Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

13.4. Державне регулювання ринку молока

13.4. Державне регулювання ринку молока

На ринку продовольчих ресурсів молоко і молокопродукти займають значне місце. Річна норма їх споживання на людину в рік складає 350 кг в перерахунку на молоко. В даний час фактичний рівень споживання молокопродуктів є значно нижчим від нормативного. Тому повинен бути створений стабільний ринок збуту для виробника протягом всього року, гарантоване надходження молочної сировини на молокопереробні підприємства і відповідно безперебійне забезпечення населення продуктами щоденного попиту: незбираним молоком, кисломолочною продукцією, сиром, сметаною та ін. При цьому всі ланки технологічного ланцюга: «виробництво - заготівля - переробка -реалізація продукції» повинні функціонувати скоординовано і ритмічно.

Для наближення до рекомендованих фізіологічних норм споживання молочної продукції населенням України доцільно зменшити частку витрат молока на виробництво масла тваринного (від 70 до 50%) та збільшити для виготовлення сиру твердого (від 11 до 14%), незбираної молочної продукції, особливо ряжанки, питного, ацидофільного, топленого молока (від 1,8 до 27%) при абсолютному збільшенні обсягів виробництва всіх видів молочної продукції. Необхідно також розширити випуск різноманітної продукції із знежиреного молока, поглибити його переробку на промислових підприємствах, ширше використовувати для харчових потреб вторинні ресурси переробки - відвійки, сколотини, сироватку тощо.

Підвищення економічної ефективності виробництва молока пов'язане насамперед із зниженням його собівартості на основі підвищення продуктивності корів і праці в галузі, скорочення витрат на корми, паливо, електроенергію в розрахунку на одиницю продукції.

В останні роки відбулися помітні структурні зрушення як в сфері виробництва молока (зростання питомої ваги приватного сектора) так і в структурі каналів реалізації молока (зменшення питомої ваги закупівлі підприємствами молочної промисловості і збільшення частки реалізації на ринку) Аналіз цінової ситуації, що склалась, свідчить, що виробнику більш вигідно продавати молоко на ринку та у власних магазинах. Найбільш ємний канал - це заготівля молока переробними підприємствами молочної промисловості. Однак закупівельна ціна 1 т молока тут є нижчою від середньої на 10 %.

Через низькі ціни продажу в цілому по Україні господарства суспільного сектора зазнали значних збитків, оскільки витрати на виробництво 1 ц молока були вищими за ціну продажу в 2,2 раза.

Однак нині переробні підприємства є найбільш надійними партнерами на ринку молочної продукції. Потрібне лише удосконалення механізму економічних взаємовідносин між даними ланками виробничою процесу. Для цього необхідно здійснити відповідні організаційні та науково-технічні заходи на підприємствах, спрямувавши їх на підвищення якості продукції до рівня вимог світового ринку, а також подбати про розширення асортименту, насамперед випуску тієї продукції, яка користується попитом.

Важливою проблемою є збут молочної продукції сільськогосподарськими товаровиробниками, особливо господарствами приватного сектора. Тому необхідно поліпшити організацію заготівлі молока в них через молокоприймальні пункти, відновивши функціонування багатьох з них, та створити нові, і, насамперед, у віддалених від районних і промислових центрів селах, а також за договорами з господарствами суспільного сектора.

Товарний ринок молока і молокопродуктів має специфічні особливості, пов'язані з їх властивістю - малотранспортабельністю і непридатністю до тривалого зберігання. Тому повинен бути створений стабільний ринок збуту для виробника протягом всього року, гарантоване надходження молочної сировини на молокопереробні підприємства і відповідно безперебійне забезпечення населення продуктами щоденного попиту: незбираним молоком, кисломолочною продукцією, сиром, сметаною та ін. При цьому всі ланки технологічного ланцюга: «виробництво - заготівля - переробка - реалізація продукції» повинні функціонувати скоординовано і ритмічно.