Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.1. Збирання і післязбиральна обробка цибулин

Наприкінці вегетаційного періоду цибулини повинні добре до­зріти, що забезпечить перехід їх у стан глибокого фізіологічного спокою. Повне дозрівання цибулин настає після всихання листків і шийки, формування сухих покривних лусок та певного хімічного складу, який у дозрілому стані має більше складних і менше прос­тих речовин, що потім сприяє зберіганню при більш низьких тем­пературах. Щоб забезпечити належне дозрівання цибулин, за не­сприятливих умов вегетації треба проводити такі агрозаходи: при­пинити поливання за три тижні до збирання, в дощову погоду зрі­зати листки або підрізати корені чи обробити посіви 0,2 %-м роз­чином натрієвої або диетиламінової солі ГМК за два тижні до зби­рання. За нормальних умов дозрівання цибулі та часнику їх починають збирати тоді, коли цибулини повністю сформовані, у 60 — 70 % рослин листки полягли й пожовкли, а в стрілкуючого часни­ку — нижні листки. Збирати треба швидко — за 6 - 7 днів. Зарані зібрані цибулини недозрілі, мають малий запас поживних речо­вин, а пізно зібрані — уражаються збудником шийкової гнилі, піз­ніше зібрані цибулини часнику розпадаються на зубки. У дощову погоду сухі луски цибулин активно поглинають вологу, що призво­дить до активного відростання кореневої системи та зниження ле­жкості цибулин.

Є кілька технологій збирання та післязбиральної обробки цибу­лі. В суху погоду викопану комбайном ЛКГ-1,4 чи вирвану вручну цибулю залишають на 1 — 2 тижні у полі у валках для просушуван­ня. Для збирання використовують також картоплекопачі та інші переобладнані підкопувачі. Валки цибулі підбирають комбайном ЛКГ-1,4 чи ЛУК-3, сортують на сортувальному пункті ПМЛ-6, ви­даляючи домішки та рештки рослин. Сортувальний пункт — це за­лізобетонний навіс розміром 36 х 12 м, під яким розміщені вібра­ційний грохот, що відділяє землю та дрібні домішки, машини для перебирання, на яких видаляють цибулини з видимими дефектами (пошкодження механічні та гниллю), барабанні проминочні маши­ни, вальцьовий очисник, сортувалки, стрічкові й лопатеві конвеєри. На сортувальному пункті цибуля звільняється від рослинних реш­ток і калібрується. Лінія має чотири бункери. Пункт обслуговують 13—15 осіб, продуктивність його 2,5 — 3 т/год.

У нестійку погоду зібраний ворох цибулі направляють на пункт, де є сушарка, або розміщують під навісами для вентилювання за допомогою тепловентиляційних агрегатів (ВПТ) або електрокало-риферів (ЕФОА-20, ЕФОА-40). Ворох цибулі зазвичай має вологість 60 — 70 %, його треба сушити до вологості зовнішніх лусок цибулин не більше 14 %. Сушити треба обережно, особливо часник, в якого потрібно зберегти загальну сорочку, оскільки при її втраті часник у зубках втрачає лежкість.

Сушильний пункт продуктивністю 20 т за добу влаштовують під навісом. Ворох цибулі, що надходить з поля, пропускають до су­шіння лише через сітчастий грохот для видалення вільної землі та дрібних домішок і направляють на 8 сушильнях бункерів з решіт­частим дном місткістю по 7 — 8 т кожний з висотою засипання до 2 м. При сушінні треба також враховувати питомий аеродинаміч­ний опір шару цибулі, що залежить від швидкості повітряного по­току, діаметра цибулин та складу вороху. Питома подача повітря для сушіння цибулі-сіянки становить 600, насінної — 400 м3/т за годину.

Спочатку цибулю сушать повітрям з температурою 30 - 35 °С, а за 8 — 10 год до закінчення сушіння її підвищують до 45 °С. За такої температури гине збудник шийкової гнилі. Після висушування ци­булю стрічковим конвеєром, що встановлений між бункерами, по­дають у відминочну машину, потім у сортувальну СЛС-7 і далі в нагромаджувальні бункери чи безпосередньо системою конвеєрів у камери для зберігання.

Можна сушити й іншими способами. Якщо ці процеси проводити інтенсивно і швидко, то можна уникнути зон конденсації вологи (трохи вище зони сушіння) та процесів гниття. Температура повітря при сушінні цибулі має бути не нижче 30 — 35 °С при вологості 50 — 60 %. У пересушеної цибулі з вологістю верхніх лусок 8 % почина­ється відтік води із соковитих лусок.

Режим сушіння часнику такий самий, як і цибулі. Його сушать до вологості лусок 14— 15 %. При температурі повітря 45 °С гинуть кліщі й нематоди, шийка цибулини стає тоншою та щільнішою.

Якщо в господарстві є спеціалізоване цибулесховище, то сушиль­не обладнання розміщують біля нього під навісом. Цибулю (ворох), що надходить з поля, завантажують у дві засіки заввишки 2,8 м, в яких за дві доби можна підсушити ворох до вологості лусок 30 -35 %. Потім цибулю вивантажують, відминають, сортують і знову подають у сушильне обладнання безпосередньо у сховищі, де її до­сушують протягом 8—12 год до вологості лусок 15 — 16 % при темпе­ратурі 45 — 46 °С. Потім цибулю охолоджують і зберігають у цих са­мих камерах.

Цибулесховища для активного вентилювання підігрітим повіт­рям обладнані електрокалориферами. У них закладають відсорто­вану цибулю вологістю 30 — 35 %. Тут її сушіння триває 6 — 8 діб.