Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

15.1. Окреслення профілю ризику

15.1. Окреслення профілю ризику

Сільськогосподарське виробництво — це ризиковане виробництво, однією з умов ефективного функціонування якого є успішне здійснення менеджменту ризику. Ця умова реалізується завдяки розробці обгрунтованої стратегії менеджменту ризику. Таку розробку потрібно здійснювати послідовно, крок за кроком. Насамперед необхідно окреслити профіль ризику, тобто визначити контури аналітичного рисунка ризику, перед яким стоїть підприємство, а також вибрати альтернативні методи менеджменту ризику. Аналізуючи та порівнюючи крок за кроком інформацію, менеджери можуть у певному системному порядку розглянути всі наявні альтернативні варіанти своїх дій та рішень. Виділяють чотири етапи (кроки) цього процесу (рис. 15.1).

 

Рис. 15.1. Окреслення профілю ризику

Вибір фермером тієї чи іншої стратегії менеджменту ризику може залежати від його ставлення до ризику. Зрештою, буде чи не буде певний рівень ризику прийнятний для фермера — це справа його особистого вибору. Але за всіх обставин профіль ризику треба бачити саме тому, щоб можна було визначити та вибрати прийнятну для менеджера стратегію менеджменту ризику.

Наше завдання полягає в тому, щоб окреслити профіль ризику для досліджуваної ферми і визначитись із стратегією менеджменту ризику, враховуючи при цьому той факт, що для даного підприємства характерний високий рівень фінансового ризику в зв’язку з великою заборгованістю його перед банком.

Етап 1. Визначення цілей. При окресленні профілю ризику важливо якомога чіткіше описати цілі бізнесу. Насамперед слід точно і ясно сформулювати напрями виробничої діяльності підприємства. Якщо, наприклад, провідною галуззю ферми є свинарство, то, описуючи виробничий процес як «вирощування свиней», менеджер неспроможний буде побудувати повний профіль ризику для свого підприємства через розпливчастість формулювання цієї мети. Точніше було б описати виробничий процес як «вирощування і відгодівля молодняка до здавальної ваги» або «розведення поросят на продаж».

Крім виробничих, потрібно визначити і фінансові цілі, а також методи та засоби маркетингу. Припустімо, що досліджувана нами ферма поставила перед собою таку мету: отримувати виручку від реалізації продукції в сумі, достатній для своєчасного погашення боргових зобов’язань, відшкодування виробничих витрат і отримання прибутку, необхідного для подальшого розвитку господарства.

Етап 2. Оцінка вразливості до ризику. Здійснений у попередньому розділі аналіз прибутковості активів та власного капіталу дає змогу оцінити рівень ризику, перед яким стоїть ферма, або, іншими словами, виявити ступінь уразливості бізнесу до ризику. Набуті знання з проблеми ризику дають нам підстави стверджувати, що уразливість ферми до ризику виражається в тому, якими великими є її боргові зобов’язання та чи достатньо надходитиме коштів для їх погашення, а відтак, і ймовірність невиконання цих зобов’язань, що ставить під загрозу виживання ферми в бізнесі.

Етап 3. Визначення джерела ризику. Здійснюється на основі аналізу і оцінки різних можливих комбінацій несприятливих для бізнесу подій (в нашому прикладі це низька урожайність і низька ціна). Результати такого аналізу дають змогу побачити, якими будуть наслідки несприятливих подій для підприємства. Враховуючи, що досліджувана ферма має досить великі боргові зобов’язання (повинна вже почати погашати кредит і щорічно сплачує проценти за нього), загрозливим для неї є те, що виручка від реалізації продукції і прибуток можуть істотно коливатися із року в рік.

Етап 4. Розробка стратегії менеджменту ризику. Існують чотири загальних складових (напрями) стратегії менеджменту ризику. Можна погодитися на ризик, тобто взяти його на себе, можна контролювати ризик, можна передати ризик іншим, тобто застрахувати, і можна уникати ризику, не вдаючись до ризикованих дій і рішень.

Наприклад, фермер контролює ризик можливих збитків, коли використовує пестициди. Якщо він вирощує культуру, на посівах якої не поширюються шкідники, він уникає ризику псування врожаю. Якщо менеджер захищає аграрне підприємство від зниження ціни на продукцію за допомогою ф’ючерсних контрактів, він передає іншим ризик зниження ціни. Підприємство, що розглянуло усі можливі варіанти вибору засобів менеджменту ризику і вирішило вирощувати культуру, не застосовуючи засобів захисту рослин, і не укладати ф’ючерсні контракти і не вдаватись до інших дій проти ризику, приймає ризик на себе, тобто погоджується ризикувати.