Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.2. Податок на додану вартість та акцизний збір

12.2. Податок на додану вартість та акцизний збір

 

Податок на додану вартість – це податок, який сплачується до бюджету із створеної суб’єктом господарської діяльності доданої вартості. За даними податкової декларації додану вартість можна визначити:

де ДВ – додана вартість; В – виручка суб’єкта господарювання без ПДВ та інші доходи; ПВЗ (Р, П, Т) – вартість без ПДВ придбаних виробничих запасів, робіт, послуг, товарів; ВКА – вартість без ПДВ придбаних виробничих капітальних активів.

За структурою додана вартість представлена в табл. 12.1 і може бути розрахована за формулою:

де ОП – оплата праці працівників за здійснення господарської діяльності; ОПП – обов’язкові платежі підприємства, пов’язані з оплатою праці працівників; П – прибуток; Аз – акцизний збір.

Таблиця 12.1

Структура доданої вартості для оподаткування ПДВ

 

Податок на додану вартість

Нарахована оплата праці

Відрахування на соціальні заходи

Витрати на відрядження

Прибуток

Податки

Виплачена оплата праці

Прибутковий

податок

Пенсійний

фонд

Соціальне страхування

Добові

Податок на

 прибуток

Прибуток

 власника

Акциз

Неоподатко-вуваний мінімум

Оподатко-

вувана оплата праці

                 

 

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичаль-нику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При цьому на суму нарахованого ПДВ виникає податкове зобов’язання.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у випадку продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

При придбанні товарів (виробничих запасів, робіт, послуг) покупець сплачує продавцю їх вартість за договірними цінами, а також ПДВ. У покупця на суму ПДВ виникає податковий кредит.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – у випадку розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’я-зань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку провадиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

У строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає подат-ковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов’язання, чи ні.

У випадку, коли за результатами звітного періоду сума ПДВ має від’ємне значення (сума податкового кредиту більша за суму податкового зобов’язан-ня), така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок підприємства, може проводиться:

У рахунок погашення заборгованості кредитора (кредиторів) підприємства до державного бюджету (рис. 12.1).

 

 

Рис. 12.1. Схема відшкодування сум ПДВ шляхом погашення

кредиторської заборгованості кредитора підприємства:

 

1 – держава має заборгованість перед підприємством з ПДВ; 2 – підприємство має заборгованість перед кредитором, який має заборгованість перед державою; 3 – кредитор підприємства має заборгованість перед державою

 

У рахунок погашення підприємством наданих йому кредитів, залучених під гарантії держави, та бюджетних позичок, не сплачених на дату проведення відшкодування (рис. 12.2).

 

 

Рис. 12.2. Схема відшкодування сум ПДВ шляхом

погашення бюджетного кредиту підприємства:

 

1 – підприємство має заборгованість перед державою з бюджетного кредиту; 2 – держава має заборгованість перед підприємством з ПДВ

 

За рахунок майна іншого платника податків, що перебуває у податковій заставі (рис. 12.3).

 

 

Рис. 12.3. Схема відшкодування сум ПДВ шляхом передачі підприємству

майна, що перебуває в податковій заставі:

 

1 – майно боржників перед державою перебуває у податковій заставі; 2 – держава має заборгованість перед підприємством з ПДВ; 3 – держава в рахунок погашення заборгованості перед підприємством передає майно боржників, яке перебуває у податковій заставі

 

У випадку, якщо відшкодування проведене частково, залишок сум ПДВ відшкодовується шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами (рис.12.4).

 

 

Рис. 12.4. Схема відшкодування сум ПДВ шляхом перерахування

коштів підприємству:

 

1 – держава має заборгованість перед підприємством з ПДВ; 2 – підприємству відшкодовується заборгованість з ПДВ

 

Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов’язкових платежах) не дозволяється.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Для розрахунку ПДВ використовують дані про податкові зобов’язання та податковий кредит суб’єкта господарської діяльності за календарний місяць, які виникають на підставі податкових накладних (податкового зобов’язання при продажі товару і податкового кредиту при придбанні майна). Для визначення суми ПДВ за податковою накладною здійснюється наступний розрахунок:

де ПДВ – сума податку на додану вартість; Цп (Бо) – ціна підприємства (база оподаткування).

Визначена сума ПДВ з ціною підприємства складає ціну продажу товару покупцю.

де Цпт – ціна продажу товару покупцю.

Суму ПДВ в складі ціни продажу товару покупцю (виручки) визначають за формулою:

де Цпт (В) – ціна продажу товару покупцю (виручка з ПДВ).

Сума податку на додану вартість з операцій ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, у тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки нараховується за формулами:

а) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

 

б) на товари, що обкладаються тільки митом:

 

в) на товари, що обкладаються тільки акцизним збором:

 

г) на інші товари, що не підлягають обкладенню митом та акцизним збором:

де Спдв – сума ПДВ; Са – сума акцизного збору; В – митна вартість; См – сума ввізного мита; П – ставка податку на додану вартість (20 %).

Коли митна вартість менша, ніж договірна (контрактна) вартість, для нарахування ПДВ застосовується вартість договірна (контрактна).

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за формулою:

де ПДВс – сума ПДВ до сплати в бюджет; ПЗ – сума податкових зобов’язань; ПК – сума податкового кредиту.

œПриклад. Підприємство при продажі товарів (готової продукції, робіт, послуг) за листопад 1999 р. нарахувало податкові зобов’язання на суму 15000 грн., а при придбанні майна зобов’язалось сплатити постачальникам з ціною його придбання 10000 грн. ПДВ (податковий кредит).

Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, складає:

5000 грн. = 15000 – 10000.

ПДВ сплачуться на всіх етапах руху товарів, виробничих запасів, готової продукції, робіт, послуг, але об’єктом оподаткування виступає не валовий доход, а додана вартість.

Акцизний збір – це податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію, роботи, послуги), що включається до їх ціни.

Об’єктом оподаткування є:

обороти з реалізації підакцизних товарів;

митна вартість ввезених в Україну товарів;

натуральні показники продажу підакцизних товарів (л, кг, шт, см3 тощо).

Акцизний збір на алкогольні вироби та тютюнові вироби здійснюється через придбання марок акцизного збору.

Акцизний збір, крім надходжень до бюджету, дає змогу:

а) обмежувати споживання деяких товарів, зокрема алкогольних та тютюнових виробів;

б) залучити до оподаткування кошти заможніших верств населення при придбанні ними предметів розкоші;

в) захистити вітчизняних виробників відповідної продукції від конкуренції з імпортними товарами;

г) збільшити податкові надходження за рахунок доходів високо рентабельних суб’єктів господарювання;

д) регулювати споживчий ринок.

Акцизний збір оплачується покупцями, а сплачується до бюджету продавцями товарів.

При цьому ціна продажу товару покупцю визначається за формулою:

де Сп – повна собівартість товару; П – прибуток; А – сума акцизу; ПДВ – сума ПДВ.

Акцизний збір вилучається один раз при реалізації, як правило виробником, підакцизного товару.

В залежності від об’єкта оподаткування ціна продажу і сума акцизного збору підакцизних товарів визначаються за наступними розрахунками:

а) об’єкт оподаткування – сума обороту (виручки):

де Аз – ставка акцизного збору, %;

б) об’єкт оподаткування – митна вартість товару:

де Цпр – ціна придбання товару за митною декларацією; Мз – митні збори; М – мито;

в) об’єкт оподаткування – натуральні показники продажу товарів:

де Кпт – кількість проданого товару (л, кг, см3 тощо); САЗ – ставка акцизного збору у національній валюті за натуральну одиницю товару.