Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.1. Організація облікового забезпечення реформування підприємства

2.1. Організація облікового забезпечення реформування підприємства

Створення господарських товариств, поряд із суто організаційними

заходами, потребує необхідного облікового забезпечення. Основними

складовими цього є визначення попередньої оцінки вартості майна, складання

прогнозу розподілу акцій майбутнього господарського товариства серед

учасників, у т. ч. визначення частки трудового колективу, вироблення плану

заходів з підготовки підприємства до акціонування, видання Фондом

державного майна наказу про створення комісії з інвентаризації на основі

пропозицій підприємства щодо кандидатур, проведення інвентаризації майна

підприємства, складання протоколу інвентаризаційної комісії, аудиторська

перевірка уточненого балансу підприємства, в якому враховані результати

інвентаризації, складання акта оцінки майна та додатків до нього, підписання

акта оцінки комісією з приватизації, реформування балансу, приведення

статутного фонду у відповідність до акта оцінки, складання проекту плану

розміщення акцій з урахуванням вимог та обмежень, надісланих Фондом

державного майна, підготовка статуту відкритого (чи закритого) акціонерного

товариства (ВАТ, ЗАТ), погодження з Фондом державного майна акта оцінки,

плану розміщення акцій та статуту товариства,1 отримання від Фонду

державного майна рішення про створення акціонерного товариства та

затвердження його статуту, реєстрація статуту в держадмінстрації (міській чи

районній), реєстрація акціонерного товариства у статистичних і фінансових

органах, виготовлення печатки, штампів, підготовка документів для реєстрації

1 Разом із матеріалами інвентаризації, аудиторським висновком, додатками, балансами підприємства за попередній рік та на дату

інвентаризації майна.

випуску акцій та інформації про випуск акцій у фінансових органах,

аудиторська перевірка фінансового стану для реєстрації емісії акцій, реєстрація

у фінансових органах випуску акцій та інформації про випуск акцій, замовлення

та виготовлення сертифікатів акцій, затвердження персонального складу

спостережної ради акціонерного товариства, формування та затвердження

спостережною радою правління акціонерного товариства, видання наказу

Фондом державного майна про створення комісії з продажу акцій, продаж акцій

на пільгових умовах та на загальних підставах, ведення реєстру акціонерів,

пільговий викуп акцій членами підприємства за списками, викуп родичами

через сертифікатний аукціон, викуп за конкурсом.

Після завершення продажу акцій комісія з їх продажу складає

підсумковий протокол, який подає у Фонд державного майна та фінансовий

орган. Акціонери після викупу не менш ніж 60% акцій скликають установчі

збори, де обирають правління акціонерного товариства, затверджують статут і

суму статутного фонду, розглядають інші питання.

Облікове забезпечення акціонування підприємства – надзвичайно

відповідальна робота, оскільки від цього переважно залежить дотримання

об’єктивних умов формування статутного фонду господарського товариства,

поділ майна на акції. Насамперед йдеться про якісне і своєчасне проведення

інвентаризації майна підприємства. Її здійснюють відповідно до Положення

“Про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а

також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду”,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2. 03. 1993 р. № 158.

Інвентаризації підлягає все майно підприємства, що реформується,

включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та

предмети, передані в оренду, або що перебувають на реконструкції,

модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві, незалежно від технічного

стану.

Головна мета інвентаризації – встановлення фактичної наявності основних

засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, інших активів, витрат

незавершеного виробництва та ін.

Інвентаризацію проводять на перше число місяця, в якому здійснюється

оцінка майна підприємства, що реформується. За результатами інвентаризації

складають типові форми інвентаризаційних описів, актів інвентаризації,

порівняльних відомостей, протокол інвентаризаційної комісії, на підставі яких

облікові записи приводять у відповідність з фактичною наявністю основних і

оборотних засобів, станом розрахунків.

При виявленні розходжень даних обліку та фактичних даних

інвентаризації на основі порівняльних відомостей може бути враховане

пересортування товарно-матеріальних цінностей шляхом їх взаємного заліку,

якщо надлишок одних, а нестача інших виникли за один і той самий період в

однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи за товарно-матеріальними

цінностями однієї групи, то вони мають зовнішню подібність або запаковані в

однакову тару, що при відпуску не розпаковували.

Коли в обліку не було відображено природних втрат, їх необхідно

визначити за відповідними нормами, маючи на увазі, що списання природних

утрат товарно-матеріальних цінностей проводять лише в межах виявленої

нестачі.

