Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.3.5. Доходи та рівень життя населення

Важливим у моніторингу соціально-трудової сфери є також спо­стереження за доходами і рівнем цін на споживчі товари та послу­ги, що відображається на рівні життя населення, обґрунтування визначення рівня доходів населення, частки в них заробітної пла­ти як головного джерела підвищення добробуту громадян і стиму­лу до ефективної праці.

В нашій країні у 2001—2006 рр. зберігалися високі темпи зрос­тання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що зумов­лено позитивною динамікою основних показників виробництва та зменшенням обсягів неповної зайнятості. Середньомісячна номі­нальна заробітна плата у 2005 р. становила 806,19 грн та перевищи­ла на 36,7 % відповідний показник у попередньому році і на 78 % встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (453 грн). Високі темпи зростання номінальної заробітної пла­ти забезпечили позитивну динаміку реальної заробітної плати. По­чинаючи з січня 2001 р. щомісячні темпи приросту реальної заро­бітної плати порівняно з відповідним періодом попереднього року стабільно перевищували 10 % . За останні чотири роки вона зросла більше, ніж удвічі, тільки у 2005 р. — на 20,3 % .

Високі темпи зростання рівня заробітної плати у 2000—2006 рр. спостерігались в усіх видах економічної діяльності, що певною мі­рою зумовлено збільшенням у 4,7 раза розміру мінімальної заробіт­ної плати (з 74 грн на початку 2000 р. до 350 грн з січня 2006 р.).

У моніторингу доходів та рівня життя населення особливо важ­ливого значення набувають соціальні обстеження. Наприклад, не­зважаючи на описані вище прогресивні тенденції, за даними соціо­логічних опитувань, що проводяться Інститутом соціології НАН України та фірмою "Соціс", у 2002 р. 72 % громадян України відчу­вали себе "найнижчим прошарком" суспільства (6 % — злиденни­ми, 40 % — бідними і 27 % — біднішими за середніх), 22 % — се­редніми і лише 5 % зараховували себе до трохи заможніших се­редніх (4 %), заможніх (1 %) і багатих (0,1 %). При цьому 3 % опи­таних часто не мали грошей на їжу, іноді жебракували, ще 10 % — не вистачало продуктів харчування, вони іноді голодували, ще 49 % вистачало коштів лише на продукти харчування1.

Отже, моніторинг доходів і рівня життя населення має вкл­ючати систематичне вивчення рівня життя, його динаміки і диферен­ціації за основними соціально-професійними і соціально-демогра­фічними групами населення, та за окремими регіонами України. Основні висновки і пропозиції цього напрямку здійснення моніто­рингу мають сприяти більш об'єктивному сприйняттю органами влади реальних результатів внутрішньої соціально-економічної політики.