15.1. Загальна характеристика Міжнародної організації праці
Міжнародна організація праці (МОП) створена на основі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.
МОП розробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд заходів, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.
МОП є міжнародною інституціональною структурою, що дозволяє розглядати питання і знаходити відповідні рішення, що сприяють поліпшенню умов праці в світі.
Міжнародна організація праці з'явилася разом з Лігою Націй на підставі рішення Версальського договору в 1919 р. Вона була заснована для вираження зростаючої стурбованості з приводу соціальної реформи після першої світової війни і впевненості в тім, що будь-яка реформа повинна проводитися на міжнародному рівні.
Основними завданнями МОП є:
1. розробка міжнародної політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;
2. створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді Конвенцій і Рекомендацій з метою здійснення відповідної політики;
3. допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем (так зване технічне співробітництво);
4. захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від примусової праці, дискримінації і т.п. );
5. боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення;
6. розробка програм покращення умов праці і виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення навколишнього середовища;
7. сприяння організаціям трудящих і підприємців у їхній роботі разом з урядом по регулюванню соціально-трудових відносин;
8. розробка заходів для захисту найбільш уразливих груп трудящих: жінок, молоді, інвалідів, людей похилого віку, трудящих-мігрантів.
В сучасних умовах виникла необхідність визначити пріоритети діяльності МОП, які можна звести до наступних:
1. підтримка процесу демократизації, для того щоб він сприяв розвитку трипартизму, діалогу між трьома названими партнерами в кожній державі;
2. продовження боротьби з бідністю і, особливо, за рахунок збільшення зайнятості, зокрема шляхом організації широкої перепідготовки робочої сили;
3. захист трудових і цивільних прав трудящих у всіх його формах.