Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.4. Господарський розвиток на західноукраїнських землях

В результаті успішного збройного повстання, яке відбулося на початку листопада 1918 року, відкрилася нова сторінка історії Східної Галичини. Була повалена влада Австро-Угорсь­кої монархії й проголошена Західноукраїнська Народна Рес­публіка. Законодавчим органом ЗУНР стала Українська На­родна Рада. У її програмній декларації, виданій 5 листопада 1918 р., проголошувалось народовладдя, основи економічної політики молодої республіки, гарантувалися права і свободи громадян, їх національна та соціальна рівність.

Виконавчим органом ЗУНР стала Рада Державних Секре­тарів, створена 10 листопада 1918 р. Перед урядом ЗУНР стояли надзвичайно складні соціально-економічні завдання. Найбільшою турботою Секретаріату внутрішніх справ було забезпечення на­селення та армії продуктами харчування. Ще гострішою була проблема забезпечення населення промисловими товарами.

Уряд Наддніпрянської України надав допомогу галичанам — було надіслано 1000 вагонів продуктів харчування (в тому числі 500 вагонів цукру) й асигновано певну кількість грошей

для придбання продуктів харчування. Проте ця допомога вия­вилася недостатньою. Тому Державний Секретаріат внутрішніх справ змушений був здійснити ряд радикальних заходів. Усі запаси продуктів харчування та предметів першої необхідності Секретаріат зосередив у своїх руках.

Чималу роботу провів Секретаріат залізниць, пошт і теле­графів, йому вдалося налагодити рух поїздів, які з листопада 1918 р. по січень 1919 р. перевезли сотні тисяч військово­службовців та полонених. З метою підготовки нового заліз­ничного персоналу Секретаріат подбав про залізнично-технічні курси. З січня 1918 р. налагодилася робота пошт. Діяли теле­граф, а також і телефон.

З найбільшими труднощами зіткнулися секретаріати фінансів й торгівлі та продажу. Обом секретаріатам не виста­чало фахівців. Прибутки державної скарбниці були мінімаль­ними. З огляду на повне зубожіння населення, надходження від податків були незначними. З великими зусиллями уряд вишукав кількасот тисяч крон, щоб виплатити "добове" фрон­товикам. Державні секретарі одержували невелику заробітну плату, та й то лише з січня 1919 р.

Секретаріат громадських робіт займався використанням корисних копалин (нафти, вугілля, солі), здійснював нагляд за шляхами і державними пилорамами. Пекучим завданням Секретаріату була відбудова зруйнованої економіки Галичи­ни. З цією метою в повітах діяли технічні, будівельні експози­тури. Взимку 1919 р. було заготовлено необхідну кількість лісу для відбудовчих робіт, з настанням весни планувалося розпочати відбудову краю. Секретаріат земельних справ зай­мався реалізацією земельного закону, прийнятого Українською Національною Радою, здійснював нагляд за тим, щоб вся земля оброблялася. Для цього при повітових комісаріатах були при­значені рільничі референти, діяли повітові, а в селах - сільські аграрні комісії. Для проведення реформи створювалися зе­мельні органи. Секретаріат здійснював керівництво лісовими інспекторами й управами державних маєтків.

Весною 1919 р. економічний стан ЗУНР наближався до катастрофи. Внаслідок жорстоких боїв на ЇЇ території упро­довж п'яти років були зруйновані й спалені сотні містечок і сіл, промислових об'єктів. Різко зменшилась кількість пра­цездатного населення, крім великих людських втрат на фрон­тах, близько 700 тис. галичан були вивезені в Росію та Авст­ро-Угорщину, 100 тис. осіб воювали в лавах Української

Галицької Армії. При цьому в гірських районах краю, пере­дусім на Гуцульщині, лютував голод, 19 населених пунктів Зборівського повіту було повністю зруйновано. В регіоні по­ширились інфекційні хвороби. В листопаді - грудні 1919 р. Поділля було охоплене епідемією тифу. Кількість хворих ста­ном на 20 грудня становила 26 тис.

Чи не найбільш вражаючим організаторським досягненням західноукраїнського уряду стала Галицька армія. На відміну від східних українців галичани швидко дійшли згоди про не-обхіднісь створення сильної, ефективної регулярної армії. Була проведена загальна мобілізація, в результаті чого армія налічу­вала 100 тис. чоловік, у тому числі 40 тис. боєздатних. Військо­ве спорядження в основному бралося в австрійських складах або шляхом роззброєння сотень і тисяч німецьких та австрій­ських військ, котрі через Галичину їхали додому.

Сталося так, що Захід віддав перевагу Польщі, а східні ук­раїнці не змогли вберегти власної держави, вже не кажучи про те, щоб допомогти галичанам. Тому галицькі українці, які яс­краво продемонстрували здатність до самоуправління, з не за­лежних від них причин не змогли здобути державності. Це не означає, що вони діяли бездоганно, їх зусилля підривалися недіяльним керівництвом, бездарним стратегічним плануван­ням і запізнілою дипломатією на Заході. Однак не підлягає сумніву, що, якби не величезна перевага поляків, Західноукра­їнська Народна Республіка посіла б своє місце серед інших нових національних держав Східної Європи.

 

Питання для повторення

1. Охарактеризуйте вплив першої світової війни на господарське життя України.

2. В чому полягала політика ЦР у галузі фінансів і грошового обігу?

3. Визначте основні напрямки економічної політики ЦР, спрямо­вані на стабілізацію господарського життя.

4. Охарактеризуйте діяльність ЦР в сфері сільського господар­ства.

5. Визначте чинники, які зумовили прихід до влади П. Скоро­падського.

6. В чому полягав зміст політики гетьмана в аграрному питанні?

7. Охарактеризуйте економічне становище України наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

8. Визначте основний зміст економічної політики Директорії.

9. Дайте характеристику економічним заходам більшовиків в Україні.

10. В чому полягав зміст політики "воєнного комунізму" в Ук­раїні? Які її наслідки?

11. Визначте основні напрямки господарської політики уряду ЗУНР.