15.3. Передача ризику іншим

Передача ризику іншим — це складне господарське питання, розв’язання якого має здійснюватися ретельно, крок за кроком.

Крок 1. Визначення цілей. Ми уже зазначали, що перед досліджуваною фермою стоїть мета не лише отримати прибуток, а й забезпечити виживання підприємства. А цього можна досягти лише за умови своєчасного розрахунку за фінансовими зобов’язаннями ферми. Якщо порівняти величину прибутковості досліджуваної ферми з рівнем її ризику, який значно посилюється через високу заборгованість, то ситуація для даної ферми складається далеко не ідеальна. Точка, що відповідає нинішньому стану ферми на діаграмі ефективності ризику, розташована далеко від лінії ефективності ризику, і це підказує, що підприємству треба вживати певних заходів, аби поліпшити менеджмент ризику. Одним з таких радикальних заходів може стати передача частини ризику іншим, застрахувавши урожай. У цьому випадку ризик для ферми може бути значно зменшений, а віддача зменшиться на незначну величину у зв’язку з витратами на сплату страхових внесків.

Крок 2. Оцінка уразливості до ризику. Згідно з останнім фінансовим звітом досліджуваної ферми виробничі витрати (без процентів за кредит) становили 107 337 дол., або 232,84 дол. на 1 га посівів зернових. Щорічно на сплату процентів (50 тис. дол.) і повернення основного боргу (15 737 дол.) ферма тепер повинна витрачати 65 737 дол. Якщо ціна центнера зерна становитиме 16,06 дол., то лише для того, щоб покрити витрати виробництва, ферма повинна отримати урожайність 14,50 ц/га ((107 337 : 462) : 16,06).

Для подальшої оцінки уразливості ферми до ризику потрібно розрахувати ряд показників на 1 га посіву зернових (табл. 15.1).

Як бачимо з табл. 15.1, на обслуговування боргу ферма щорічно має витрачати на гектар посівів 142,6 дол. Щоб визначити, яка урожайність забезпечить фермі достатню виручку лише для покриття витрат виробництва та боргових зобов’язань, потрібно спочатку підсумувати

Таблиця 15.1

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ОЦІНКИ УРАЗЛИВОСТІ
ФЕРМИ ДО РИЗИКУ

ці витрати. По досліджуваній фермі вони становлять 375,44 дол. (232,84 + 142,60). Одержаний результат означає, що для відшкодування цих витрат ферма повинна одержувати 375,44 дол. виручки на 1 га посіву. Досягти цього можна за умови, якщо ферма досягне врожайності зернових 23,38 ц/га (375,44 : 16,06).

Оскільки основне джерело ризику для ферми — це можливі коливання врожайності і ціни, то важливо проаналізувати, чи матиме ферма якісь переваги, якщо у страховій компанії застрахує урожай на випадок його низького рівня.

Крок 3. Визначення джерел ризику. Крім фактичних даних про урожайність на фермі і ціни на зерно за останні 20 років, досліджувана ферма також отримала від статистичної служби інформацію про ймовірність рівнів урожайності в регіоні, де розташована ферма (табл. 15.2).

Таблиця 15.2

ЙМОВІРНІСТЬ РІВНІВ УРОЖАЙНОСТІ У РЕГІОНІ,
ДЕ РОЗТАШОВАНА ДОСЛІДЖУВАНА ФЕРМА

Наведена інформація ілюструє можливі події — отримання певного рівня урожайності — і ймовірність настання таких подій. Величини кумулятивної (накопиченої) частоти показують, які є шанси отримати врожайність на рівні, вказаному у таблиці, або нижче від нього. Наприклад, імовірність того, що врожайність зерна буде 23,38 ц/га або меншою, становить 36,2 %.

Отже, можна сказати: ймовірність того, що ферма не зможе повністю покрити видатки (витрати на обслуговування боргу, виробничі витрати), а значить, не зможе вчасно і повністю розрахуватися зі своїми фінансовими зобов’язаннями, становить 36,2 %.

