13.1. Види ризику та його джерела. Об’єкт дослідження

13.1. Види ризику та його джерела. Об’єкт дослідження

Аграрні підприємства зможуть визначити свої підходи та методи менеджменту ризику лише за умови, що вони будуть спроможними правильно розрізняти вид ризику і своєчасно виявляти джерела (причини) його виникнення в процесі здійснення господарської діяльності, а також знати, наскільки істотним є цей ризик, які він несе в собі загрози. Менеджерам аграрних підприємств доводиться мати справу з різними видами ризику. Це зумовлено тим, що в сільськогосподарському виробництві існує багато джерел його виникнення, відносна важливість яких відрізняється серед підприємств і змінюється з часом. Розрізняють такі види ризику залежно від джерел його виникнення:

1. Виробничий ризик. Він проявляється в нестабільності обсягу виробництва продукції і, зокрема, в його зниженні. Джерелами (причинами) виробничого ризику є негативна дія таких непередбачуваних факторів, як погода, поширення хвороб та шкідників рослин і тварин, генетичні відхилення в них тощо. Прикладом прояву виробничого ризику є зміни (варіація) урожайності сільсько-господарських культур і продуктивності тварин, якості продукції, продуктивності пасовищ.

2. Ринковий ризик. Джерелом цього ризику є мінливість, непередбачуваність цін на продукцію аграрних підприємств і на вхідні ресурси. Нестабільність цін є відображенням змін у попиті і пропозиції на ринку.

3. Ризик застарівання факторів виробництва. Причиною існування фактора застарівання є науково-технічний прогрес. Під його дією з’являються нові, більш ефективні техніка і технології. В результаті відбувається моральний знос цих факторів виробництва.

4. Ризик, пов’язаний з нещасними випадками. Втрати від нещасних випадків є традиційним джерелом ризику. Насамперед це втрати (збитки) від пожеж, вітру, повеней, граду, різних аварій. Інфляційні процеси розширюють можливості тих потенційних втрат, що пов’язані з даним ризиком.

5. Правовий ризик. Його джерелом є нові закони і урядові програми, пов’язані із соціально-економічними змінами в суспільстві. Це зростаюче джерело невизначеності в діяльності аграрних підприємств. Прикладом прояву правового ризику можуть бути правові акти, що регулюють порядок застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин, кормових добавок, а також заходи, що направлені на захист навколишнього середовища.

6. Ризик, пов’язаний з використанням людського фактора виробництва. Джерелом цього ризику є непередбачуваність поведінки і здоров’я індивідумів. Наприклад, смерть або захворювання ключових працівників у критичний момент виробництва може істотно вплинути на його результати. Другим прикладом прояву даного ризику є недобросовісність і ненадійність партнерів, третім — недостатня кваліфікація менеджера, що приймає важливі рішення.

7. Політичний ризик. Причиною (джерелом) його виникнення можуть бути зміна уряду в країні, міжнародна напруженість тощо.

Розглянуті види ризику об’єднуються в одну категорію — підприємницький ризик. Підприємницький ризик — це ризик не досягти намічених бізнесом цілей, серед яких і така важлива мета, як отримання прибутку. Друга категорія ризику — це фінансовий ризик. Суть його полягає в тому, що аграрне підприємство ризикує не виконати свої фінансові зобов’язання, і це загрожує його існуванню як юридичної особи. Коли відбуваються несприятливі події підприємницького ризику, то аграрне підприємство, що є уразливим до фінансового ризику в зв’язку з високою заборгованістю, опиниться в значно гіршій ситуації, ніж підприємство, що здійснювало менеджмент ризику більш ефективно. Тому потрібно чітко відрізняти наслідки несприятливої для підприємства події, коли на нього накладається і фінансовий ризик, від наслідків події, коли фінансового ризику немає.

З викладеного випливає, що джерела ризику дуже різноманітні. Одні з них, як, наприклад, погодні умови, можна враховувати при плануванні виробничої програми, а інші, скажімо, окремі складові технології виробництва, можна безпосередньо контролювати. Є джерела ризику, виникнення яких можна передбачити, наприклад, застарівання машин і обладнання, або такі, що потребують відповідного реагування з боку підприємства, наприклад, зміна законодавства або урядової політики. Різноманітність джерел ризику, значна частина яких не піддається контролю з боку менеджерів аграрних підприємств, зумовлює існування підприємницького ризику при проведенні ними ділових операцій. Саме тому потрібно враховувати і аналізувати причини першої складової ризику — ймовірності тих чи інших несприятливих подій.

Дослідження проблеми ризику здійснюється на прикладі канадської ферми, що має зерновий виробничий напрям. Земельна площа ферми становить 516,72 га, з яких 461 га придатні для обробітку і засіяні зерновими. Авансований капітал ферми, тобто її активи, становить 725 тис. дол., у тому числі власний капітал — 225 і позичковий капітал — 500 тис. доларів. Велика частка позичкового капіталу в активах пояснюється тим, що фермером два роки тому був взятий кредит під заставу землі для купівлі додаткової площі землі і нових сільськогосподарських машин.

Для даної ферми причиною ризику є коливання цін на зерно, на ресурси, які вона купує, та можливі коливання рівня врожайності. Високий врожай, низькі ціни, добра виручка за продану продукцію, сприятлива погода, раптове поширення шкідників чи хвороб — це лише деякі приклади сприятливих і несприятливих подій, що можуть статися. Слід звернути увагу і на те, що ферма має дуже високу заборгованість, а це означає, що існує істотне джерело фінансового ризику.

Для того щоб зрозуміти, перед яким рівнем ризику стоїть ферма та якою буде віддача від інвестицій, необхідно спочатку визначити рівень підприємницького ризику. Для цього потрібно проаналізувати, як коливаються врожайність зернових на фермі та ринкові ціни на зерно. Слід пам’ятати, що рівень ризику та прибутковість інвестицій будь-якого підприємства, в тому числі і аграрного, можна визначити за допомогою фінансових результатів його діяльності, що містяться у фінансових звітах про прибутки та збитки. Водночас важливою є інформація, що міститься в балансі підприємства, зокрема про його активи (авансований капітал), заборгованість та власний капітал.

Припустімо, що у звітному році фермою досягнуті такі фінансові результати (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

ЗВІТ ПРО ПРИБУТКИ І ЗБИТКИ ФЕРМИ ЗА ЗВІТНИЙ РІК

Як бачимо, дохід ферми формується переважно за рахунок виручки від реалізації зерна. Це був основний вид діяльності ферми у звітному році. Тепер простежимо за інформацією, що міститься в балансі ферми (табл. 13.2).

Таблиця 13.2

БАЛАНС ФЕРМИ НА 1 СІЧНЯ НАСТУПНОГО ЗА ЗВІТНИМ РОКУ

З наведених даних видно, що активи на суму 725 тис. дол. були профінансовані за рахунок заборгованості (500 тис. дол.) та власного капіталу (225 тис. дол.).