16.3. Застосування принципу підпорядкування при дослідженні соціально-економічних систем
16.3. Застосування принципу підпорядкування при дослідженні соціально-економічних систем
В економіці, як і в інших складних системах, існують власні параметри порядку. У моменти загострення нерівноваги зростає нестійкість саме цих параметрів, і під їхнім безпосереднім впливом відбувається процес утворення нових структур, формується нове поводження елементів системи. Характерним для параметрів порядку є те, що після виходу системи зі стану рівноваги вони відновлюються повільніше, ніж інші параметри системи. Зауважимо, що в економічній науці на відміну від природничих наук питання про виділення параметрів порядку й з’ясування їхнього впливу на розвиток економіки з метою використання їх як параметрів управління лише починає вивчатися.
У біологічних та соціально-економічних системах на відміну від більшості фізичних систем параметри управління генеруються самою системою, а також накладаються на неї ззовні і вже після цього починають чинити на неї зворотний вплив, призводячи до нестійкості та флуктуацій. Для економіки це має принципове значення, оскільки розширюється коло явищ, що вводить у дію механізми самоорганізації. Це можуть бути зовнішньоекономічні фактори (вплив на економіку інших суспільних підсистем) і внутрішні фактори, зокрема зростання державного боргу, значний дефіцит державного бюджету, високі темпи інфляції, надвисокі ставки податків, які, досягаючи певних критичних значень, можуть спричинити незворотні зміни в системі. Як параметри управління можна розглядати також засоби й інструменти економічної політики (фіскальної, грошово-кредитної, митної тощо).
Утворення складних структур через механізм самоорганізації завжди супроводжується виникненням когерентності, погодженості функціонування елементів і підсистем, синхронізацією їхніх дій. Природно, що чим складніші та більш диференційовані елементи системи, тим складніша інформаційна мережа необхідна для такого погодження.
Але за обмежених можливостей сприйняття та переробки інформації складні системи мають обмежену кількість можливих стійких структур власних підсистем і елементів. За принципом підпорядкування параметри таких підсистем (параметри порядку) визначають поводження не тільки власних елементів, а й інших підсистем, зрештою — стан системи в цілому. Ці параметри «інформують» інші елементи системи про бажаний тип поводження, за якого досягається підтримання цілісності всієї системи. Оскільки параметрів порядку значно менше, ніж елементів системи,
то відбувається значне стиснення інформації. Ця властивість самоорганізації складних систем є дуже важливою для розуміння економічних процесів.
Розглянемо як приклад функціонування банківської системи в ринковій економіці. Центральний банк змінює рівень облікової ставки. Ці зміни за ланцюгом передаються на ринок міжбанківських кредитів, а потім на ринок позикового капіталу, що обслуговує взаємодію між комерційними банками та іншими секторами економіки. Зміна облікової ставки запускає певний механізм самоорганізації як у банківській системі, так і в економіці в цілому, оскільки ця зміна хоча й здійснюється директивно але не довільно керівництвом ЦБ, насправді є відповідною реакцією на сигнали, що надходять від економічної системи каналами зворотних
зв’язків.
Зростання облікової ставки (або ставки рефінансування) стримує пропонування грошей, уповільнює зростання попиту, інвестиційні процеси та розвиток економіки в цілому. Якщо ж банки свідомо не підвищать свої ставки за кредитами, то розширення грошового пропонування лише прискорить темпи інфляції, що призведе до збитків банків. Таким чином, у банківській системі облікова ставка поряд з іншими інструментами (наприклад, валютним курсом, нормами резервування залучених коштів тощо) є своєрідним параметром, що впорядковує поводження інших елементів цієї системи та поряд із цим «інформує» про майбутнє бажане поводження та стан системи в цілому. Отже, вона є інструментом стабілізації банківської системи в рамках всієї економіки, але імпульси, що свідчать про необхідність її зміни генеруються не тільки самою банківською системою, а надходять ззовні, із навколишнього економічного середовища.
Отже, доходимо висновку, що з огляду на багатогранність властивостей соціально-економічних систем можна припустити наявність цілого спектра параметрів порядку. Вони, наприклад, можуть характеризувати відносини власності, форми координації економічних агентів, пропорції відтворення, функціональні зв’язки в економіці тощо. Кількісні характеристики параметрів та їхній склад можуть змінюватись на різних стадіях еволюції системи, причому визначення цих параметрів потребує аналізу закономірностей поводження економічної системи протягом тривалого часу.