Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.1. Загальна характеристика правової природи Національного банку України

2.1. Загальна характеристика правової природи Національного банку України

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України є центральним банком держави і знаходиться в її власності. Національний банк України, будучи державним банком країни, разом із своїми філіями являє собою пер­ший рівень банківської системи України і є свого роду «банком бан­ків», так як виконує базові функції кредитної і резервної системи і обслуговує виконання державного бюджету країни.

Правова природа Національного банку України має свої особливості. З одного боку, Національний банк є юридичною особою (ст. 6) і може укладати цивільно-правові угоди з комерційними банками і дер­жавою. А з іншого, — він має широкі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною системою держави (ст. 8). Таким чином, Національний банк України має подвійну правову природу.

Національний банк України створений відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» і діє на основі законодавства України, свого Статуту, затвердженого постановою Президії Верховної Ради України від 7 жовтня 1991 р., а також договорів або інших угод України з іншими державами в галузі кредитно-грошових відносин.

Національний банк є емісійним центром України, підзвітний
Верховній Раді України і має право законодавчої ініціативи. Він проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Національному банку належить монопольне право на випуск грошей в обіг, а також на випуск національних грошових знаків за рішенням Верховної Ради України. Національний банк створює державну скарбницю України та організує її діяльність, зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали та золотовалютні запаси.

Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків.

Національний банк України нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку, здійснює операції щодо їх розміщення, в тому числі в іноземних банках, самостійно або через банки, уповноважені ним на виконання зовнішньоекономічних операцій.

Основними завданнями Національного банку України є регулювання і дотримання сталого грошового обігу в державі, здійснення заходів, спрямованих на забезпечення конвертованості гривні і розвиток валютного ринку; забезпечення спрямування кредитних ре­сурсів у пріоритетні галузі економіки і, насамперед, — на розвиток ринку товарів і послуг; аналіз грошово-кредитних відносин та їх прогнозування; здійснення функцій резервного банку, зберігання й управління резервними фондами грошових знаків, дорогоцінних металів і золотовалютних запасів; організація розрахунків між комерційними банками через кореспондентські розрахунки, а також інші кредитно-розрахункові операції згідно з діючим законодавством; контроль за до­держанням банками, їх філіями й установами положень та економічних нормативів, встановлених відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Національний банк як суб’єкт права характеризується складною майновою і фінансовою структурою. Майно Національного банку складається із фондів основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі НБУ.

Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, одержані від банківської діяльності. Статутний фонд банку утворюється за рахунок коштів держави і слугує забезпеченням його зобов’язань. Розмір цього фон­ду встановлюється і змінюється рішеннями Верховної Ради України.

Доходи Національного банку України утворюються за рахунок надання позичок і гарантій, дисконтування векселів, продажу цінних паперів, валюти інших держав, проведення інших операцій. Витрати Національного банку: це одержання позичок і гарантій, купівля цінних паперів, валюти, інші операції. Основним показником госпрозрахункової діяльності Національного банку є прибуток. Національний банк та його установи, за винятком госпрозрахункових, звільняються від сплати всіх видів податків (крім земельного), зборів і державного мита.

Законодавством встановлено, що Національний банк України підзвітний Верховній Раді України, має автономний статус у системі органів виконавчої влади і не залежить від неї при вирішенні питань, що входять до компетенції центрального банку. Якщо раніше головний банк держави і вся кредитна система безпосередньо підпорядковувались уряду, то новий правовий статус банку забезпечує самостійність у проведенні банком єдиної державної грошово-кредитної політики, запобіганні неконтрольованої емісії грошей. Однак Національний банк щорічно (у квітні) подає Верховній Раді України звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи держави. Верховна Рада України щорічно за поданням Національного банку затверджує розподіл його прибутку, а також основні напрями грошово-кредитної політики. В Національному банку, крім статутного фонду, утворюються резервний фонд, фонд основних коштів, фонд накопичення і споживання, фонд валютних відрахувань та ін.

Резервний фонд призначається для покриття можливих збитків по операціях Національного банку. Відрахування у резервний фонд проводяться за рахунок прибутку Національного банку до досягнення ним розміру статутного фонду. Якщо резервний фонд частково або повністю буде використано на покриття збитків, то відрахування у цей фонд поповнюються і проводяться до досягнення ним установленого розміру.

Слід відмітити, що для виконання своїх адміністративно-контрольних функцій Національний банк України має право видавати нормативні акти з питань, що входять до його повноважень. Ці акти видаються у формі постанов Правління Національного банку і є обов’язковими для виконання всіма юридичними й фізичними особами. Інструкції, положення, правила нормативного характеру затверджуються постановами Правління Національного банку, які не повинні суперечити законодавству України і не мають зворотної сили.

Нормативні акти Національного банку, що регулюють правовідносини, суб’єктами яких є фізичні особи, підлягають державній реєстрації згідно із законодавством України. В практиці нормотворення Національного банку України можна назвати і такі види документів, як листи й телеграми, які дістали поширення, хоча не можуть мати нормативного характеру і не відповідають вимогам, встановленим Єдиною державною системою діловодства.

Діяльність Національного банку України спрямована насамперед на забезпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, здійснення фінансування і розрахунків у народному господарстві України.