Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

12. 1. Світовий борг і світова економіка

12.1. Світовий борг і світова економіка

 

Процес глобалізації суттєво модернізував систему боргових фінансів як окремих країн, так і світової фінансової системи в цілому. Інституціоналізація їх функціонування, інтернаціоналізація боргових проблем окремих країн і цілого світу відображає суттєві зміни у процесах циркуляції позичкового капіталу та управління фінансовими потоками. Вразливість країн до зовнішніх шоків, яка посилюється відкритістю боргових ринків, з одного боку, має передбачати підвищення значущості інституційних факторів урегулювання проблем, що виникають у такий спосіб, з іншого — підвищити відповідальність урядів за здійснювані макроекономічні кроки та змінити уявлення ризиково налаштованих інвесторів про сталість функціонування механізму кредитування останньої інстанції, що породжує моральний ризик, посилений проекцією на площини інтеграції ринків у глобалізованому фінансовому світі. Можна стверджувати, що майбутній розвиток як боргових фінансів, так і світової фінансової архітектури залежатиме від того, якою мірою ці доволі антагоністичні явища будуть поєднуватись у виробленні конкретних стратегій.

Світова економіка з об’єктивних причин не може розвиватися без циркуляції між національними господарствами міжнародних позикових коштів. Зростання масштабності зовнішнього фінансування визначено нерівномірністю економічного розвитку і нерівновагою платіжних балансів більшості з них. Залежність національних економік від зовнішнього фінансування посилюється у міру глобалізації та лібералізації фінансових ринків. Можна казати про те, що світове господарство в цілому дефіцитне: воно має чітко виражені боргові риси.

Більшість країн змушені вдаватися до зовнішніх запозичень, відчуваючи нестачу власних ресурсів для внутрішнього інвестування, для покриття дефіциту держбюджету при проведенні масштабних, соціально-економічних реформ, для виконання вже накопичених боргових зобов’язань.

Таблиця 12.1

ЗОВНІШНІЙ БОРГ НАЙКРУПНІШИХ
КРАЇН-БОРЖНИКІВ, млрд дол. США

Країна

Роки

1985

1990

1995

2000

США

224,8

429,6

688,6

700,0

Німеччина

36,6

96,5

301,0

350,0

Бразилія

105,2

115,9

151,1

180,0

Мексика

96,9

93,8

128,3

150,0

Росія

28,3

53,9

101,6

150,0

Китай

16,7

44,9

100,5

130,0

Індія

40,9

73,4

99,5

110,0

Індонезія

36,7

59,4

96,5

150,0

Аргентина

50,9

65,3

77,4

85,0

Швеція

16,2

16,1

66,5

70,0

Світ в цілому

1243,4

2318,8

3192,3

3800,0

 

Лідером за обсягом зовнішнього боргу протягом останніх десятиліть є, як видно з табл. 12.1, США — майже 0,7 трлн дол., хоча це і не відповідає стану їх економіки. У країну-боржника США (вперше з 1919 р.) перетворилися в 1985 р., коли іноземні активи в цій країні перевищили її активи за кордоном, і нетто-дебіторська позиція досягла 200 млрд дол. Усього ж в орбіту світового боргу залучено більше 200 країн, які станом на 2000 р. заборгували 3,8 трлн дол. Це, звичайно, абсолютна цифра, яка при відповідних взаєморозрахунках може виявитися значно меншою.

На країни з перехідною економікою припадає 356,3 млрд дол., в тому числі на країни колишнього СРСР — 109,3 млрд дол., на країни Центральної і Східної Європи (Усього 12 країн) — 120,9 млрд дол. і на країни Азії (Китай, В’єтнам і Монголія) — 126,1 млрд дол. Із даного зіставлення видно, що серед нових ринків азіатські країни залучили кредитів більше за інші. Загальна ж заборгованість Азіатського регіону становить 503,4 млрд дол. Для порівняння — на Південну Америку припадає 359,1 млрд дол., а на африканський континент — 288,3 млрд дол.

На відміну від країн Латинської Америки і Африки, для економіки багатьох східно-азіатських країн характерні відкритість і висока норма накопичення. Найбільші боржники в цьому регіоні — Китай, Індія, Індонезія. Причому остання завжди була улюбленою країною МВФ за свою консервативну монетарну політику.

Великі показники Німеччини пов’язані з перебудовою економіки після приєднання її східної частини, а Швеції — з постійним покриттям дефіциту платіжного балансу в останні роки, який виникає, зокрема, унаслідок більших витрат по туризму та на іноземну допомогу.

Рис. 12.1. Питома вага окремих країн в зовнішній
заборгованості всіх країн світу, %

Динаміку зовнішнього боргу можна відстежити за допомогою такого стратегічного показника, як індекс зростання зовнішнього боргу. В табл. 12.2 він наведений у згрупованому та усередненому за періодами вигляді.

Таблиця 12.2

ІНДЕКСИ ЗРОСТАННЯ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ (1985 рік = 100 %)

Країна

Роки

1986 — 1990

1991 — 1995

1996 — 2000

Іспанія

155,6

941,2

750,0

Франція

133,5

636,9

590,0

Німеччина

249,8

610,0

580,0

Китай

238,6

498,1

500,0

Іран

110,1

316,5

310,0

Росія

159,0

296,1

310,0

США

161,3

269,3

280,0

Польща

128,2

139,9

150,0

Бразилія

112,2

132,5

145,0

Мексика

104,9

123,7

130,0

Середньосвітовий індекс

139,9

202,1

250,0

 

Індекс зростання дає змогу побачити, що практично в всіх країнах відбувалося збільшення загальних обсягів зовнішнього боргу. За індексом зростання лідирує Іспанія. Показники ряду африканських країн (наприклад, Чаду), а також невеликих країн (Бутана, Сент-Льюїса і т.д.) не наводяться, хоча, враховуючи їх, наприклад, Росія спуститься на 20 місць вниз.

 

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+