Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

13.3. Рахунки бухгалтерського обліку, порядок запису господарських операцій та одержання інформації про підприємницьку діяльність

13.3. Рахунки бухгалтерського обліку, порядок запису господарських операцій та одержання інформації про підприємницьку діяльність

 

Узагальнення всіх господарських операцій, що здійснює підприємство (рух майна і зобов’язань, формування витрат, реалізація продукції, визначення фінансових результатів), забезпечує система рахунків, які відкриваються на кожний вид майна і зобов’язань (основні засоби, прибуток, оплата праці тощо).

Бухгалтерські рахунки будуються у вигляді двосторонньої таблиці, ліву частину якої прийнято називати “дебет”, а праву – “кредит”.

 

Рахунок “Основні засоби”

Дебет                                                    Кредит

 

 

 

На рахунках, де записується майно (активи) підприємства (активних – інформація про активи), у ліву частину (дебет) записують початковий залишок (сальдо) майна (активів), їх збільшення і кінцевий залишок, а в праву (кредит) – зменшення майна (активів).

 

Рахунок “Основні засоби”

Дебет                                                    Кредит

Початковий залишок (сальдо)

 

Збільшення (+)

Зменшення (–)

Кінцевий залишок (сальдо)

 

 

У підприємства на 01.05.2000 р. було основних засобів на суму 180 тис. грн., в травні придбано друкарську машинку (1 тис. грн.) і продано комп’ютер (3 тис. грн.). На 01.06.2000 р. у підприємства залишилось основних засобів на суму 178 тис. грн. (180 + 1 – 3).

 

Рахунок “Основні засоби”

Дебет                                                    Кредит

Залишок 01.05.2000 р. – 180

 

Надійшло (придбано) – 1 (+)

Вибуло (продано) – 3 (–)

Залишок 01.06.2000 р. – 178

 

               

На рахунках, де записують зобов’язання підприємства (пасивних – інформація про зобов’язання), у праву частину (кредит) записують початкові залишки зобов’язань, їх збільшення і кінцеві залишки, а в ліву (дебет) – зменшення зобов’язань.

 

Рахунок “Короткострокові позики”

Дебет                                                    Кредит

 

Початковий залишок (сальдо)

Зменшення (–)

Збільшення (+)

 

Кінцевий залишок (сальдо)

               

Підприємство станом на 01.05.2000 р. мало короткострокову позику банку в національній валюті на 50 тис. грн., яку повернуло 17.05.2000 р., а 28.05.2000 р. позичило знову 80 тис. грн. На 01.06.2000 р. короткострокова позика у підприємства становила 80 тис. грн.

 

Рахунок “Короткострокові позики”

Дебет                                                    Кредит

 

Залишок 01.05.2000 р. – 50

Повернуто – 50 (–)

Одержано – 80 (+)

 

Залишок 01.06.2000 р. – 80

               

Кожну господарську операцію відображають на рахунках способом подвійного запису, тобто суму записують двічі – на дебет одного і кредит другого рахунку.

Підприємство одержало у банку із свого рахунку гроші в касу – 3 тис. грн.

Дебет “Каса” – 3 тис. грн. (+). Кредит “Рахунки в банках” – 3 тис. грн.
 (–). Сума майна підприємства не змінилась, а змінилось тільки його місцезнаходження.

 

Дебет рахунка “Каса” (+)

3 тис. грн.

Кредит рахунка “Рахунки в банках ” (–)

 

 

Взаємозв’язок між рахунками, на яких записують господарську операцію, називається кореспонденцією рахунків, а самі рахунки – кореспондуючими. На рахунках періодично (в кінці кожного місяця) підбиваються підсумки записів операцій на дебеті і кредиті рахунків, які називають оборотами (дебетовий оборот, кредитовий оборот), і встановлюються кінцеві залишки (сальдо).

Підприємства для обліку своєї діяльності застосовують три види рахунків: синтетичні – для узагальненого обліку певних груп майна і зобов’язань у грошовому виразі; субрахунки – об’єднана група однорідних аналітичних рахунків, для одержання відомостей за окремими підгрупами активів і зобов’язань; аналітичні – які деталізують зміст синтетичних рахунків і субрахунків в натурі та грошах з вимогою забезпечити кількістю сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух майна та зобов’язань підприємства.

