11.3. Підбивання підсумків подорожі
Після закінчення подорожі група звітує перед школою, обласною дитячою туристично-екскурсійною стан та перед тими організаціями, які дали їй пошуково-дослідницькі завдання. Це необхідний і важливий етап будь-якої туристської подорожі.
Головною метою підбивання підсумків подорожі є узагальнення досвіду її підготовки і проведення, досвіду проведення пошуково-дослідницької та суспільно корисної роботи, виявлення недоліків для недопущення їх у майбутньому.
Підбиваючи підсумки подорожі, важливо проаналізувати і обговорити, чим була вона цікавою у пізнавально-оздоровчому відношенні, чи відповідав маршрут походу рівню підготовки юних туристів, як проявили вони себе при доланні найскладніших природних перешкод. Для керівника подорожі цей важливий етап є ще однією можливістю глибше вивчити і пізнати характери, смаки, нахили та інтереси своїх вихованців.
Підбивання підсумків подорожі — ефективний засіб пропаганди туризму серед школярів.
У практиці дитячого туризму встановився певний порядок підбивання підсумків подорожі. Закінчивши туристський похід, група ще на зворотному шляху, якщо дозволяють умови, обговорює пройдений маршрут, з'ясовує причини відхилення від плану, допущені групою або окремими учасниками помилки.
Головний підсумковий документ — письмовий звіт про туристську подорож, який складає керівник групи за участю учасників подорожі. Обсяг і характер звіту для категорійних подорожей визначає МКК під час розгляду заявочних матеріалів на проведення походу. Він повинен складатися з таких розділів.
1. Довідкові відомості про подорож. У цьому розділі вказують вид туризму, категорію складності, час проведення, район, дають детальні відомості про лінію маршруту (протяжність і тривалість, перелік окремих його ділянок з подоланням природних перешкод різними способами пересування), назву та шифр МКК, яка дала дозвіл на заявлений маршрут; склад групи, прізвище, ім'я та по батькові, домашня адреса, туристський досвід з переліком найцікавіших і складних маршрутів, обов'язки в групі).
2. Відомості про район подорожі. Цей розділ містить коротку загальногеографічну характеристику району з описом природних особливостей; відомості про населення, населені пункти і транспортне сполучення між ними; визначні місця; туристську характеристику, що грунтується на власних спостереженнях і висновках групи, матеріалах, зібраних групою завдяки листуванню з краєзнавцями і під час проходження маршруту (де важливо для забезпечення наступних туристських груп конкретними відомостями про при особливості району, екскурсійні об'єкти, шляхи сполучення, транспортні засоби, про можливості поповнення запасів продуктів); дані про походи, які проводилися тут раніше, прокладені траси маршрутів тощо.
Під час написання цього розділу необхідно максимально використати наявну літературу та картографічний матеріал по даному району, розповіді місцевих краєзнавців і звіти інших туристських груп. В кінці розділу подається список літератури, вказуються прізвища, ім'я та по батькові консультантів, їхні адреси (або телефони).
3. Організація подорожі. В цьому розділі розглядаються такі питання: підготовка подорожі; обгрунтування вибору маршруту; з'ясування правильності початкового плану подорожі; особливості передпохідної підготовки і тренування; особливості розробки маршруту, обгрунтування вибору основного та запасного варіантів.
В разі зміни початкового плану подорожі вказуються причини, які викликали ці зміни. Тут же наводяться відомості про проходження маршруту кожним членом групи.
4. Графік руху і технічний опис маршруту. Тут вміщується технічна характеристика маршруту. Відомості наводяться у вигляді таблиці, яка складається з таких пунктів: дні в дорозі, дата, ділянка даного переходу, протяжність у кілометрах, чистий ходовий час у годинах, характер дороги, природні перешкоди, небезпечні ділянки, метеорологічні умови. Всі ці пункти базуються в тексті звіту, де наводяться: характеристика пройденого шляху, умови та можливості пересування; складні ділянки маршруту (перевали, переправи, місця з складним орієнтуванням тощо); засоби подолання природних перешкод, що застосовуються групою; заходи щодо безпеки групи в складних умовах. Крім того, подаються відомості про наявність палива, придатної для пиття води, зручних майданчиків для роззбивки бівуаків, хронометраж пересування, метеоспостереження.
Складні ділянки маршруту описуються детальніше, з вказівкою дій групи на цих ділянках. Особлива увага приділяється опису заходів щодо безпеки на маршруті, а також способам орієнтування в складних умовах місцевості і в умовах обмеженої видимості.
5. Підсумки подорожі, висновки, рекомендації В цьому розділі підбиваються підсумки походу; характеризується його пізнавальна цінність; робляться висновки щодо прийнятих у поході технічних і тактичних рішень; наводяться рекомендації для інших груп щодо проходження маршруту, подолання окремих природних перешкод; пропонуються найцікавіші варіанти, дається конкретна оцінка спорядження, техніки пересування і заходів безпеки.
6. Додатки. Тут наводяться списки особистого та групового спорядження; склад похідної аптечки та ремонтного набору, їхня маса; робиться оцінка придатності інвентаря, який використовувався у поході; вміщуються рекомендації щодо підбору спорядження та інвентаря; вказується список продуктів, їхня маса і раціон харчування на маршруті; даються рекомендації щодо можливості поповнення запасів продуктів, в тому числі й тих, що можна зібрати в природі; зазначається загальна маса продуктів і спорядження на групу та в середньому на одного учасника; вміщується кошторис витрат.
До звіту додають щоденник походу, а також окремі цікаві уривки з індивідуальних щоденників, розповіді краєзнавців, видатних людей, спогади старожилів тощо.
В кінці звіту наводиться список використаної літератури; перелік звітів туристських груп, карт, схем та інших джерел інформації, використаних під час підготовки до походу і складання звіту. Додаються до звіту газети, журнали, листівки, в яких говориться про подорож.
До звіту додається також картографічний матеріал, який використовувався у поході (загальна картосхема з нанесеним маршрутом, його запасними варіантами і місцями ночівель, маршрутна стрічка, ескізи (кроки) найскладніших ділянок з вказівкою шляхів подолання основних природних перешкод).
Звіт ілюструється фотографіями та рисунками, які характеризують складні ділянки маршруту та дії групи на кожній з них, природу і визначні місця району подорожі.
Звіт друкується на машинці у двох примірниках переплітається. Формат звіту— розмір машинописне аркуша. Один примірник звіту здається у МКК обласної дитячої туристично-екскурсійної станції, яка розглянула, затвердила маршрут, дала дозвіл на проведення походу і перед якою група звітує, другий — передається школі для краєзнавчого музею.