11.5. Міждержавне регулювання ціни золота

11.5. Міждержавне регулювання ціни золота

Значну роль у структурі міжнародних ліквідних коштів продовжує зберігати за собою золото золоті запаси держави (у формі злитків та монет).

Обсяги золотовалютних ресурсів, які зберігаються в Центральному банку та фінансових органах країни, доповнюються певними обсягами валют на рахунках іноземних банків, а також міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організацій, призначеними для міжнародних розрахунків. Одне з центральних місць серед міжнародних ліквідних коштів належить золотовалютним ресурсам держав.

Тривалий час розрізнялися дві ціни золота — офіційна та реальна.

Офіційна ціна золота протягом більш ніж 40 років (з 1933 р. до 1976 р.) фіксувалася Казначейством США. З 1944 р. вона перебувала на рівні 35 дол. за 1 трійську унцію, яка становить 31,1035 г золота.

1961—1968 рр. ознаменувалися досить невдалою діяльністю угоди «Золотий пул». Сім країн Західної Європи разом із США домовилися штучно шляхом золотих інтервенцій підтримувати офіційну ціну золота. Згодом цей шлях призвів до поступового продажу власних офіційних резервів Англії, який навесні 1968  р. склав 3 тис. тон, що і призвело до розпаду пулу.

Після девальвації долара у 1971 р. і до сьогоднішнього дня вона становить близько 290—300 дол. за унцію.

Нині відправною точкою щодо встановлення ринкової ціни золота є Лондонський фіксинг. Фіксинг являє собою[1] короткотривалу церемонію в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.», де п’ятеро осіб протягом десь біля 10 хв розмовляють по мобільних телефонах і потім опускають нижче або піднімають маленькі макети державних британських прапорів, що містяться на їхніх столах. І це все. Золотий фіксинг закінчено. Це відбувається щоденно о 10:30 ранку і о 3 год. пополудні, подібно до часового механізму. Перша така церемонія була виконана так само, у тому самому місці і головним чином, тими ж фірмами, що беруть участь і тепер, де баронові Ротшильду в п’ятницю, 12 вересня 1919 р. був запропонований перший золотий фіксинг.

Анахронізм це чи ні, але це працює, щоб дати ринкові наявну спот-ціну золота у специфічний момент вчасно.

Учасниками першого фіксингу золота були представник від Ротшильда, котрі виконували функції голови зустрічі, та представники провідних компаній золотовидобувників та золото продавців Mocatta & Goldsmid, Pixley &Abell, Samuel Montagu & Co. та Sharps Wilkins.

Міжнародна торгівля золотом — цілодобовий бізнес, Лондонський ринок перекриває своєю діяльністю золоті ринки Далекого Сходу вранці (в 7:15) і Нью-Йорка вдень.

Але двічі на день представники торгів зустрічаються «обличчям до обличчя» в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.». Основний модуль торгів — задовільна поставка, яка має важити приблизно 400 унцій та відповідати технічним вимогам, на яких базується Лондонський ринок дорогоцінних металів.

Голова торгів пропонує ціну відкриття, котра вже повідомлена представниками по телефону в їхні дилінгові кімнати. Пізніше голова запитує, хто хоче купувати і хто хоче продати, а також скількома модулями по 400 унцій вони бажають торгувати. Якщо ця кількість не забезпечує балансування в ціні відкриття, голова пропонує ціну вищу або нижчу, поки не буде досягнуто рівноваги. Тоді він проголошує ціну, яка буде встановлена.

Дилінгові кімнати можуть змінювати команди їхнім представникам у будь-який момент протягом засідання. Це представлено рухом у будь-яку сторону маленькі державні прапори Об’єднаного Королівства. Представник повідомляє, що він змінює оголошений ним процент, змінюючи положення свого прапора. Голова не може повідомляти ціну закріпленою доти, доки всі прапори не будуть узгодженими. Усе це є дуже ексцентричним і поза межами досяжності керованими комп’ютером ринками, але до 20 тонн золота щодня, як вважається, торгується за допомогою фіксингу.

Наприклад, 7 листопада 2003 р. London Fix за даними Kitco Inc. становить близько 380 дол. США (табл. 11.3).

Таблиця 11.3

Динаміку Лондонського фіксингу в доларах за датою на останнє число кожного місяця можна дослідити за такими даними (табл. 11.4).

Таблиця 11.4

Зміна офіційної ціни золота та період існування золотовалютного стандарту взагалі, були обумовлені історично і мали певні причини. По-перше, це було відображенням поступового послаблення позицій долара у світовий валютній системі, а по-друге, свою роль відіграло прагнення промислово розвинутих західних країн проводити самостійну політику регулювання у валютній сфері.

Період з середини 2002 р. до кінця 2003 р. характеризувався значним зростанням цін на золото (табл. 11.5). Після двох невдалих спроб у 2002 році, ціни, нарешті, зуміли пробитися через найважливіший психологічну границю — 300 дол. за трійську унцію. Кон’юнктурним фактором, який потягнув за собою гру на підвищення, стали масові купівлі золота японськими інвесторами, які побоюються розвитку масштабної банківської кризи в країні.

Проте у теперішнього стрибка цін є і більш фундаментальні фактори. Золотовидобувна галузь, яка довгі роки перебувала в захисті, перейшла до контрнаступу.

По-перше, звертає на себе увагу інтенсивна консолідація галузі в результаті масового процесу злиття золотодобувних компаній. Концентрація виробництва (на 10 найбільших корпорацій припадає 40 % світового виробництва, і вже найближчим часом ця цифра істотно зросте) викликає істотне скорочення впливу спеціалізованих банків, що здійснюють операції з золотом (так звані bullion banks), з діяльністю яких багато хто пов’язує падіння цін на золото в останні роки.

