Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

12.3.1. Соціально-демографічні та міграційні процеси

Соціально-економічна криза 90-х р. XX ст. в Україні виклика­ла негативні тенденції у відтворенні населення України, що при­зводить до значного скорочення демовідтворювального потенціа­лу, нагромадженого попередніми поколіннями.

Для України характерний регресивний тип вікової структури населення, що характеризується повільною зміною поколінь, ско­роченням народжуваності, подовженням тривалості життя. Для такого типу вікової структури властивий такий розподіл населен­ня: діти -— близько 20 % від усієї чисельності населення, батьки — близько 50 % , прабатьки — близько 30 % .

Демографічна ситуація в країні в останні роки ускладнюється настільки, що є всі підстави вважати Україну зоною демографіч­ної кризи із особливо складним становищем у сільській місцевості та в окремих регіонах. Скорочення чисельності населення в країні має негативні наслідки як з погляду демографічної основи його відтворення, так і з економічного погляду: зміни у статево-віковій структурі населення впливають на можливості стабілізації еконо­міки, зростання обсягів виробництва, соціально-економічного роз­витку.

Зростає кількість регіонів, охоплених депопуляцією. На дуже низькому рівні залишається народжуваність, що спричинено зміною репродуктивної поведінки молодих родин в умовах соціаль­но-економічної кризи, зменшенням кількості зареєстрованих шлюбів, збільшенням кількості розлучень тощо.

Погіршення стану навколишнього середовища, низький рівень життя значної частки населення зумовлює збільшення рівня захво­рюваності й смертності населення. Особливо небезпечні тенденції зростання смертності населення у працездатному віці, і найбіль­ше серед чоловіків.

Ускладнює демографічні проблеми й активна еміграція насе­лення. Серед емігрантів велику частку складають висококваліфі­ковані фахівці. Кілька мільйонів громадян України, залишаючи свої родини, працюють за кордоном.

Підтвердженням наслідків демографічної ситуації є демогра­фічне навантаження — співвідношення населення працездатно­го і непрацездатного віку, яке за даними перепису 2001 р. склада­ло 1000 до 723.

Ситуація в країні у соціально-демографічному аспекті потре­бує рішучих заходів, оскільки розвиток таких тенденцій призведе через 15—18 років до значного зниження чисельності осіб праце­здатного віку за значного збільшення осіб старшого непрацездатно­го віку, що буде вкрай обтяжливо для суспільства.

Необхідно змінити нинішню демографічну тенденцію. Це пе­редбачає здійснення активних заходів, по-перше, щодо створення ефективних робочих місць у нашій країні для розширення можли­востей самозабезпечення людей за рахунок найманої праці, і по-друге, щодо розвитку всієї інфраструктури, потрібної людині для гідного життя і народження нащадків. Ця проблема може бути вирішена тільки комплексними дослідженнями задля визначення пріоритетів розподілу державних коштів.

У демографії використовується чотири взаємодоповнюючих джерела інформації про населення: переписи, поточний облік де­мографічних процесів, спеціальні вибіркові демографічні обсте­ження та реєстри, списки й облік населення. Основним завданням демографічного аналізу є виявлення закономірностей зміни харак­теру демографічних процесів у координатах часу та простору.

Моніторинг соціально-демографічних і міграційних процесів має визначити закономірності у соціально-демографічних і міграційних процесах і має будуватись таким чином, щоб відобразити основні особливості відповідних процесів на усій території України.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+