13.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці

 замовити магістерську

МОП є єдиною організацією ООН, в рамках котрої представни­ки трудящих разом з представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом перего­ворів з найважливіших соціально-економічних питань.

На тристоронній основі функціонують органи МОП — Адміні­стративна рада (виконавчий орган), галузеві комітети. Принципи трипартизму також враховуються при підборі кандидатур у Міжна­родне бюро праці та його територіальні бюро.

Тристоронній принцип побудови та здійснення діяльності МОП закріплено в її базових документах — Філадельфійській декларації та Статуті.

Документи МОП, які приймаються на щорічній Генеральній конференції МОП, узгоджуються зі сторонами згідно з принципом консенсусу, тобто за згодою всіх сторін, однак це не є абсолютним правилом, оскільки всередині делегацій від держав рішення може бути прийняте кваліфікованою більшістю (2/3 голосів кожної із сторін).

Особливості структури та всієї діяльності МОП визначаються складністю узгодження різних, часто навіть протилежних інтересів сторін. Діалог, дискусії та прийняття рішень сторонами передба­чає взаємні врахування інтересів та досягнення угод в умовах соці­ального миру, що і зумовлює необхідність такої особливості струк­тури та діяльності МОП, як її тристоронній характер.

У своїй діяльності МОП використовує три основні методи:

1.     Розробка та прийняття міжнародних трудових норм та конт­
роль за їх виконанням (нормотворча діяльність).

2.     Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових
проблем, тобто здійснення технічного співробітництва.

3.     Проведення досліджень та здійснення публікацій з проблем
у сфері праці.

Нормотворча робота є головною у діяльності МОП та здій­снюється задля досягнення "її основних цілей і завдань. МОП роз­робляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та жит-

тя трудящих, підвищення можливостей зайнятості та підтримки основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної осві­ти. Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП, яких за роки її існування було ухвалено 184 та 194 відповідно.

Міжнародне технічне співробітництво здійснюється, почина­ючи з 30-х рр. XX ст., у вигляді надання експертами МОП допомо­ги країнам у вирішенні різноманітних соціально-трудових про­блем. Діяльність експертів останнім часом стає складовою націо­нальних планів розвитку та зосереджується на сприянні повній зайнятості, розвитку людських ресурсів, підвищенні рівня життя, вдосконаленні трудового законодавства, здійсненні розвитку три­партизму, впровадженні сучасних методів управління тощо. Більш ніж у 100 країнах світу працює близько 600 експертів МОП.

Технічна допомога також включає в себе постачання необхід­ного обладнання, надання стипендій для підготовки національних кадрів на місцях та під час відряджень їх до інших країн, організа­цію різноманітних семінарів. Масштаби технічної допомоги ви­значаються можливостями її фінансування, які є незначними, од­нак поступово зростають. Здійснення великомасштабних проектів, зокрема щодо підготовки кадрів, фінансується певним чином Про­грамою розвитку Організації Об'єднаних Націй.

Систематична дослідницька та видавнича діяльність МОП є основою здійснення нормотворчої роботи та технічного співробіт­ництва. Цей напрямок діяльності проводиться основними депар­таментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП. До­слідницька робота охоплює багато країн світу, після її завершення результати можуть бути використані всіма бажаючими.

Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень співпра­цює та обмінюється результатами досліджень, методичними роз­робками у сфері праці та соціально-трудових відносин з багатьма національними науково-дослідними закладами. МОП є координа­тором усіх дослідницьких робіт у сферах охорони та гігієни праці, виробничої сфери, що виконуються і в окремих країнах, і в міжна­родних організаціях.

МБП є важливим міжнародним видавничим центром, який ви­дає щороку велику кількість літератури багатьма мовами. Серед публікацій — доповіді для щорічної сесії МКП, різних спеціалізо­ваних нарад і конференцій; трьома мовами видається журнал "Міжнародний огляд праці", п'ятьма мовами — журнал "Трудовий світ"; англійською видається "Офіційний бюлетень МБП"; також вида­ються "Законодавчі акти про працю", "Щорічник статистики пра­ці", "Праця у світі", щорічна доповідь про тенденції розвитку й перебіг подій у трудових та соціальних сферах, журнал для допо­моги профспілкам.

Організаційно-практична діяльність МОП ведеться у тісному взаємозв'язку та згідно з методами її роботи і охоплює всі основні соціально-економічні проблеми праці та права людини. Основні сфе­ри її діяльності досить широкі та багатогранні, однак продовжують розширюватись, включаючи в себе нові теми, змінюючи свій зміст відповідно до змін у світовому співтоваристві та окремих країнах.

До основних сфер діяльності МОП належать: зайнятість та без­робіття; професійна підготовка та перепідготовка кадрів; права лю­дини; умови, безпека та гігієна праці, виробниче та навколишнє середовище; заробітна плата; соціальне забезпечення; окремі ка­тегорії трудящих; МОП та соціальні інститути; погляд у майбутнє та проблемні положення.

