Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

13. Якість виробництва продукції, робіт та послуг

1.     Характеристика показників якості продукції.

2.     Методи оцінки якості продукції по виробничих показниках.

3.     Ефективність і шляхи поліпшення якості виробів.

 

 

 

Внутрівиробничий технічний контроль

Серед існуючих і повсюднозастосовуваних методів забезпечення виробництва продукції чільне місце посідає внутрі­шньовиробничий технічний контроль якості. На підприєм­ствах функції безпосередньо контролю якості складових ча­стин і в цілому готових для споживання виробів виконують відділи технічного контролю (ВТК).

Головне завдання технічного контролю – постійно за­безпечувати необхідний рівень якості, зафіксований у норма­тивних документах, шляхом безпосередньої перевірки кож­ного виробу і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують його. Успішне розв’язання цього завдання мо­же бути здійснене за правильного вибору об’єктів і методів контролю якості.                                                             

Об’єктами контролю мають бути усі компоненти виробничої системи та її взаємозв’язаних елементів: а) вхід (ресурси), б) сам виробничий процес, в) вихід (продукція).

Необхідність контролю ресурсів (матеріалів, енергії, знарядь праці, інформації, персоналу) на вході системи обумовлено тим, що їх якість у значній мірі визначає конкурентоспроможність готового продукту праці. Використання у виробни­чому процесі бодай частини ресурсів неналежної якості мо­же призвести до непродуктивних витрат доброякісних ресур­сів. Саме вхідний контроль ресурсів має попереджувати і не допускати витрат непродуктивного характеру. Об’єктами контролю на вході систем (підприємства) чи її (його) окремих виробничих блоків (цехів, дільниць) мають бути:

1) якість початкових основних і допоміжних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, окремих деталей і вузлів;

2) справність устаткування, пристроїв, робочого інстру­менту і контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких виготовляється рівень її якості;

3)  технічна документація, за якою здійснюється техно­логічний процес;

4) відповідність рівня кваліфікації персоналу вимогам, що забезпечують якісне виконання певної роботи.

Якість продукції визначальною мірою формується упро­довж виробничого процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення. Об’єкти контролю тут - повне дотримання виробничо-трудової  дисципліни, технологічних режимів обробки та складання виробів.

При цьому контрольні операції  здійснюються стосовно не лише якості, але й кількості, оскільки порушення технологічної, виробничої і трудової  дисципліни  може спричинювати псування сировини, матеріалів, окремих деталей і навіть готових виробів, а позаяк невиконання  завдань виробничої програми підприємства.

Контроль на виходу виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну мету попереджувати переда­чу бракованої продукції споживачу або на наступні техноло­гічні фази (стадії) на тому ж підприємстві з випливаючими з цього наслідками. Окрім того, такий контроль уможливлює визначення ступеню виконання виробничих завдань економічних результатів виробництва.

Рівень витрат на контроль якості та його загальна ефек­тивність істотно залежить від обґрунтованого вибору і застосування певних методів здійснення, перелік яких подано у таблиці 2. Змістовна характеристика  визначається переважно відповідними назвами.

З перелічених видів технічного контролю найбільш ефективнішими відокремлюють:

1)     за впливом на перебіг технологічного процесу – активний;

2)     за використовуваними засобами – автоматизований;

3)     за організаційною формою – статистичний.

Активний – це контроль якості безпосередньо у ході технологічного процесу виготовлення виробу та режимів його обробки за допомогою спеціальних  контрольних технічних пристроїв, вмонтованих у технологічне устаткування (ав­томатичних індикаторів, вимірювальних головок, ізотопних індук­ційних та інших приладів). Застосування активного контролю дозволяє попереджувати появу та вихід з технологічного процесу напівфабрикатів і готових видів продукції.

