Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери

Процеси становлення в нашій державі соціально орієнтованої ринкової економіки спричинюють зростання складності та багато­гранності соціально-економічних процесів, зумовлюють підвищен­ня відповідальності за управлінські рішення, які приймаються на всіх рівнях. Це передбачає володіння об'єктивною, точною та релевантною інформацією.

Позитивні зміни в суспільстві можливі лише за спрямування державної соціально-економічної політики на формування відпо­відних передумов для підвищення якості життя усього населення за рахунок ефективного виробництва в усіх формах господарюван­ня. А це вимагає знання реальної ситуації в країні, її регіонах та на підприємствах, вчасного виявлення та достовірної оцінки про­блем, які виникають. Тільки володіння об'єктивною інформацією про наслідки соціально-економічного реформування дає змогу оці­нювати його ефективність, розробляти заходи щодо його коригу­вання для подальшого покращання ситуації. Для досягнення та­ких цілей необхідна система моніторингу.

При вивченні матеріалів цієї глави завдання студента полягає в тому, щоб з'ясувати сутність і значення моніторингу соціально-трудової сфери, ідентифікувати джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини, уяснити основні напрями моніто­рингу соціально-трудової сфери, зрозуміти організацію моніторин­гу соціально-трудової сфери в Україні, навчитися використовува­ти наявну інформацію для наукових досліджень і прийняття управлінських рішень.

            1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери

Моніторинг використовується в різноманітних сферах діяль­ності та являє собою систему послідовного збору даних про явище, процес, що описується за допомогою певних ключових показників, з метою оперативної діагностики стану об'єкта, його дослідження та оцінки в динаміці.

Міжнародною організацією праці моніторинг визначається як постійний або періодичний перегляд виконання адміністрацією певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення труднощів, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.

Моніторинг відіграє важливу роль у політиці держави й у фун­кціонуванні установ, які повинні проводити цю політику в життя. Недостатньо лише сформулювати, запланувати та провадити пев­ну політику, роль моніторингу якраз і полягає у визначенні того, як ефективно ця політика впроваджується в практику.

Виділяють три основних принципи, на яких ґрунтується моні­торинг: принцип тотожності — відповідність (тотожність) між системою моніторингу та об'єктом дослідження; принцип єдності об'єкта спостереження — підпорядкування усіх окремих, частко­вих досліджень загальним соціально-економічним завданням; принцип комплексності — спостереження за перетвореннями не окремих сторін (сфер, аспектів), а соціально-економічної системи в цілому.

Одним з основних напрямів соціально-економічного моніторин­гу є моніторинг соціально-трудової сфери, тобто оцінка її стану і розвитку.

Моніторинг соціально-трудової сфери необхідно розглядати як один із найбільш важливих інструментів розробки обґрунтованої державної соціальної політики. Основні його завдання — це по­стійне спостереження за фактичним станом справ у сфері соціаль­но-трудових відносин, систематичний аналіз процесів, які в ній проходять, попередження негативних тенденцій, які могли б призве­сти до соціальної напруги, а також короткостроковий прогноз мож­ливих змін у цій сфері. Моніторинг соціально-трудової сфери — це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Моніторинг ґрунтується на вирішенні трьох основних груп зав­дань: методичних, наукових та інформаційних. Методичні завдан­ня моніторингу — це розробка наукових основ, структури і систе­ми показників моніторингу, методів побудови вибірки та інстру­ментарію, що дають змогу отримувати надійні результати дослі­дження. Наукові завдання — відслідковування і аналіз конкрет­них зрушень в соціально-трудовій сфері суспільства (вивчення тру­дових відносин, рівня та якості життя населення, оцінок, устано­вок і поведінки людей, змін у соціальній структурі суспільства, роз­робка прогнозів тощо). Інформаційні завдання — забезпечення до­стовірною, науковою, об'єктивною інформацією, споживачами якої має стати найширше коло науковців і керівників усіх рівнів. Соціально-трудові процеси протікають в двох площинах: у сфері виробництва та в середовищі проживання людини. Відповідно об'єктом дослідження соціально-трудового моніторингу мають ста­ти, по-перше, підприємства й організації, де люди працюють, по-друге, території, де люди проживають і розташовані підприємства, по-третє, спільноти, в які люди об'єднуються. Всі параметри соці­ально-трудової сфери можливо всебічно оцінити тільки за комп­лексного підходу, коли за об'єкт дослідження беруться не тільки окремі людські спільноти, підприємства й організації, але і міста, райони, області, країна в цілому.

Концепція моніторингу соціально-трудової сфери включає ви­значення:

•         напрямків моніторингу;

•         статистичних і соціологічних показників, які характеризу­ють стан соціально-трудової сфери;

•         принципів формування репрезентативної вибірки об'єктів до­слідження;

•         принципів побудови організаційно-технологічної схеми мо­ніторингу соціально-трудової сфери;

•         переліку організацій, міністерств та відомств, які повинні
брати участь у здійсненні моніторингу соціально-трудової сфери.

Отже, в Україні створюється та впроваджується нова система аналізу і прогнозування процесів, які протікають у соціально-тру­довій сфері, комплексна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері на основі єдиної системи показників і методології їх формування, запрова­дження нових форм і методів дослідження, об'єднання інформацій­них потоків різних органів виконавчої влади, а також галузей і підприємств для підвищення рівня узагальнення і якості аналізу.

Проводячи дослідження за програмою моніторингу, необхідно своєчасно виявляти зміни, які відбуваються у соціально-трудовій сфері, а також фактори, які впливають на ці зміни. Необхідно здійснювати короткострокове прогнозування протікання найваж­ливіших соціально-трудових процесів, попереджувати й усувати негативні тенденції, які ведуть до формування і розвитку осередків напруги. Проведення моніторингу дає змогу оцінити повноту й ефективність реалізації законодавчих актів з питань соціально-трудової політики, сприяти прийняттю оптимальних рішень на різних рівнях управління.

Основними напрямами моніторингу соціально-трудової сфери є ключові проблеми, які є найактуальнішими на сучасному етапі. Серед них передусім слід виділити такі: соціально-демографічні та міграційні процеси; зайнятість, ринок праці, безробіття; соціаль­но-трудові процеси на підприємствах; умови та охорона праці; до­ходи та рівень життя населення; соціально-психологічний клімат у трудових колективах; задоволеність соціально-трудовими відно­синами. Ці основні напрямки визначаються соціальною політикою, яка проводиться на державному рівні.