15.9. Загальна характеристика інших правоохоронних органів України

15.9. Загальна характеристика інших правоохоронних органів України

До правоохоронних органів належать також інші органи державної виконавчої влади, що на них законом покладено здійснення однієї чи кількох з таких правоохоронних функцій: охорона державної безпеки, громадського порядку, майна фізичних та юридичних осіб; контроль за станом дотримання норматив­них актів в окремих сферах суспільного життя; виявлення фак-
тів учинення злочинів й адміністративних правопорушень та інформування про них державних органів, уповноважених порушувати кримінальні справи, вести дізнання та попереднє розслідування щодо злочинів, а також виносити рішення про вжиття заходів адміністративного стягнення; припинення злочинів та адміністративних правопорушень, затримання за наявності підстав осіб, що їх учинили; розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, винесення рішення про застосування до осіб, винних у вчиненні їх, адміністративного стягнення і виконання рішень про накладення адміністративних стягнень.

Відмітною рисою цих органів є те, що поряд із правоохоронними вони виконують також суто управлінські функції.

Згідно із Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.93 до таких органів належать: митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, рибоохорони, державної лісової охорони, працівників Антимонопольного комітету України, а також інші органи, які беруть безпосередню участь у здійсненні правоохоронних функцій. До правоохоронних органів можуть також бути віднесені Управління державної охорони України, органи виконання кримінальних покарань, державна контрольно-ревізійна служба, державні інспекції (санітарно-епідеміологічна служба, державна еко­логічна інспекція, головна державна інспекція з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою, органи захисту прав споживачів, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю) та деякі інші.

Митні органи України становлять систему органів управління митною справою (митну систему), куди входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України. Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, що встановлюються законами України.

Законодавством України на митні органи покладено виконання таких правоохоронних функцій: контроль за додержанням законодавства України про митну справу; виявлення фактів порушення митних правил і чинного законодавства під час перетинання митного кордону завдяки проведенню огляду речей, особистого огляду тощо; припинення виявлених адміністративних правопорушень і злочинів (контрабанди тощо), затримання винних осіб; здійснення провадження у виявлених адміністративних правопорушеннях, накладення адміністративних стягнень.

Діяльність митних органів регулюється Законом України «Про митну справу в Україні» від 25.06.91 та Митним кодексом України від 12.12.91.

Прикордонні війська України є державним правоохоронним органом, що має забезпечувати недоторканність державного кордону України на суходолі, морі, річках, озерах та інших водоймах України, а також охороняти виключну (морську) економічну зону України. Правову основу діяльності Прикордонних військ України становить Закон України «Про прикордонні війська України» від 04.11.91.

Центральним органом управління Прикордонних військ України є Державний комітет у справах охорони державного кор­дону України, який підпорядковується Кабінету Міністрів України. Голова Державного комітету є командувачем Прикордонних військ України. Він призначається і звільняється з посади Президентом України.

Органи охорони державного кордону мають право застосовувати зброю, бойову техніку та спеціальні засоби під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони.

Державна податкова служба — орган державної виконавчої влади, який здійснює управління у сфері обчислення та сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’яз­кових платежів).

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (окрім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів державної податкової служби перебувають відповідні спеціальні підрозділи з боротьби проти податкових правопорушень — податкова міліція.

До компетенції органів державної податкової служби у правоохоронній сфері віднесено: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, перевірка фактів приховування та заниження сум податків, інших платежів; застосування до підприємств, установ, організацій і громадян фінансових санкцій; подання до судів та арбітражних судів позовів стосовно під­приємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках — коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, що їх законом віднесено до компетенції податкової міліції; припинення адміністративних правопорушень і злочинів у сфері оподаткування; розкриття і розслідування податкових злочинів; за дорученням спеціальних підрозділів з боротьби проти організованої злочинності — перевірка своєчасності подання та достовірності документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів; передача відповідним правоохоронним органам матеріалів за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції; здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень.

Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів з боротьби проти податкових правопорушень, які діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує опе­ративно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну
функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати по­датків, інших платежів; запобігання корупції в органах дер­жавної податкової служби та виявлення її фактів; убезпечення діяльності працівників органів державної податкової служби, захист їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Статус і компетенція податкових органів визначаються Законом України «Про державну податкову службу України» від 04.12.90.

Антимонопольний комітет України є державним органом, покликаним забезпечувати відповідно до його компетенції державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів від його порушень.

У своїй діяльності Антимонопольний комітет України підпорядкований Кабінету Міністрів України. Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених, з яких призначаються перший заступник та два заступники Голови Антимонопольного комітету України. Антимонопольний комітет України утворює територіальні відділення.

