Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.4. Програмування ефективізації праці

Найбільш діючою формою забезпечення цілеспрямованої роботи щодо підвищення продуктивності й ефективності праці є створення системи розробки і здійснення програм, що передбачають комплексне вирішення цієї проблеми з виходом на ефективність господарської діяльності підприємства. Структура системи програмування ефективізації праці схематично представлена на рис. 11.4.

 

Рис. 11.4. - Система програмування ефективізації праці


Система включає розробку програм на макро- і мікрорівнях, причому мається на увазі, що і стратегія, і тактика ефективізації рівною мірою  відносяться до компетенції всіх рівнів - від підприємства до держави, оскільки тактичні рішення повинні здійснюватись в руслі виробленої стратегії, забезпечуючи її реалізацію. Разом з тим форми реалізації стратегічних і тактичних рішень різні: перші реалізуються на основі розробки програм ефективізації, другі - шляхом моніторингу ефективності праці на макрорівні і розробки поточних заходів щодо виявлення і використання резервів на підприємствах. Програми ефективізації на всіх рівнях мають самостійне значення, але можуть включатися у відповідні програми економічного і соціального розвитку в якості одного з основних розділів.

На державному рівні програма ефективізації праці припускає наступні напрямки роботи в цій області:

Ø забезпечення соціально-економічної орієнтації науково-технічної політики;

Ø посилення ролі організаційних факторів у підвищенні ефективності праці на основі розробки нормативних актів, матеріалів і рекомендацій щодо комплексного рішення питань організації і технології трудової діяльності в сфері досліджень і розробок, у виробництві і управлінні;

Ø визначення соціально-економічних пріоритетів при виробленні структурної політики і розміщенні продуктивних сил у взаємозв'язку з політикою зайнятості з метою підвищення ефективності праці і господарської діяльності підприємств у результаті зміни їхньої спеціалізації з обліком наявних трудових ресурсів, підтримки підприємництва, розвитку коопераційних господарських зв'язків між галузями і регіонами, а також зовнішніх економічних зв'язків;

Ø створення економічних і соціальних умов для: забезпечення дієвості систем підвищення кваліфікації всіх категорій працюючих; посилення мотивів і стимулів високопродуктивної праці; поліпшення соціальних умов праці і підвищення на цій основі ефективності праці.

На регіональному (галузевому) рівні програма ефективізації праці включає наступні напрямки:

Ø забезпечення гнучкої науково-технічної політики з урахуванням галузевих особливостей, значення пріоритетних для економіки регіону напрямків розвитку технології і засобів виробництва;

Ø координація і підтримка роботи з поліпшення організації праці;

Ø формування структурної політики, перетворення підприємств, сприяння встановленню і підтримці коопераційних господарських зв'язків між підприємствами; фінансова політика стимулювання ефективної діяльності підприємств;

Ø посилення ролі соціальних факторів: підвищення кваліфікації працюючих; розвиток творчої активності працюючих по виявленню резервів; поліпшення соціальних умов праці і розвиток соціальної інфраструктури.

На рівні підприємств програма ефективізації праці, як державна, так і регіональна, складається з напрямків (підпрограм) за факторами ефективності. Крім програми ефективізації на підприємстві розробляються заходи щодо раціонального використання усіх видів ресурсів. Важливе значення мають систематичне проведення оперативного аналізу, діагностики, виявлення й усунення вузьких місць і втрат у виробництві, а також розрахунок виробничих потужностей підприємств і підрозділів (з використанням комп'ютера) як основи планування й аналізу їхнього використання. При визначенні винагороди працівника за результатами діяльності підприємства враховується його внесок у підвищення продуктивності й ефективності праці.