По-друге, багато найбільших компаній-виробників заявили про припинення форвардного продажу золота і навіть про викуп своїх термінових зобов’язань на постачання металу, а також про ліквідацію колосальних опціонних позицій по золоту. Саме форвардний продаж і схеми з використанням опціонів на золото, на думку аналітиків, були серед найважливіших факторів, що спричиняли тривалий гнітючий вплив на ціни. Про свій намір відмовитися від практики хеджування цін майбутніх постачань за допомогою деривативних контрактів оголосили такі галузеві гіганти, як американська корпорація Newmont Mining, південноафриканська AngloGold і ряд австралійських компаній. До них також може приєднатися канадська Barrick Gold.

Але і цих факторів усе одно недостатньо для пояснення загальної тенденції подорожчання золота, що розвивається протягом останніх років. В умовах істотного падіння світового попиту на ювелірні прикраси, таке зростання цін можна пояснити тільки різким збільшенням інвестиційного попиту на золото. Це, у свою чергу, свідчить про зростаючу недовіру інвесторів до інших видів активів, зокрема до американського долара. Деякі аналітики навіть вважають, що у випадку зростання ціни до 350 дол. може кардинально змінитися весь механізм світових фінансових ринків, що існував в останні 7—8 років.

Ще один довгостроковий фактор пов’язаний з діяльністю основних світових центробанків, що розпродавали золото зі своїх резервів (Банк Англії, інші європейські центробанки) і здійснювали лізинг золота в межах своїх країн (Бундесбанк), заповнюючи недостачу фізичного металу на ринку.

З іншого боку, якщо провідні центробанки розвинених країн в останні роки вищезгаданими засобами здійснювали свідоме регулювання цін на золото, тоді в їхніх силах почати нові кроки, спрямовані на запобігання його подорожчання.

Однак, якщо повернутися до прес-релізу Британської аналітичної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003», можна помітити, що загальний обсяг споживання золота в січні-липні зріс на 6,7 %, у тому числі споживання золота виробниками ювелірних виробів становило 1234 тонни дорогоцінного металу проти 1293 тонни в січні-червні 2002 р.

Загальний обсяг пропозиції на ринку золота в січні-червні становив 2028 тонн дорогоцінного металу, що, окрім видобутого золота, включає продаж із запасів — 279 тонн у січні-червні 2003 р. (281 тонна у I півріччі 2002 р.), золото отримане в результаті вторинного перероблення — 479 тонн (403 тонни), говориться у звіті британської Gold Fields Mineral Services (GFMS).

Світове виробництво золота в I півріччі 2003 р. за оцінкою GFMS становило 1252 т, що на 2,9 % більше, ніж за той самий період минулого року.

Коментуючи ситуацію на ринку, фахівці GFMS відзначають незначне зростання виробництва, головним чином, через досить низький рівень виробництва дорогоцінного металу на найбільшому родовищі золота «Грасберг» в Індонезії в I півріччі 2003 р. Водночас у січні-червні 2003 р. спостерігалося зростання виробництва в Росії і Китаї.

Ключові терміни і поняття

Міжнародне фінансове право — international financial law

Фінансова політика — financial policy

Державний бюджет — public finance

Податкова політика — fiscal policy

Інвестиційна політика — investment policies

Митна політика — customs policies

Контрольні питання

Дайте визначення поняття «міжнародне фінансове право».

Які ви можете назвати міжнародні договори ратифіковані на території України?

На яких засадах має ґрунтуватися фінансова політика держави?

Що визначає бюджетна політика?

Податкова система та її принципи.

Які причини не надто активних тенденцій іноземного інвестування в Україну?

 Якими факторами обумовлюється інвестиційна політика по регіонах?

На які економічні явища в житті країни безпосередньо впливає митна політика?

Що обумовлює завдання грошово-кредитної політики всередині держави?

Який зв’язок можна простежити між усіма ланками фінансової політики держави?

Розкрийте сутність такого явища, як «валютні обмеження».

Для чого існує процедура золотого фіксингу?

Яка динаміка видобутку золота у світі?

Які фактори обумовлюють подорожчання ціни золота?

Проблемні питання

Як має будуватися інвестиційна політика держави для якнайбільшого залучення іноземних інвестицій?

Які тенденції можна простежити, розглядаючи динаміку зарубіжних та іноземних українських інвестицій?

Література

Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л. Н. Красавиной — М.: Финансы и статистика, 1994.

Денежно-кредитная и валютная политика: научные основы и практика / Под ред. А. Г. Грязновой, Л. Н. Красавиной: Научный альманах фундаментальных и прикладных исследований, 2003. — 269 с.

Гнатюк В. В. Финансовое право. Историческое пособие для преподавателей. Institut Internetional de Paris la Defence, М.: ГУ-ВШЭ, Российский фонд правовых реформ. 2001 4 п. л. и др.

Пирожков С. І., Сухоруков А. І., Григоренко О. Я. Фінансова політика в Україні та Російській Федерації: порівняння, досвід, проблеми: Монографія / За ред. А. І. Сухорукова. — К.: НІУРВ, 2000.

Ялбулганов А. А. Золотые страницы финансового права. М., 1999—2002. — Т. 1 — 13.

Ялбулганов А. А. Финансовое право: Учеб. пособие. — М., 2001.

Gibson H. D. International Finance, 1996, Longman, London and New York.

Levi M. D. International Finance, McGrow-Hill, Inc.

Miller R.,VanHoose D. Modern Money and Banking, 1996, McGrow-Hill, Inc.

Wood R. R. Comparative Financial Law, 1995, Sweet and Maxwell, London.