Наприклад, синтетичний рахунок “Виробничі запаси” має 9 субрахунків, один із яких “Паливо” має аналітичні рахунки – бензин – А–76, дизельне паливо тощо.

 

 

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Кожному виду майна і зобов’язанням присвоюється певний умовний номер (код).

Порядок введення аналітичного обліку встановлюється підприємством, виходячи з внутрішніх потреб та нормативних документів.

Записи у бухгалтерському обліку про здійснення господарських операцій проводяться на підставі первинних документів, які повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному і вартісному виразі); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, у квітні підприємство для здійснення господарської діяльності придбало верстат (тут і далі тис. грн.) – (32,6), матеріали – (25,0 + 1,7), одер-жало послуги по електрозабезпеченню – (6,7). За податковими накладними нараховано ПДВ в розмірі 20 % до цін на майно і послуги постачальників.

Суми ПДВ (6,5; 5,0; 0,8; 0,3; 1,4; 1,6), що оплачуються продавцям і накопичуються в дебеті рахунка 64, зменшують вартість придбаних матеріалів, послуг, верстата, та будуть повернуті підприємству із бюджету. Верстат оприбутковується за вартістю 32,6, а матеріали 25,0; 1,7 і послуги 6,7 використані в процесі виробництва. Після продажу всієї виготовленої продукції на рахунку в банках 31 надійшло 88,5 тис. грн. виручки. В цій сумі міститься ПДВ (88,5 : 120 х 20) = 14,8 тис. грн. Сума ПДВ, що одержана від покупців продукції, повинна бути оплачена в бюджет і записується в кредит рахунка 64, як борг державі.

Всі господарські операції підприємства накопичуються в регістрах за відповідними рахунками і головній книзі. Виготовлена продукція оприбутковується за собівартістю і списується в частині реалізованої продукції в дебет рахунка 90. Фінансовий результат від господарської діяльності визначається як різниця між сумами за кредитом і дебетом рахунка 79. Додатня різниця сум дає прибуток (79/44), від’ємна – дає збиток (44/79). Рахунок 79 закривається.

Сума ПДВ, що підлягає оплаті в бюджет (1,6), визначається як різниця між ПДВ, що одержаний від покупців (14,8), і сумою вже оплаченого за звітний період ПДВ підприємством  постачальникам (13,2).

Крім того, підприємство за даними податкового обліку нараховує і оплачує податок на прибуток. Валовий доход підприємства становить 73,7 тис. грн. (88,5 – 14,8), валові витрати – 44,4 тис. грн. (25,0 + 8,0 + 3,0 + 1,7 + 6,7), амортизація – 2,3, прибуток з метою оподаткування 27,0 тис. грн. (73,7 – 44,4 – 2,3). При ставці податку 30 %, податок на прибуток становить 8,1 тис. грн. (27,0 ´ 0,3). Як і ПДВ, податок на прибуток не включається в собівартість продукції. Він оплачується за рахунок одержаного підприємством прибутку (рахунок 79). Чистий прибуток підприємства від здійснення господарської діяльності становить 27,0 – 8,1 = 18,9. Після здійснення записів до головної книги на її підставі складається баланс підприємства на кінець звітного періоду.

Рентабельність господарської діяльності підприємства по відношенню до собівартості складає 27,0 : 46,7 ´ 100 = 57,8%, тобто з кожної 1 тис. грн. витрат, що формують собівартість, підприємство одержало 578 грн. прибутку.

Витрати підприємства за елементами у квітні місяці характеризуються наступними показниками:

Матеріальні затрати (рахунок 80)                                 – 33,4

Витрати на оплату праці (рахунок 81)                         – 8,0

Відрахування на соціальні заходи (рахунок 82)         – 3,0

Амортизація (рахунок 83)                                                              – 2,3

РАЗОМ                                                                                               – 46,7

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (додаток Є). Для суб’єктів малого підприємництва встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати.

Для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, органам виконавчої влади (органам Державного комітету статистики України). Квартальна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, річна – не пізніше 15 лютого наступного за звітним роком. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці.

Відкриті акціонерні товариства зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.