Решту нестачі відносять на винних матеріально відповідальних осіб. При

цьому керуються Порядком визначення розміру збитків від розкрадання,

нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим

постановою Кабінету Міністрів України від 22. 01. 1996 р. № 116.

Якщо нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, матеріали на

винних осіб протягом 5 днів після виявлення таких фактів мають бути передані

слідчим органам, а винним пред’явлений цивільний позов про стягнення суми

збитків.

На основі вивірених порівняльних відомостей складають відомість

результатів інвентаризації.

З урахуванням протоколу інвентаризаційної комісії, до якого додають

пояснення матеріально відповідальних осіб про причини надлишків чи нестач, у

бухгалтерії підприємства проводять записи інвентаризаційних різниць на

відповідних рахунках.

Важливий захід при реформуванні підприємств у господарські товариства

– уточнення вартості основних і оборотних засобів, оскільки внаслідок інфляції

вона часто викривлена, незважаючи на періодичну індексацію основних засобів

та дооцінку товарно-матеріальних цінностей. Тому відразу після інвентаризації

необхідно перевірити правильність оцінки матеріальних цінностей та

проведення індексації основних засобів.

Оцінку товарно-матеріальних цінностей за даними обліку порівнюють з

цінами на них, які діють у момент реформування підприємства в господарське

товариство. Якщо облікова вартість матеріальних цінностей занижена, її

доводять до діючих цін згідно з Порядком проведення дооцінки залишків

товарно-матеріальних цінностей, затвердженим Міністерством економіки та

фінансів України 31. 05. 1993 р. Суму дооцінки відображають за дебетом

аналітичних рахунків з обліку матеріальних цінностей (20-28) та кредитом

субрахунка 423 “Дооцінка активів”. Уцінку списують у кореспонденції за

дебетом рахунка 84 “Інші операційні витрати” на підприємствах, що не

використовують рахунки 9 класу, або дебет субрахунка 946 “Втрати від

знецінення запасів” на інших підприємствах, та кредитом рахунків 20-28.

Типові операції з відображення надлишків чи нестач основних і

оборотних засобів, виявлених при їх інвентаризації

Дещо складніше відображається уточнення вартості основних засобів, хоч

помилки щодо оцінки об’єктів із набуттям чинності П(С)БО 7 “Основні засоби”

можна ліквідувати, оскільки у п.16 зазначено, що підприємство переоцінює

об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на

10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. При цьому

первісна вартість і сума зносу об’єкта основних засобів перемножуються на

індекс переоцінки, що визначається шляхом ділення справедливої вартості

цього об’єкта на його залишкову вартість.

За роз’ясненням Державної податкової адміністрації України, для

визначення реальної вартості необхідно використовувати інформацію, що

документально підтверджувала б ринкову ціну об’єктів основних засобів:

прайс-листи газет, журналів (періодичних видань), а вартість основних фондів,

які морально застарілі та зняті з виробництва, зношені, але перебувають в

експлуатації, визначення ринкових цін котрих утруднюється відсутністю

офіційної інформації, може визначати експертна комісія підприємства.

Особливих труднощів щодо відображення дооцінки об’єктів основних

засобів у зв’язку із заниженням їхньої справедливої вартості немає. Так, суми

збільшення первісної вартості та зносу визначаються у наступному порядку.

Наприклад, первісна вартість автомобіля ЗІЛ-130, за даними обліку, складає

6000 грн. Знос автомобіля, за даними обліку, на дату уточнення його оцінки

дорівнює 4000 грн., отже, його залишкова вартість становить 6000–4000=2000

грн. Справедлива вартість цього автомобіля, за даними експертної оцінки,

визначена в сумі 5000 грн. Таким чином, індекс переоцінки буде 5000:2000=2,5,

переоцінена первісна вартість автомобіля 6000х2,5=15000 грн., переоцінена

сума зносу 4000х2,5=10000 грн. При цьому сума збільшення (дооцінки)

автомобіля становитиме 15000–6000=9000 грн., а зносу: 10000–4000=6000 грн.

За цими даними треба скласти кореспонденцію рахунків:

– дебет рахунка 10 “Основні засоби”, відповідний субрахунок, кредит

субрахунка 423 “Дооцінка активів” на суму збільшення первісної вартості

об’єкта, тобто 9000 грн.;

– дебет субрахунка 423 “Дооцінка активів”, кредит субрахунка 131 “Знос

основних засобів” на різницю зносу, тобто 6000 грн.