Діяльність Антимонопольного комітету України регулюється Законом України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.93.

Державна контрольно-ревізійна служба — орган державної виконавчої влади, що здійснює контроль у формі ревізій і перевірок за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів. Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України і територіальних контрольно-ревізійних управлінь, відділів, груп.

На державну контрольно-ревізійну службу покладено здійснення таких правоохоронних функцій: проведення ревізії та перевірок фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів; розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань, інформування про факти крадіжок, розтрат, недостач органи міліції та прокуратури; стягування в дохід держави коштів, одержаних міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами та організаціями за незаконними угодами, без установ­лених законом підстав і з порушенням чинного законодавства; накладення у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ та організацій адміністративних стягнень; застосування до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій, передбачених чинним законодавством.

Діяльність державної контрольно-ревізійної служби регулюється Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93.

Управління державної охорони — правоохоронний орган спеціального призначення, що здійснює систему організаційно-правових, режимних, оперативно-розшукових, інженерно-техніч­них та інших заходів з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади України, безпеки посадових осіб та об’єктів державного значення. Управління державної охорони підпорядковане Президентові України та підконтрольне Верховній Раді України.

Правовий статус і компетенцію Управління державної охорони визначено Законом України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» від 04.03.98.

Державний департамент України з питань виконання покарань є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Основними завданнями Департаменту є: розробка рекомендацій щодо організації тримання осіб, взятих під варту, забезпечення виконання вироків суду і застосування передбачених законом засобів виправлення і перевиховання засуджених; здійснення кон­тролю за виконанням вироків суду за окремими видами додаткових покарань; забезпечення примусового лікування засуджених, хворих на алкоголізм та наркоманію; забезпечення додержання вимог законодавства в органах та установах виконання покарань, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених до позбавлення волі та щодо них, їх припинення та виявлення і розкриття злочинів, вчинених в органах й установах виконання покарань, проведення дізнання у справах про ці злочини, здійснення оперативно-розшукової діяльності; керівництво органами та установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з наданням засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та загальноосвітнього навчання; правовий і соціальний захист осіб рядового і начальницького складу, працівників кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей; удосконалення роботи з кадрами, їх професійної підготовки.

Статус цього органу визначений Положенням про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженим Указом Президента України від 31.07.98.

Органи захисту прав споживачів — система органів держав­ної виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у цен­тральних і місцевих органах державної виконавчої влади та суб’єк­тами господарювання — підприємствами (їх об’єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів. До цієї системи входять Державний комітет України у справах захисту прав споживачів, його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його органи на місцях наділено такими повноваженнями правоохоронного характеру: давати суб’єктам господарювання обов’язко­ві до виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, якість товарів (робіт, послуг), додержання обов’язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг; припиняти відвантаження і реалізацію товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб’єктами господарювання виявлених вад; забороняти суб’єктам господарювання реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, надання послуг) у випадках, передбачених законом, вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів; подавати до суду позови про захист прав споживачів; передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи попереднього слідства; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, фінансові та адміністративні стягнення.

Повноваження органів захисту прав споживачів регламентуються Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91.

Окрему групу правоохоронних органів складають спеціалізовані підрозділи галузевих органів державної виконавчої влади (міністерств і державних комітетів), що на них покладено здійснення правоохоронних функцій в окремій галузі народного господарства. До них належать: Державна інспекція рибоохорони Головрибводу Державного комітету рибного господарства, Державна лісова охорона системи Державного комітету України з деревообробної промисловості, Державна екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України, Державна архітектурно-будівельна інспекція у складі Держкоммістобудування та деякі ін.

Попри різницю у сферах народного господарства, в яких вони діють, правоохоронні функції цих органів значною мірою збігаються. Вони здійснюють: державний контроль за дотриманням законодавства, встановлених норм і правил у своїй сфері; виявляють правопорушення і злочини, припиняють їх, затримують правопоруш­ників, інформують про них компетентні правоохоронні органи; застосовують примусові заходи впливу щодо правопорушників (складання протоколів і розгляд справ про адміністративні право-
порушення, накладення адміністративних стягнень, призупинення діяльності тощо); подають позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних через порушення законодавства.

Під час виконання службових обов’язків працівники спеціальних підрозділів окремих державних інспекцій мають право на носіння форми встановленого зразка, а також табельної зброї та інших спеціальних засобів відповідно до законодавства України.

Загальні засади діяльності державних інспекцій визначаються Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91, «Про тваринний світ» від 03.03.93, «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94, а також підзаконними нормативними актами Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, державних комітетів (служб) та інших центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.