11.6. Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки, придбання техніки або її оренда

11.6. Дві альтернативи: купівля нової чи потриманої техніки, придбання техніки або її оренда

З розвитком різних організаційних форм господарювання на селі і виникненням менших за розмірами сільськогосподарських підприємств, крім питання про підряд, постала ще одна проблема, яка вимагає від таких підприємств суто економічного вирішення: купувати нову чи потриману техніку або обладнання.

Крім того, в даний період економічно сильні підприємства з метою швидкого оновлення своєї матеріально-технічної бази і досягнення на цій основі кращих результатів виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, очевидно, продаватимуть свою техніку ще до завершення строку її служби. Покупцями потриманої техніки й обладнання можуть бути різні під­приємства, але в першу чергу ті, що не мають достатнього власного капіталу для нових інвестицій.

Ситуація з нестачею стартового капіталу може скластися для будь-якого типу і розміру аграрних підприємств і в наступні роки з різних причин суб’єктивного й об’єктивного характеру, що зумовлять погіршення їх фінансового стану (наприклад, допущений прорахунок у прийнятті важливих господарських рішень, зниження кон’юнктури ринку на продукцію, виробництво якої є про­філюючим для даного підприємства, несприятливі погодні умови, стихійне лихо тощо). Якщо обставини складатимуться так, що без придбання необхідної техніки, обладнання такі підприємства не матимуть змоги далі ефективно здійснювати процес виробництва, то їх керівництво стане перед дилемою: або брати кредит і купувати нову техніку, або ж за рахунок власних коштів (можливо з част­ковим залученням кредитних ресурсів) купувати потриману тех-
ніку. Щоб прийняти правильне рішення, потрібно передбачити всі бажані і небажані наслідки, що матимуть місце внаслідок того чи іншого вибору. Отже, необхідно порівняти всі переваги і втрати.

Переваги від купівлі нової техніки (обладнання): вона, як правило, більш продуктивна, надійніша в експлуатації, зручніша в управлінні, більш комфортабельна, отже, «престижніша», вимагає менших витрат на ремонт, технічне обслуговування, паливо і мастильні матеріали, забезпечує вищу якість робіт, не вимагає швидкої заміни.

Втрати від придбання нової техніки (обладнання): потрібний більший обсяг капіталовкладень, зростають витрати на амор­тизацію і страхові платежі, збільшується податок (проценти) на майно; за нестачі власного капіталу потрібний кредит, отже, і додаткові витрати на виплату процентів за нього; нерідко потріб­но буде передбачити витрати на перекваліфікацію працівників, які обслуговуватимуть таку техніку.

Переваги від купівлі потриманої техніки (обладнання): потрібний менший стартовий капітал; зменшуються витрати на амортизацію, страхові платежі, виплату процентів за майно, відпадає необхідність у перекваліфікації фермера (обслуговуючого персоналу) для експлуатації техніки.

Втрати і загрози від придбання потриманої техніки: зростають витрати на ремонт, паливо, мастила і нерідко на робочу силу, що обслуговує стару техніку; техніка, як правило, менш продуктивна, має нижчу експлуатаційну надійність, а через це може простоювати саме в період збігу сільськогосподарських робіт, не завжди забезпечує високу якість.

Порівняння переваг і втрат зводиться, кінець-кінцем, до визначення обсягу річних витрат на експлуатацію нової і потриманої техніки на одиницю роботи і до оцінки можливостей забезпечення надійності останньої.

Перевага віддається тому варіанту купівлі техніки, за якого досягаються менші загальні річні витрати на її утримання. Якщо різниця у витратах невелика, то остаточне рішення доцільно приймати з урахуванням інших факторів, що відіграють важливу роль у конкретних умовах роботи підприємства. Наприклад, рішення на користь купівлі нової техніки підприємство може прий­няти, коли доступний кредит і низькі процентні ставки на нього, фермер або обслуговуючий техніку персонал не має необхідних технічних навичок для підтримки вживаної техніки в робочому стані і проведенні своєчасного та якісного ремонту, коли невідома причина продажу техніки колишнім власником і неможливість більш-менш точно визначити її технічний стан.

Рішення на користь купівлі потриманої техніки може бути прийняте тоді, коли названі фактори діють у зворотному напрямі, тобто коли обмежені можливості одержання кредиту і високі процентні ставки на нього, обслуговуючий персонал підприємства або сам фермер мають необхідну кваліфікацію для раціонального обслуговування й експлуатації такої техніки тощо.

У процесі господарської діяльності перед аграрними підприємствами може постати ще одна проблема: купувати техніку (нову або потриману) чи її орендувати. Перевагу оперативній оренді надають здебільшого у двох випадках:

коли підприємству необхідно виконати певну разову роботу або щорічні невеликі за обсягом роботи, для яких потрібна спеціалізована техніка, а її купівля економічно недоцільна через надто високі постійні витрати на одиницю виконуваних цією технікою робіт (амортизацію, податок на майно тощо). Наприклад, недоцільно господарству купувати плантажний плуг, якщо в нього виникає потреба здійснити докорінне поліпшення природ­них луків, оскільки ця робота разова, і підприємство нестиме збитки в сумі, адекватній постійним витратам, які щорічно нараховуються на будь-який вид техніки;

коли підприємство намагається розширити масштаби виробництва, але має обмежені можливості одержання кредитів, встановилися високі процентні ставки на них, наявні сприятливі умови оренди. Щоб зробити висновок про доцільність оренди тех­ніки, потрібно здійснити аналіз вартості придбання техніки, визначивши річну суму витрат на її утримання в розрахунку на одиницю виконаних робіт, і порівняти це з орендною платою та іншими витратами, якщо такі передбачені договором оренди.

У сільському господарстві України оренда техніки як новий тип виробничих відносин між аграрними товаровиробниками лише започатковується. З цієї причини ще не зовсім відпрацьовані такі основні елементи названих відносин, як типи оренди техніки, її термін, розмір орендної плати, розподіл витрат між орендарем і орендодавцем. Тому важливо врахувати зарубіжний дос­від, що дасть можливість уникнути прорахунків. Особливо корис­ним, зокрема, є досвід США, де оренда техніки має багату історію і де її розглядають як важливу умову зменшення потреб фермерів у готівці і залучення ними у процес виробництва додат­кових ресурсів, що за інших обставин було б неможливим.

Залежно від конкретних обставин фермери США можуть використати різні типи оренди техніки, але найбільш поширеними є короткотермінова виробнича і фінансова оренда, (за останню мова йшла в розділі 10). За першого типу оренди фермер одержує в тимчасове користування техніку й обладнання терміном від кількох днів (тижнів, місяців) до одного року. Орендна плата встановлюється за фіксованою ставкою за годину, день або місяць використання техніки без права її викупу. Витрати на ремонт і технічне обслуговування у більшості випадків бере на себе орендодавець.

Орендодавцями сільськогосподарської техніки (обладнання) в США є виробники техніки, її продавці, спеціально створені для таких цілей фірми, комерційні банки. Як бачимо, для розвитку орендних відносин у сільському господарстві України необхідно і далі розвивати потрібну для цього інфраструктуру.