17.3.5. Організаційний план

17.3.5. Організаційний план

Проведені американськими аналітиками дослідження показали, що у 80 % випадків причинами невдач підприємців, що розпочинають діло в малому бізнесі, є некомпетентність і відсутність управлінського досвіду. Складаючи бізнес-план, слід виходити з того, що ці дані відомі також інвесторам (партнерам). Тому потрібно переконати їх у правильності вибраної форми організації бізнесу, довести, що ви, ваша команда менеджерів та інший персонал здатні втілити цей бізнес-план у життя.

У цьому розділі бізнес-плану на особливу увагу заслуговують обґрунтування способу входження в бізнес і вибір організаційно-правової форми підприємницької діяльності. Є три основні способи входження в бізнес: створення нової фірми, шляхом укладання франчайзингового контракту, шляхом купівлі вже існуючого бізнесу. Переваги і  недоліки кожного із зазначених вище способів входження в бізнес, а також основних організаційно-правових форм підприємницької діяльності (одноосібне володіння, товариство, корпорація) представлені в [98, с. 48—50]. За необхідності слід показати можливі зміни юридичного статусу бізнесу в перспективі. Якщо це корпорація, то треба навести короткі дані стосовно основних акціонерів і про те, якою часткою основного капіталу вони володіють, а також про тип і кількість акцій. Якщо це товариство, то потрібно описати партнерів і умови статутної угоди. У додатку слід подати копії відповідних юридичних документів (державний акт на володіння землею, угода про товариство тощо).

Важливими є також такі питання розділу:

яка потреба бізнесу в персоналі, які працівники (основні, спеціалісти, допоміжні та ін.), якого профілю, з якою освітою і досвідом потрібні для успішного ведення справи;

хто входить до керівного складу підприємства, їхні короткі анкетні дані, розподіл обов’язків між ними;

які умови і форми оплати праці працівників і членів команди управлінців;

хто залучається зі сторони для роботи як консультанти;

як виглядає організаційна схема підприємства.

Організаційною та юридичною формою бізнесу в першому прикладі є приватне селянське (фермерське) господарство. Власник підприємства — Олійник Микола Сергійович, 1955 р. народження, має середню спеціальну освіту, товарним садівництвом в ОГН займався з 1986 р., а з 1999 р. очолює фермерське господарство. Його обов’язки: менеджмент, маркетинг, участь у сільськогосподарських роботах і в реалізації продукції.

Членами господарства є також:

— дружина фермера Олійник К. В., яка має середню спеціальну і педагогічну освіту. Її обов’язки: участь у сільськогосподарських роботах;

— дочка фермера Олійник Н. М., має вищу економічну освіту (магістратура КНЕУ за спеціальністю «Аграрний менеджмент». Її обов’яз­ки: планування, бухгалтерський облік, участь у сільськогосподарських роботах;

— зять фермера Чухлібс В. має середню спеціальну освіту. Його обов’язки: робота на пилорамі, участь у сільськогосподарських роботах.

У фермера працюють на постійній роботі чотири працівники, які виконують усі виробничі процеси у садівництві та в інших галузях господарства (виготовлення та укладання тротуарної плитки на об’єктах; робота на пилорамі). Їхня оплата праці — щомісячне авансування з оплатою за кінцевими результатами залежно від обсягів вироб­ництва і реалізації продукції.

У другому прикладі організаційною та юридичною формою бізнесу є ТОВ — птахофабрика «Іванківська». Учасниками товариства є такі особи:

Підприємство добре забезпечене також провідними спеціалістами та персоналом для належної діяльності як головної галузі (птахівництва), так і інших.

До складу нового цеху з виробництва комбікормів входитимуть:

— керівник цеху — інженер-технолог. Він буде відповідати за вироб­ництво комбікормів і виконувати функції інженера-технолога;

— провідний зоотехнік займатиметься розробкою рецеп­тів комбікормів для відповідних вікових груп курей, ВРХ і свиней та слідкуватиме за якістю комбікормів та сировини для них;

— 12 працівників кормоцеху.