Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

14.4. Хвороби плодів під час зберігання

Хвороби, які уражують плоди під час зберігання, бувають гриб­ного, бактеріального та функціонального походження. Грибні хво­роби поділяються на дві групи: 1) уражують плоди ще в саду, 2) уражують плоди під час зберігання. До хвороб, які уражують плоди в саду, належать: парша, плодова гниль, загнивання сердеч­ка, рожева плісень та сажистий грибок, або мухосід.

Плоди, пошкоджені паршею, на зберігання закладати не варто, оскільки вони дуже в'януть, а загальні втрати маси їх на 20 % біль­ші, ніж непошкоджених плодів. В окремі роки при випаданні дощів напередодні дозрівання або в період збирання може розвиватись так звана комірна форма парші: закладені на зберігання чисті пло­ди вже через місяць покриваються блискучими крапками парші.

Плодова гниль уражує всі сорти яблук і груш. Може заноситись не тільки з саду, а й з непродезінфікованою тарою, інвентарем, ав­томашинами із сховища.

Загниванням сердечка уражуються переважно сорти Кальвіль сніговий, Пармен зимовий золотий, Голден Делішес та Бойкен, особливо тоді, коли врожай вирощено за несприятливих умов. При ви­явленні захворювання всю партію плодів треба негайно реалізувати.

Рожева гнилизна сердечка, або рожева плісень, виникає спочат­ку біля плодоніжки. Інтенсивно розвивається при витримуванні плодів в умовах високої температури після збирання.

Гірка гнилизна виникає незадовго до збирання плодів. При ви­сокій температурі та високій відносній вологості повітря під час зби­рання, особливо коли плоди пошкоджені, вона швидко прогресує. Та­кі плоди відразу після сортування відправляють на переробку.

Сажистий грибок, або мухосід, виявляється у вигляді різного розміру та форми плям незадовго до збирання врожаю. Розвиваєть­ся внаслідок слабкої освітленості крони. Плоди мають поганий то­варний вигляд, тому на зберігання їх не закладають.

При тимчасовому зберіганні у разі порушення вимог до темпера­тури, відносної вологості повітря та вентиляції плоди уражуються плісеневими грибами. Це сиза, оливкова, зелена та чорна плісені, які розрізняють за забарвленням конідієносців. Приблизно 85 - 90 % загальних втрат плодів становлять втрати від пошкодження плісе-нями, якими швидко вкриваються травмовані плоди.

Із бактеріальних хвороб при підвищеній температурі збері­гання масово з'являється сіра гниль, що призводить до розм'як­шення тканини плода, його побуріння і втрати смакових якостей. Спори дуже швидко інфікують здорові плоди.

Серед функціональних захворювань плодів зерняткових ві­домі загар, побуріння м'якоті, підшкірна плямистість, джонатанова плямистість, скловидність плодів, або мокрий опік, побуріння сер­дечка, затвердіння плодів, в'янення, підмерзання.

Загар виникає у вигляді побуріння поверхні плода і пов'язаний з нагромадженням ацетальдегіду до токсичної межі та утворенням фарнезену і продуктів його окислення. Причини виникнення загару різні: збирання недозрілих плодів, тривале витримування після збирання при підвищених температурах, особливо в умовах поганої вентиляції. Виявляється ця хвороба також при використанні під­вищених доз азотних добрив, надлишкових поливах. Найчастіше хворіють великі плоди. Проти загару плоди обгортають у промасле­ний папір, обробляють їх антиокислювачами (0,2 %-м розчином сан-тохінону або дифенілаланіну) та не допускають зниження відносної вологості повітря у сховищі менше 80 %.

Побуріння м'якуша — уражуються переважно яблука сортів Бойкен, Ренет Симиренка, Старкримсон при вирощуванні в умовах надлишкового забезпечення азотом, пізніх строках збирання, не­сприятливих факторах зберігання (концентрація вуглекислого газу вище 15 %, низька або висока температура зберігання). Тому яблука цих сортів треба зберігати при підвищеній температурі, не допус­каючи їх переохолодження. Побуріння починається від сердечка і поширюється на весь плід, внаслідок чого м'якуш стає бурим і гір­ким. Інколи виявляється через 9—10 днів після переміщення пло­дів з холодильника перед реалізацією. У багатьох сортів яблук по­буріння виникає після холодного та дощового літа, причому найчас­тіше на великих плодах.

Підшкірна плямистість (гірка ямчастість) виявляється у відми­ранні судинних пучків та утворенні невеликих бурих плям у період перетворення крохмалю на цукор. Плями виникають переважно на незабарвлених частинах плода. У міру розвитку хвороби плями по­глиблюються, набуваючи темно-бурого або темно-зеленого забарв­лення. М'якоть стає нещільною, сухою і гіркою. Хвороба часто ура­жує плоди, вирощені при надлишку в ґрунті азоту та нестачі каль­цію, а також при високій температурі та низькій відносній вологості повітря під час зберігання.

Джонатанова плямистість виявляється у вигляді дрібних округлих чорних плям. У міру розвитку хвороби плями збільшують­ся, інколи зливаються, утворюючи синьо-чорні неправильної форми плями. Вони утворюються переважно на інтенсивно забарвленій частині плода, погіршуючи його товарні якості. Для запобігання хворобі плоди після збирання треба ставити в холодильну камеру.

Водянистий розпад, або низькотемпературний опік, починає уражувати плоди від плодоніжки й сердечка. Хвороба виявляється при розрізуванні плода, оскільки поверхня його при зовнішньому огляді здорова. Виникає хвороба при температурі 0 °С і нижче у плодів, оптимальна температура зберігання яких значно вища. На її розвиток впливають також умови вирощування, вік дерев, сорт. Схильними до цієї хвороби є Антонівка звичайна, Джонатан, Рубі­нове Дуки. З метою профілактики хвороби застосовують раннє зби­рання плодів та негайне закладання на зберігання при певному температурному режимі.

Пухлість плодів починається із зміни забарвлення (втрачається блиск) та появи сухості шкірки, зміни властивостей м'якуша (стає пухким, борошнистим, шкірка часто розривається внаслідок розвит­ку хвороби). Схильні до цієї хвороби сорти яблук Слава перемож­цям, Мекінтош, Кальвіль сніговий, Ренет Симиренка, Пепін шаф­ранний, Ренет шампанський, особливо якщо плоди великі. На ви­никнення хвороби впливають також умови вирощування (надлишок азотного живлення, нестача калію та кальцію), строки збирання, витримування при підвищених температурах.

Підмерзання плодів та в'янення — це результат порушення ре­жиму зберігання. Навіть короткочасне зниження температури погір­шує лежкість плодів.