Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.4. Прибутковий податок з громадян

12.4. Прибутковий податок з громадян

 

Податки з населення – це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між державою та населенням з приводу примусового обов’язкового вилучення частини їх доходу для покриття платежів бюджету

Платниками прибуткового податку (суб’єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі – громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Об’єктом оподаткування вважаються доходи у грошовій та натуральній формі, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, крім виплат:

допомог по державному соціальному страхуванню та державному соціальному забезпеченню, крім допомог по тимчасовій непрацездатності;

державних пенсій, а також додаткових пенсій, що виплачуються за умовами добровільного страхування пенсій;

сум, одержаних в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, отриманих від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності;

доходів громадянам від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній та садовій ділянці продукції рослин-ництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки;

процентів, дисконтних доходів і виграшів по облігаціях державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах, виграшів за державними лотереями та державними казначейськими зобов’язаннями;

доходів, одержаних від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти;

сум матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів та подарунків у межах дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати на рік включно;

доходів працівників сільськогосподарських підприємств, одержаних ними натурою (сільськогосподарською продукцією власного виробництва та продукцією її переробки, за винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів провадиться за очікуваною собівартістю відповідної продукції;

сум плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб;

сум дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

інших доходів у відповідності до діючого законодавства.

Розрахований сукупний оподатковуваний доход з метою оподаткування зменшується в залежності від наявних у громадянина умов та пільг (табл.12.3).

Таблиця 12.3

Характеристика умов та пільг для зменшення сукупного оподатковуваного доходу

Умови зменшення сукупного

оподатковуваного доходу

Розмір неоподаткованого доходу за місяць в неоподаткованих мінімумах (17 грн.)

Всім платникам податків

1

На кожну дитину до 16 років, якщо місячний оподаткований доход не перевищує 10 мінімальних заробітних плат

1

Громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи:

1, 2 категорії

3, 4 категорії

 

 

10

5

Учасники Великої Вітчизняної війни

15

 

Діючим законодавством встановлені й інші пільги щодо оподаткування доходів громадян.

Прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи, при умові обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань до фонду соціального страхування, обчислюється за ставками (табл.12.4).

Таблиця 12.4

Ставки прибуткового податку  з доходів громадян

 

Місячний сукупний

оподатковуваний доход

Ставки і розміри податку

До 17 грн.

(доход у розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму)

Не обкладається

18 грн. – 85 грн.

(від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів)

10 % суми доходу, що перевищує роз-мір 1 неоподатковуваного мінімуму

86 грн. – 170 грн.

(від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів)

6 грн. 80 коп. + 15 % із суми,

 що перевищує 85 грн.

171 грн. – 1020 грн.

(від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів)

19 грн. 55 коп. + 20 % із суми,

що перевищує 170 грн.

1021 грн. – 1700 грн.

(від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів)

189 грн. 55 коп. + 30 % із суми, що перевищує 1020 грн.

1701 грн. і вище

(понад 100 неоподатковуваних мінімумів)

393 грн.55 коп + 40% із суми, що перевищує 1700 грн

 

Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи, та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 процентів з перерахуванням після закінчення календарного року за шкалою ставок.

Нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які проводять виплати доходів.

По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визнача-ється з середньомiсячного доходу з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку і перераху-нок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника.

Після закінчення календарного року громадяни, які отримували доходи не лише за основним місцем роботи, а й за сумісництвом, за трудовим дого-вором, тимчасовою роботою, з продажу нерухомого майна, автомобіля, авторські винагороди, дивіденди тощо), та ті громадяни, які не мали основ-ного місця роботи (пенсіонери, безробітні, студенти, учні), але одержували будь-які доходи в грошовій формі або натуральній формах, зобов’язані до 1 березня наступного року подати до податкового органу за місцем проживан-ня декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем ос-новної роботи, зобов’язані вести облік доходів i витрат, пов’язаних з одер-жанням цих доходів, за формою і у порядку, встановленому ГДПА України.

Оподатковуваним доходом громадян від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та нату-ральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними ГДПА України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, можуть обрати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку за умови, якщо:

ü у трудових відносинах з ними працює не більше 5 осіб;

ü річний валовий доход не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів (119000 грн.);

ü здійснюється підприємницька діяльність з продажу товарів (крім лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, паливо-мастильних матеріалів), а громадянин є платником ринкового збору.

Розмір фіксованого податку встановлюється місцевою радою і при здійсненні підприємницької діяльності самостійно громадянином не може бути меншим 20 грн. та більшим ніж 100 грн. за календарний місяць.

У випадку, коли підприємницька діяльність здійснюється за участю найманих осіб, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також члени його сім’ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, податку на промисел, збору на обов’язкове соціальне страхування, збору до фонду України соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту.

Такий порядок може застосовувати лише вузька категорія підприємців – ті, що ведуть торгівлю на ринках та сплачують ринковий збір.

Фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, можуть також застосовувати спрощену систему оподаткування за умови, якщо:

ü у трудових відносинах з ними, включаючи членів їх сімей, працює не більше 10 осіб;

ü обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.;

ü фізична особа не здійснює підприємницьку діяльність з лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливо-мастильними матеріалами.

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації в залежності від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У випадку, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участі у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків та зборів (обов’язкових платежів): податку на додану вартість; податку на доходи фізичних осіб; плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов’язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов’язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти.

Фізичні особи, як суб’єкти господарювання, із доходів осіб, які знаходяться у трудових відносинах з ними, утримують прибутковий податок (за умовами одержання доходів не за місцем основної роботи) та інші обов’язкові відрахування.

Таким чином, сума податку для наведеної категорії підприємців не зале-жить ні від розміру отриманого прибутку, ні від розміру отриманої виручки.

Аналізуючи наведені особливості різних систем оподаткування приватних підприємців, кожному із них не важко оцінити: вигідно йому перейти до сплати єдиного податку, чи ні. Якщо співвіднести можливі річні суми фіксованого та єдиного податків з максимально передбаченою сумою виручки, ми бачимо, що при сплаті єдиного податку співвідношення зазначених показників – 0,48 %, при сплаті фіксованого податку – 1,01 %. До того ж, в розрахунках із споживачами при єдиному податку використання ЕККА не є обов’язковими.