визначення фактичної собівартості готової продукції містить інформацію, що дає можливість проаналізувати та проконтролювати рух засобів і правильність віднесення витрат на відповідні об’єкти зведеного обліку, а також для аналізу господарської діяльності підприємства;

відомість загально-виробничих і адміністративних витрат дає можливість контролювати слушність і повноту розподілу загальновиробничих і адміністративних витрат;

моделювання витрат на виробництво забезпечує на підставі наявних фактичних даних, нормативно-довідкової інформації та бази знань здійснення розрахунку й відображення оптимального використання ресурсів, а також можливість отримання інформації про відхилення та пропоновані шляхи недопущення пере­витрат за окремими статтями витрат.

Автоматизоване оброблення даних з обліку витрат на виробництво, як правило, виконується після автоматизації інших ділянок обліку, і передбачає групування витрат за аналітичними й синтетичними рахунками, що забезпечується формуванням відпо­відних ре­гістрів або виконанням розрахунків по окремих елементах витрат: ві­домостей розподілу нарахованої заробітної плати та витрат матеріалів за шифрами аналітичного обліку й синтетичними рахунками; розрахунків сум на соціальне страхування, резервів відпускних тощо.

За послідовністю виконання всі задачі обліку витрат на вироб­ництво розподіляють на окремі комплекси:

виявлення та розподіл прямих витрат;

облік та розподіл комплексних витрат;

облік втрат у виробництві;

облік незавершеного виробництва;

облік витрат основного виробництва;

складання зведених регістрів;

розрахунки калькуляції собівартості продукції.

Ці комплекси задач входять до складу АРМ бухгалтера з обліку виробничих витрат відповідних рівнів (рис. 11.2), використання яких характерне для великих і середніх підприємств.

Рис. 11.2. Функції працівників різних рівнів управління
з обліку витрат на виробництво

На першому рівні формуються й готуються первинні дані з обліку витрат на виробництво, які утворюються в місцях виникнення інформації. Обліковуються витрати на виробництво в окремих підрозділах, що передбачає організацію систематичного та своєчасного виявлення відхилень від нормальних умов, проведення оперативного обліку та внутрішнього аудиту.

II-й рівень забезпечує контроль інформації І-го рівня, виконує регламентні та запитові задачі в цілому по підприємству.

На III-му рівні забезпечується аналіз роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнюються зведені дані витрат на виробництво, здійснюється оперативний контроль за використанням трудових, матеріальних і грошових ресурсів, організація внутрішнього аудиту.

Сучасні інформаційні системи дають можливість моделювати витрати на виробництво, завдяки чому забезпечується прийняття оптимальних управлінських рішень.