Одержана інформація про можливі джерела ризику та ймовірність настання такої несприятливої для ферми події, як низька врожайність, дає змогу перейти до розробки стратегії менеджменту ризику, перед яким стоїть дане підприємство.

Крок 4. Визначення стратегії менеджменту ризику.

Досліджувана ферма може застрахувати врожай від усіх ризиків на таких умовах: якщо врожайність буде нижчою за 18,9 ц/га, страхова компанія відшкодує їй по всій площі посівів різницю між 18,9 ц/га та фактичною врожайністю за ціною центнера зерна 16,06 дол. Страховий внесок, який повинна сплачувати ферма, становить 3428 дол., або 7,44 дол. на кожен гектар посіву.

Якщо, наприклад, фактична врожайність зерна становить 10,8 ц/га, то страхова компанія виплатить по 130,09 дол. за неодержані з кожного гектара посівів 8,1 ц зерна. Фактично зібрані 10,8 ц зерна можна продати по 16,06 дол. за центнер і виручити 173,45 дол. Якщо врахувати ще й страхову компенсацію, то фактична виручка становитиме 303,54 дол. на гектар. Без страхування ферма отримала б лише 173,45 дол. за 10,8 ц фактично зібраного з 1 га зерна.

Якщо врожайність вища за 18,9 ц/га і становить, скажімо, 29,7 ц/га, ферма мала б виручку 476,98 долара на гектар лише від продажу зерна. При врожайності 18,9 ц/га страхова компенсація також не виплачується, отже, ферма мала б виручку при цій врожайності 303,54 дол. на гектар також лише від продажу зерна. Для того щоб вирішити, страхувати врожай чи ні, необхідно здійснити відповідні розрахунки і порівняти результати за варіантами. Допускаємо, що ферма одержала 13,5 ц/га.

Без страхування

Як бачимо, залежно від того, страхує ферма урожай чи ні, вона одержує зовсім різні результати. Щоб мати повне уявлення про економічний стан ферми залежно від цієї дії, визначимо прибуток на активи за всіх наведених у табл. 15.2 рівнів урожайності та ціни на зерно 16,06 дол/ц. Наприклад, за врожайності 5,4 ц/га ферма матиме грошову виручку, якщо не застрахувати врожай, 39980 дол. (5,4 ´ ´ 16,06 ´ 461). За витрат 107337 дол. збиток на активи становитиме 67357 дол. (39980 – 107337).

Якщо ж ферма застрахує урожай, то за такого рівня врожайності виручка від продажу зерна разом із страховою компенсацією становитиме 139929 дол. (грошова виручка 99 949 дол. + страхова компенсація 5,4 ´ 16,06 ´ 461 = 39 980 дол.). Прибуток на активи в цьому випадку досягне 29164 дол. (139929 – 110765 = 29164). При розрахунку вказаної суми прибутку у витрати включені і страхові внески в сумі 3428 дол.

По решті рівнів урожайності прибуток на активи наведений у табл. 15.3.

Аналіз даних табл. 15.3 дає змогу виявити, що за дуже низької врожайності ферма може мати значні збитки, якщо не застрахує урожай. Наприклад, імовірність зазнати збитків за такої умови становить майже 11,85%, а виручка при врожайності 14,5 ц/га покриває лише виробничі витрати. Якщо застрахувати врожай, то прибутковість активів при врожайності 18,9 ц/га і нижче ніколи не буде меншою за 29164 дол.

До цього часу увага була зосереджена на підприємницькому ризику. Проте слід звернути увагу на таку важливу обставину. Раніше нами було визначено, що за врожайності 23,38 ц/га виручки за зерно буде достатньо лише для того, щоб покрити виробничі витрати та щорічні боргові зобов’язання (сплатити проценти за кредит і частково погасити суму основного боргу). Ці видатки, як ми пам’ятаємо, становлять 375,43 дол/га. Якщо врахувати, що з розрахунку на 1 га посівів припадає ще 7,44 дол. витрат на сплату страхового внеску, то фермі потрібно отримувати виручку від продажу зерна з кожного гектара в сумі 382,87 дол. (375,43 + 7,44), щоб відшкодувати виробничі витрати, боргові зобов’язання і страхові внески. Для цього треба мати врожайність зерна 23,84 ц/га (382,87 : 16,06). Тобто мова йде про те, що потрібно врахувати і фінансовий ризик. Адже фермі необхідно погасити 500 тис. дол. кредиту, що був наданий під заставу землі. На щорічне погашення основної суми боргу та сплату процентів потрібно 65737 дол.

