11.7. Виробничі будівлі та споруди й ефективність їх використання

11.7. Виробничі будівлі та споруди й ефективність їх використання

Виробничі будівлі та споруди — важливий матеріально-ре­човий елемент основних виробничих фондів, необхідна умова створення нормального середовища для виробництва сільськогосподарської продукції (насамперед тваринницької), а також запровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва. В структурі основних виробничих фондів вони мають найбільшу питому вагу — понад 60 %, а тому істотно впливають на загальні показники ефективності використання цих фондів.

До виробничих будівель відносять корівники, свинарники, пташники, вівчарні, кормоцехи, а також такі допоміжні виробничі приміщення, як вагова, гаражі, комори, ветсанпропускники, ветлабораторії, навіси для зберігання техніки, відгодівельні майданчики тощо. Цільове призначення їх неоднакове. Більшість з них призначена для утримання тварин, створення для них необхідного мікроклімату й умов для механізації окремих виробничих процесів (вентилювання приміщень, прибирання гною, напування худоби тощо). Частина виробничих будівель використовується для зберігання продукції (комори), техніки (гаражі, навіси).

До виробничих споруд відносять силосні траншеї та ями, силосні башти, водонапірні башти, гноєсховища, парники і теплиці, картопле-, овоче- і фруктосховища, гідротехнічні споруди, включаючи внутрішньогосподарську зрошувальну й осушувальну мережу тощо. Хоч конкретна функціональна роль виробничих споруд різна, але їх об’єднує одна істотна властивість — усі вони створюють необхідні умови для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва.

Сучасні будівлі і споруди — це дорогі і досить складні інженерно-технічні елементи основних виробничих фондів. На кожному підприємстві їх кількісний і якісний склад залежить від таких факторів, як спеціалізація господарства, природної зони, в якій воно розміщено, від рівня розвитку головної галузі, економіч­ного стану підприємства і культури виробництва. Зрозуміло, що господарства, спеціалізовані на виробництві тваринницької продукції, за інших однакових умов, матимуть більше виробничих будівель і споруд порівняно з підприємствами, де переважає виробництво рослинницької продукції.

При виборі типу виробничих приміщень і споруд потрібно брати до уваги такий важливий показник, як їх питома кошторис­на вартість. Так, по тваринницьких приміщеннях розраховують кошторисну вартість на скотомісце; по картопле-, овоче- і фруктосховищах — на тонну тих видів продукції, що зберігатимуться в них; по теплицях і парниках, коморах — на квадратний метр корисної площі; по силосних спорудах і траншеях — на кубічний метр їх об’єму. Останній показник використовується також для тваринницьких приміщень. Слід мати на увазі, що питома кошторисна вартість ското-місця, кубічного метра тваринницьких приміщень тим дешевша, чим більше приміщення, і навпаки. Але позитивна дія цього фактора обмежена, оскільки збільшення роз­міру тваринницьких будівель призводить до істотного погіршення мікроклімату в них і зниження продуктивності тварин.

Кошторисна вартість будівель і споруд висока і має тенденцію до зростання. Здешевлення їх будівництва можна досягти за рахунок використання ефективніших проектів і широкого застосування місцевих дешевих матеріалів, панелей полегшеного типу. В багатьох підприємствах є необхідність у реконструкції діючих будівель і споруд з метою механізації в них виробничих процесів. Особливо нагальною є потреба в механізації внутрішньоскладських робіт і, насамперед, складів для зберігання і підготовки мінеральних добрив.

Узагальнюючими економічними показниками ефективності використання будівель і споруд є виробництво продукції й окре­мо одержаного прибутку на гривню їх кошторисної вартості; виробництво продукції й одержаний прибуток на скотомісце. Останній показник розраховується по окремих видах тварин і тваринницьких приміщень. За його допомогою не тільки визначається рівень ефективності використання цього виду основних фондів, а й вирішуються інші важливі економічні і технологічні питання, наприклад відбір найбільш економічно доцільного варіанта відгодівлі свиней.