11.2.1. Поняття та види трудового договору

11.2.1. Поняття та види трудового договору

Трудові відносини між працівником і підприємством повинні бути оформлені трудовим договором, визначення якого дає Кодекс законів про працю. Згідно з Кодексом законів про працю України, «трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобо­в’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підпри­ємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін».

Слід ураховувати, що робітник може укласти трудовий договір як з одним, так і з кількома підприємствами одночасно, якщо це не суперечить законодавству або умовам трудового договору, контракту. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. При цьому навіть якщо такого наказу або розпорядження не видано, але працівник фактично був допущений до роботи, трудовий договір вважається укладеним. І хоч відсутні документи, на підставі яких можна нарахувати заробітну плату такому працівникові, однак немає і законних підстав не нараховувати її. Необхідно виправити ситуацію, вимагаючи від керівника підприємства оформлення від­повідних документів.

Трудовий договір складається лише у письмовій формі, якщо:

це передбачено законодавством;

на цьому наполягає працівник;

якщо працівник неповнолітній;

за особливих умов праці (географічних, геологічних і підвищеного ризику для здоров’я).

В інших випадках складання трудового договору в письмовій формі необов’язкове.

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) укладеним на визначений строк, установлений за погодженням сторін. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випад­ках, передбачених законодавчими актами;

3) укладеним на час виконання певної роботи.

При укладенні трудового договору (контракту) громадянин зобов’язаний подати такі документи:

1) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

2) трудову книжку;

3) заяву на ім’я керівника підприємства чи установи.

Крім цього, як правило, потрібно пред’явити:

1) копію ідентифікаційного коду;

2) військовослужбовцям, звільненим зі Збройних сил України, —
військовий квиток;

3) звільненим з місця відбування кримінального покарання — довідку про звільнення.

Залежно від того, на яку роботу приймається громадянин, визначається перелік необхідних документів для оформлення трудового договору. При цьому слід пам’ятати, що законодавство забороняє вимагати від осіб, які приймаються на роботу, докумен-
ти, подання яких не передбачене законодавством, зокрема відомості про їх партійну і національну належність, походження та прописку.

При укладенні трудового договору в угоді сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: неповнолітніх; молодих спеціалістів після закінчення професійних, навчально-виховних та вищих закладів освіти; звіль-
нених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служ­би; інвалідів, направлених на роботу згідно з рекомендаціями
медико-соціальної експертизи; інших категорій працівників, визначених законодавством.

Строк випробовування не може перевищувати трьох, а в окремих випадках і шести місяців. Термін випробування при прийнятті на роботу робітників не може бути більшим ніж один місяць. Якщо працівник протягом періоду випробування був відсутній на роботі з поважної причини (наприклад, через хворобу), на час такої відсутності термін випробування може бути продовжено.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що пройшов випробування, і подальше розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Оформлення окремого наказу (розпорядження) у цьому разі необов’язкове.

Особливою формою трудового договору є контракт. У ньому угодою сторін встановлюються строк дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (зокрема, матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці й умови розірвання договору з працівником. Вимоги контракту є двосторонніми, конкретнішими й чіткіше сформульованими порівняно з трудовим договором стосовно як працівника, так і підприємства. Наприклад, у контрак-
ті можуть визначатися додаткові, крім установлених чинним законодавством, підстави його розірвання.

Контракт складається лише у письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін контракту. Всі зміни, які вносяться до контракту за згодою сторін, також повинні оформлятися у письмовій формі. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органу, уповноваженому працівником представляти його інтереси для здійснення контролю за дотриманням умов контракту.

Контрактна форма трудового договору застосовується на підприємстві незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності тільки у випадках, безпосередньо передбачених чинним законодавством. Стосується вона працівників, які працюють або працевлаштовуються за трудовими договорами на визначений строк чи на час виконання певної
роботи.