Забезпечення повної зайнятості, попередження та скорочення безробіття, допомога безробітним є найважливішими завданнями МОП протягом усього періоду її діяльності. У Філадельфійській декларації було урочисто проголошено зобов'язання МОП сприя­ти прийняттю всіма членами програм повної зайнятості та підви­щення життєвого рівня населення. Однак МОП не спроможна ство­рювати в країнах робочі місця, це завдання місцевих урядів, а її роль полягає у формуванні суспільної думки, заохоченні національ­них заходів та міжнародної співпраці. Питанням зайнятості, по­внішого та ефективного використання людських ресурсів присвя­чено значну частину конвенцій та рекомендацій МОП.

Важливою ланкою та етапом у цій сфері діяльності стала Все­світня програма зайнятості, проголошена на сесії Міжнародної кон­ференції праці в 1969 р. Вона стала відправною точкою у роботі МОП в напрямку подолання безробіття та неповної зайнятості, охоплювала як промислово розвинені країни, так і ті, що розвива­ються. Однак і зміст Всесвітньої програми зайнятості, і ЇЇ здійснен­ня вказують на те, що вона не вирішила гострих проблем запобі­гання та скорочення безробіття, а МОП в подальшому неодноразо­во зверталась до аналізу причин її слабкого виконання та здійсне­ного впливу. В ході цього розглядались питання боротьби з бідністю, а в 1976 р. було визначено концепцію основних потреб, яка сприяла встановленню в країнах мінімального рівня заробітної плати та пенсій.

Необхідність скорочення безробіття та досягнення повної зай­нятості зумовили проголошення активної політики на ринку праці, суть котрої полягає не стільки в матеріальній допомозі безробітнім, скільки в збільшенні зайнятості на основі здійснення системи різноманітних заходів.

Важливим та досить ефективним напрямом діяльності МОП ста­ла допомога країнам, зокрема тим, що розвиваються, у професійній підготовці та перепідготовці кадрів. Ці питання МОП розглядає як проблему розвитку людських ресурсів, включаючи розвиток управ­ління, професійну орієнтацію та професійну реабілітацію. На здій­снення цієї програми спрямовується більше двох третин коштів, призначених на технічне співробітництво. Цей напрямок діяль­ності Організації реалізується щороку в десятках країн, в ній зай­няті сотні радників та експертів.

Гострою та політизованою сферою роботи МОП, яка знайшла своє відображення в міжнародних нормах та контрольній діяль­ності різних її органів, є права людини. Вся діяльність МОП тією чи іншою мірою пов'язана з правами людини, захистом права на працю та від примусової праці, боротьбою за нормальні умови праці, захист від дискримінації, за свободу об'єднання у проф­спілки тощо. Права людини знайшли відображення в конвенціях та рекомендаціях МОП.

Широке коло питань охоплює така сфера діяльності, як умови, безпека та гігієна праці, виробниче та навколишнє середовище. Ці проблеми відображені в конвенціях та рекомендаціях, що розгля­дають загальні та конкретні питання окремих професійних груп, окремих шкідливих речовин, окремих професійних захворювань. Для вирішення завдань у цій сфері МОП розробила та здійснює ряд програм, найважливішою з яких є Міжнародна програма з покра­щання умов праці та виробничого середовища.

Діяльність МОП у сфері заробітної плати досить обмежена. В міжнародних нормах відображені лише питання встановлення мінімального гарантованого розміру заробітної плати та пенсій, критерії оплати праці, питання рівної винагороди чоловіків та жінок за рівноцінну працю.

У сфері соціального забезпечення МОП здійснює широку нормо-творчу роботу, яка охоплює всі елементи цього напряму діяльності.

Значне місце соціальне забезпечення займає в програмах техніч­ної допомоги країнам, що розвиваються, та у розвитку і вдоскона­ленні національного законодавства з соціального забезпечення в розвинутих країнах.

Також МОП виділяє деякі найбільш вразливі категорії та про­фесійні групи трудящих. До першої групи належать жінки, інвалі­ди, молодь та працівники-мігранти. Щодо працівників певних про­фесій, галузей та сфер, то особлива увага Організацією приділяєть­ся морякам, оскільки умови праці і життя на борту суден, які пла­вають по всьому світу, потребують першочергової міжнародної рег­ламентації.

Через соціальні інститути МОП здійснює співпрацю з усіма свої­ми країнами-членами. До цих інститутів Організація відносить тру­дове законодавство, трудові відносини, адміністрацію праці, орга­нізації працівників та підприємців.

У сучасному швидкозмінному світі важливого значення для по­дальшої ефективної роботи та й існування Організації взагалі на­буває визначення нових проблем та нових аспектів традиційних сфер діяльності МОП1.