15.12. Визначення, основні властивості, класифікація виробів із скла

Скло - це сплав, що складається із силікатів металів (в ос­новному лужних та лужноземельних ) та кремнезему і має аморфний стан. Склу та іншим речовинам, що знаходяться в аморфному стані, притаманні такі властивості:

-           відсутність суворо визначеної температури плавлення. Скло поступово розм'якає і досить плавно переходить в рідкий стан;

ізотропність. Властивості скла, на відміну від криштале­вих речовин, однакові в усіх напрямках;

відсутність спайності. При розколюванні скло створює раковистий злом.

Найбільш характерними властивостями скла вважається його прозорість, термостійкість, хімічна стійкість та міцність.

Залежно від фізико-механічних і хімічних властивостей скло класифікують за призначенням таким чином:

скло для виготовлення виробів побутового призначення (склянки, рюмки, графини тощо) ;

склотара (бутилі, консервні банки, пляшки, аптекарська і парфумерна тара тощо);

скло для виготовлення виробів технічного призначення (електроізолятори, водомірне скло, лабораторний посуд, оптика, електролампи, світлофільтри тощо);

скло для виготовлення виробів будівельного призна­чення   (віконне, дзеркальне, вітринне, армоване, візерунчасте;  склоблоки,  склотруби,  скловолокно,  скло­тканина тощо) .

Крім того, скло як матеріал широко використовують для виготовлення художніх виробів та імітації дорогоцінного ка­міння.