Таблиця 15.3

ПРИБУТОК НА АКТИВИ ЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО,
ЧИ СТРАХУЄТЬСЯ ФЕРМОЮ УРОЖАЙ

Коли, наприклад, врожай не застрахований, то при врожайності 5,4 ц/га ферма мала б збитки на активи в сумі –67357 дол. З урахуванням ще й коштів, які потрібно спрямувати на покриття щорічних боргових зобов’язань, сума збитку ще збільшиться і досягне – 133094 дол. (– 67357 + – 65737). Якщо врожай застрахований, то збиток при врожайності 5,4 ц/га становитиме 36573 дол. (29164 – – 65737). В табл. 15.4 наведені дані (за кожного рівня врожайності) про суму коштів, яка б залишилася фермі після погашення нею процентів за кредит та щорічної суми сплати основного боргу.

В результаті обчислень, наведених в табл. 15.4, видно, що фінан­совий ризик значно змінює ситуацію. У випадку, коли врожай не страхується і ферма має збитки на активи, дефіцит коштів стає дуже загрозливим, якщо врахувати і боргові зобов’язання (65737 дол.), які ферма має щорічно погашати. За врожайності 14,5 ц/га, коли виручка на зерно покривала виробничі витрати, фермі не вистачало б 65737 дол., щоб розрахуватися по боргових зобов’язаннях. Але якщо врожай застрахувати, то найбільший можливий дефіцит коштів становив би значно менше — 36573 дол. Таким чином, передаючи ризик страховій компанії, ферма зменшить ймовірність мати дуже великий дефіцит коштів.

Таблиця 15.4

СУМА КОШТІВ, ЩО ЗАЛИШАЄТЬСЯ В РОЗПОРЯДЖЕННІ
ФЕРМИ ПІСЛЯ СПЛАТИ БОРГОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
(ПРИБУТОК АБО ЗБИТОК НА ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ)
ЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ СТРАХУЄТЬСЯ ФЕРМОЮ УРОЖАЙ

Отже, ми порівняли результати двох можливих дій: передавати ризик іншим, страхуючи урожай, і брати ризик на себе, тобто відмовлятися від цієї дії. Тепер потрібно прийняти рішення, до якої з цих дій доцільніше вдатись, тобто необхідно вибрати стратегію менеджменту ризику. Щоб здійснити такий вибір, слід визначити, які точки на діаграмі ефективності відповідають ситуаціям, коли врожай застрахований і не застрахований, і потім порівняти розташування цих точок (рис.15.4).

Рис. 15.4. Ефективність ризику при страхуванні врожаю

Як бачимо з рис. 15.4, при страхуванні врожаю рівень ризику знизився при незначному зменшенні очікуваної віддачі. Таке зниження відбувається через те, що страхова компанія виплачує компенсацію у разі якщо ферма отримує низьку врожайність. Віддача зменшується на суму страхового внеску, що сплачує ферма. Це і є ціна за те, що вона передає ризик страховій компанії.

Якщо за описаної стратегії менеджменту ризику ферма не змінюватиме технології вирощування зернових і продовжуватиме дотримуватися старої практики у своєму бізнесі, то це означатиме, що вона передає страховій компанії лише частину ризику, а решту ризику бере на себе. Адже щоб покрити виробничі витрати та здійснити платежі по боргових зобов’язаннях, ферма повинна мати виручку, яка забезпечується при врожайності не нижче 23,38 ц/га. Однак страхова компанія виплачує компенсацію лише у випадку, коли врожайність не перевищує 18,9 ц/га.

Враховуючи це, постає необхідність в аналізі і такого варіанта, коли водночас ферма страхує врожай і намагається контролювати ризик за рахунок диверсифікації виробництва.