Таблиця 2

Класифікація методів технічного контролю якості продукції на підприємстві

Ознаки класифікації

Основні види контролю

1. Організаційна форма

1. Суспільний

2. Вибірковий

3. Статистичний

4. Летючий

5. Інспекційний

2. Характер контрольних операцій

1. Візуальний

2. Геометричний

3. Лабораторний аналіз

4. Контрольно-здавальні випробування

3. Стадія виробничого процесу

1. Вхідний (контроль ресурсів)

2. Проміжний (контроль процесу)

3. Вихідний (контроль продукції)

4. Вплив на перебіг технологічного процесу

1. Активний

2. Пасивний

5. Застосовувані засоби контролю

1. Автоматизований

2. Механізований

3. Ручний

6. Місце здійснення

1. Стаціонарний

2. Змінний

 

При автоматизованому контролі перевірка якості здійснюється шляхом прямого застосування автоматичних пристроїв (включаючи промислові роботи) без участі людини як у ході технологічного процесу, так і після завершення оброки чи складання виробу. Такий метод контролю є одним з головних напрямків зменшення витрат на контроль на операції і підвищення ефективності особливо у безперервних та масових типах виробництва, де часто трудомісткість контролю якості перевищує витрати на виготовлення продукції в автоматичному режимі.

Статистичний – це особливий науково обґрунтований метод вибіркового контролю, що ґрунтується на застосуванні теорії ймовірностей та математичній статистиці. Він дозволяє не лише фіксувати фактичний рівень якості масової про­дукції, але й активно впливати на перебіг технологічного процесу, тобто забезпечувати його регулювання (управлін­ня). Основна його ідея зводиться до того, що в будь-якому сталому процесі, коли відсутні непередбачені відчутні збу­рення, фактичні показники якості окремих екземплярів про­дукції завжди матимуть незначні відхилення від середніх величин.

Перевагою статистичного контролю є можливість керувати рівнем якості продукції за принципом саморегулювання кібернетичної системи із зворотним зв’язком.

Проте йому властиві й недоліки, які не можна ігнорувати: по-перше, він має відносно вузьку сферу застосування (пе­реважно масове виробництво); по-друге, вимагає порівняно ве­ликих коштів на збирання та обробку інформації. Здешевити ці процеси можна шляхом автоматизації збирання, обробки і аналізу необхідної для контролю інформації, створення гнучких автоматизованих виробництв за умови виправданого функціонування з огляду впливу інших чинників.

Летючим прийнято називати раптовий (без попереджен­ня) і швидкоплинний контроль якості виробів (роботи вико­навців) на окремих дільницях виробництва.

Інспекційним є запланований чи здійснюваний за критич­ними сигналами метод контролю переважно у вигляді дер­жавного або внутрішньо-виробничого нагляду.

Стаціонарний контроль здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях (лабораторіях) шляхом проведення відповідних випробувань, аналізів тощо.

Змінний – на тих чи інших робочих місцях самими виконавцями або контрольними майстрами (контролерами) відділу технічного контролю підприємства.

 

На будь-якому підприємстві однією з основних функцій організації виробництва є технічний контроль якості продукції – перевірка дотримання технічних умов і вимог, що ставляться до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, які забезпечують необхідну якість.

Технічний контроль є комплексом взаємопов’язаних контрольних операцій, що ви­конуються згідно з установленим порядком.

До загальних принципів раціональної організації технічного контролю відносяться наступні:

- технічний контроль повинен охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;

- техніка, методи й організаційні форми контролю мають повністю відповідати особливостям техніки, технології та організації виробництва;

- ефективність раціональної організації технічного контролю слід обґрунтовувати відповідним економічним розрахунком;

- система контролю має чітко й виважено розподіляти обов’язки і відпові­дальність між окремими виконавцями та різними підрозділами підпри­ємства;

- система контролю має базуватися на ефективних методах статистичного конт­ролю якості.

Залежно від конкретних завдань, які поставлені перед технічним контро­лем, розрізняють такі його види:

1. Профілактичний – має за мету попереджати появу браку в процесі виробниц­тва продукції.

2. Приймальний – здійснюється з метою виявлення та ізоляції браку.

3. Комплексний – вирішує обидва завдання: профілактику і приймання.

4. Спеціальний – відповідає за спеціально визначенні окремі завдання (наприклад, інспекційний контроль, контроль експлуатації виробів і под.).

Методи технічного контролю якості:

-   контроль налагоджування;

-   інспекційний контроль;

-   статистичні методи контролю;

-   вибірковий або повний контроль;

-   статистичний аналіз технологічного устаткування, якості продукції та ін.

