13.1. Зберігання плодових овочів

Біологічною основою лежкості плодових овочів, до яких належать помідори, солодкий перець, баклажани, огірки, кавуни та ін., є ви­користання післязбирального дозрівання. Найбільша тривалість цього періоду у плодів, які нагромаджують багато запасних речовин (переважно пізні сорти). Обмежуючи інтенсивність дихання низь­кими температурами та вмістом кисню в середовищі, вдається збе­регти плодові овочі та використовувати їх у їжу свіжими через 0,5 —

3 міс після закінчення основного сезону споживання.

Для зберігання треба відбирати середніх розмірів плоди і трима­ти їх у темряві за температури, яка не викликає фізіологічних змін. При тимчасовому зберіганні температура має становити 10 — 20 °С, відносна вологість повітря 70 — 80 %.

Помідори у своєму хімічному складі містять переважно воду (93 — 94 %), а в їхній сухій речовині містяться здебільшого цукри (3 —

4  %), органічні кислоти (0,5 %), пектинові та мінеральні речовини,
вітаміни. У зв'язку з великим вмістом води у помідорах відносна
вологість повітря під час їх зберігання повинна бути не менше 90 %.

Умови вирощування помідорів для тривалого зберігання повинні бути достатніми для нагромадження значної кількості поживних речовин, оскільки при невеликому їх вмісті наприкінці зберігання плоди стають несмачними, витрачаючи на дихання органічні кис­лоти та цукри.

Помідори червоної стиглості зберігають при температурі 1 — 2 °С в холодильнику протягом 1 міс, а рожевої та бланжової — при ви­щій температурі. Для більшості сортів бланжової стиглості оптима­льна температура зберігання становить 4 — 6 °С, молочної 8—10 °С. Однак плоди одних сортів не витримують температури нижче 15 °С, а інших 5 — 6 °С. Тому нині розробляються технології зберігання різних сортів помідорів.

Для тривалого зберігання плоди збирають вручну. Після зби­рання їх охолоджують водою або повітрям за допомогою вентилю­вання з невеликою питомою подачею. У процесі дихання плодів ви­діляється етилен, який прискорює їх дозрівання, тому його періоди­чно видаляють. Тара для зберігання помідорів — невеликі ящики місткістю 8—10 кг, які ставлять у штабель заввишки 8—10 ярусів.

Сорти помідорів, які не витримують температури нижче 8 — 10 °С, зберігають у регульованому газовому середовищі, в якому: вуглекислого газу 2 %, кисню — до 8, азоту — до 90 %. Деякі сорти зберігають у середовищі з концентрацією вуглекислого газу 5 %, ки­сню 2 — 4 % при температурі 4 — 5 °С протягом 2 міс, а перед реалі­зацією зберігають 10 днів при температурі 18 °С. Для помідорів бланжової стиглості — температура 3 — 5 °С, вміст кисню — близько

2  %. При цьому плоди довго залишаються недозрілими. За тиждень
до реалізації температуру підвищують до 10 °С і більше, після чого
вони швидко дозрівають. Отже, в умовах регульованого газового се­
редовища та охолодження помідори можна зберігати протягом

3  міс.

Якщо треба прискорити дозрівання помідорів, використовують етилен, який подають із балона в камеру, завантажену недозрілими плодами однакової стиглості. Залежно від ступеня стиглості помідо­рів витрата етилену становить 10 — 20 л/т. Плоди молочної стиглості дозрівають через 4 - 5, а зелені — через 6-8 діб.

Баклажани при температурі 2 - 4 °С та відносній вологості по­вітря 90 % можна зберігати 2-3 тижні. У модифікованому середо­вищі їх не тримають. Дія на баклажани високих температур навіть протягом короткого часу збільшує в них кількість соланіну та зни­жує вміст антоціанів. На світлі у них погіршується пігментація і утворюється соланін. Зниження температури до 0 °С викликає фізі­ологічні розлади у плодах — утворюються бурі плями і починаються процеси гниття.

Солодкий перець при температурі 10-11 °С, відносній волого­сті повітря 87 — 93 % та вільному доступі кисню зберігається протя­гом 1 — 1,5 міс.

Кабачки, огірки, зеленці патисонів для переробки збирають у технічній стиглості, тому для зниження втрат їх можна зберігати при температурі 4—5 °С та відносній вологості повітря 90— 95 %. У таких умовах сировина зберігається 2 — 3 дні. Корнішони й пікулі слід переробити у день збирання. Для підтримання високої віднос­ної вологості повітря ящики з корнішонами та пікулями загортають у плівку або зберігають при періодичному зрошенні.

Дині, кавуни та гарбузи для споживання збирають у дозріло­му (кавуни, гарбузи) та майже дозрілому (дині) стані, залишаючи 2 — 3 см плодоніжки. Дині після збирання спочатку пров'ялюють 10 — 12 днів, перевернувши до світла боком, на якому вони лежали у період вегетації. Потім їх поштучно вкладають на стелажі або в та­ру, перешаровуючи торфом (піском) в 1 - 2 шари або підвішують у сітках з рогожі. При температурі 2 — 3 °С та відносній вологості по­вітря близько 80 % дині зберігаються 3 — 4 міс.

Дозрілі без пошкоджень кавуни зберігають на підстилці з соломи чи полови в один шар, а в буртах або траншеях у 2 — 5 шарів, пере­шаровуючи соломою. Найкраще їх зберігати при температурі З — 5 °С та відносній вологості повітря до 80 %.

Гарбузи лежких сортів при 6 — 8 °С та відносній вологості повітря близько 70 % зберігаються до року, а в умовах більш високих температур — кілька місяців, але втрата маси значно більша.