Контроль також поділяється за такими параметрами, що вимірюються:

- контроль геометричних розмірів і форм;

- контроль зовнішнього вигляду та документації;

- контроль фізико-механічних властивостей матеріалів, напівфабрикатів тощо.

Залежно від ступеня охоплення виробничих операцій розрізняють:

- поопераційний контроль;

- груповий контроль, що виконується після декількох операцій. За місцем здійснення контрольні операції поділяються на:

- стаціонарні;

- нестаціонарні, що виконуються безпосередньо на робочих місцях.

На підприємстві технічний контроль якості – це частина виробничого про­цесу, яка має за мету перевірку продукції на її відповідність установленим вимогам.

Процес здійснення технічного контролю якості охоплює систему методів, інструментів і заходів (включаючи процедуру їх планування), за допомогою яких ідентифікуються якість готової продукції, напівфабрикатів, сировини; всі стадії підготовки виробництва, виробничого процесу, проведення контролю та випро­бувань на їх відповідність системі стандартів та інших міжцехових норм. У ре­зультаті цього підприємство випускає конкурентоспроможну продукцію світового рівня якості (рис. 13.8).

Завдання технічного контролю:

- планування і практична реалізація всіх процедур та інструментів системи тотального управління якістю TQM на підприємстві, що безпосередньо сто­суються виробництва продукції;

- постійна реалізація циклу РОСА ("планування-виконання-перевірка-реакція") на всіх рівнях виробництва;

- установлення якості готової продукції;

- попередження впливу імовірнісних і суб’єктивних факторів на якість продукції, що випускається;

- забезпечення встановленого технічного режиму.

Виконання цих завдань реалізується через систему основних функцій технічного контролю, які можна згрупувати так, як це зроблено на рис. 13.8.

 

 

 


Рис. 1.8. Групи основних функцій технічного контролю якості

у виробничих підрозділах підприємства

Функції технічного контролю якості за своєю сутністю та змістом розглядаються в усіх питаннях цього розділу. Тому докладніше зупинімося на виборі об’єктів контролю.

Вибір об’єктів контролю залежить від стадії реалізації життєвого циклу продукції, що відповідає основним фазам „петлі якості”. Тобто це може бути контроль якості планів, проведення досліджень, проектування, виробничого процесу тощо.

На стадії безпосереднього виробництва об’єктами виробничого контролю повинні бути:

-         якість сировини, напівфабрикатів, енергоресурсів і товарної продукції;

-         параметри технологічного режиму.

Практичною реалізацією функцій технічного контролю у виробничих підрозділах підприємства займається його служба технічного контролю. Узагальнена схема організаційної структури цієї служби зображена на рис. 1.9.

До головних складових відділу технічного контролю відносяться:

а) бюро зовнішнього контролю здійснює вхідний контроль усієї сировини, матеріалів, ресурсів, що використовує підприємство;

б) ВТК експлуатації обладнання разом із технічним бюро ведуть облік, аналіз відхилень і фактів браку, збоїв обладнання, причини їх появи, розроб­ляє поточні заходи щодо їх усунення й попередження;

в) бюро технічного контролю в цехах здійснює основну роботу з операційно­го (проміжного) та вхідного (приймально-здавального) контролю продукції перед її відправленням в інші цехи або на склад;

г) центральна вимірювальна лабораторія разом із контрольно-вимірю­вальними постами в цехах і на дільницях виконує всю поточну роботу з організації контролю та управління якістю виробництва на робочих місцях.

 

 
 
 

 

 


Рис. 1.9. Узагальнена схема організаційної структури відділу технічного контролю (ВТК) на підприємстві: БТК – бюро технічного контролю

 

Слід зазначити, що при організації масового виробництва однорідної продукції суцільний контроль якості замінюється вибірковим, який проводять з використан­ням статистичних методів.

Сутність статистичних методів управління якістю полягає у тому, що на основі перевірки обмеженої кількості виробів і відповідних розрахунків (за до­помогою математичної статистики) робиться висновок про якість великої партії продукції. Цей метод забезпечує економічність, надійність та профілактичність контролю якості.

Статистичний контроль поділяється на попереджувальний і приймальний.