Записи операцій щодо уцінки неправильно дооцінених основних засобів у

системі кореспонденції рахунків дещо ускладнюються тим, що суму уцінки

потрібно списувати за дебетом двох субрахунків 423 “Дооцінка активів” у

межах сум попередньої дооцінки та 975 “Уцінка необоротних активів і

фінансових інвестицій” на суму перевищення уцінки над попередньою

дооцінкою (дооцінками) і кредитом рахунка 10 “Основні засоби”. На

підприємствах, що не застосовують рахунки класу 9, останню суму списують на

рахунок 84 “Інші операційні витрати”. Одночасно необхідно списати суму

неправильно визначеного зносу. Якщо об’єкт раніше не дооцінювався, суму

зменшення зносу у зв’язку з його уцінкою списують у кореспонденції дебет

субрахунка 131 “Знос основних засобів”, кредит рахунка 10 “Основні засоби” і

відповідний субрахунок. За об’єктами, які раніше дооцінювались, завищену

суму зносу списують у кореспонденції субрахунків дебет 131, кредит 423.

З урахуванням наведеного вище послідовність уцінки об’єкта основних

засобів можна подати на такому прикладі.

Первісна вартість комп’ютера з урахуванням попередніх індексацій на

дату переоцінки визначена в сумі 5000 грн., а сума зносу – 4000 грн. Таким

чином, залишкова вартість комп’ютера з урахуванням попередніх індексацій

складає 5000–4000=1000 грн. Справедлива вартість комп’ютера на дату

переоцінки дорівнює 600 грн.

Отже, індекс переоцінки становитиме: 600 : 1000 = 0,6. Звідси,

переоцінена первісна вартість комп’ютера має складати 5000 х 0,6 = 3000 грн.,

переоцінена сума зносу – 4000 х 0,6= 2400 грн. Тому сума уцінки первісної

вартості комп’ютера дорівнює 5000 – 3000 = 2000 грн.; сума уцінки зносу 4000 –

2400 = 1600 грн. Оскільки, за результатами попередніх індексацій, первісна

вартість комп’ютера збільшилась лише на 1300 грн., сума уцінки перевищує

суму дооцінок первісної вартості комп’ютера на 2000 – 1300 = 700 грн. Ці суми

будуть відображені в системі записів на рахунках бухгалтерського обліку.

Кореспонденція рахунків із відображення уцінки об’єкта основних засобів

Далі визначають вартість майна підприємства, що реформується в

господарське товариство, за Методикою оцінки вартості майна під час

приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 15. 08.

1996 р. № 961. Зокрема, у випадках, коли вартість основних засобів за

наслідками індексації виявиться нереальною (це буває тоді, коли допущено

суттєві помилки щодо визначення вартості основних засобів при їх

оприбуткуванні, особливо збудованих господарським способом), можна

створити експертну комісію, до якої залучити сертифікованих спеціалістів з

оцінки майна й уточнити вартість таких об’єктів, відповідно до методів витрат

або аналогів продажу. При цьому оцінка об’єктів, виявлених при інвентаризації

як не взятих на облік, потрібно проводити згідно зі сучасною відновною

вартістю, а знос визначати за їх технічним станом з оформленням відповідного

акта переоцінки.

Вартість майна, що, за даними бухгалтерського обліку, повністю зношене,

визначається з урахуванням рівня цін на дату оцінки на підставі

підтверджуючих документів. Окремі об’єкти, що повністю зношені, морально

застарілі та зняті з виробництва, але перебувають в експлуатації, за відсутності

документів можна оцінити на основі розрахунків, зроблених експертною

комісією.

За результатами оцінки майна та операцій щодо визначення розмірів

викупної (продажної) вартості складають акт оцінки майна і передаточний

баланс із відображенням вартості майна, статутного фонду (капіталу) та

зобов’язань.

У випадках виділення зі складу підприємства окремих його підрозділів,

які проводять реформування самостійно, на дату оцінки майна складають

роздільний баланс і кожна юридична особа складає свій заключний баланс.

Від моменту складення роздільного балансу до моменту передачі об’єкта

новому власникові облік поточної діяльності структурного підрозділу, що

приватизується, та основного підприємства ведеться окремо.

Після передачі виділеного структурного підрозділу новому власникові в

облікові дані основного підприємства вносять зміни, пов’язані зі зменшенням

його активів і пасивів.

Усі зміни в майновому стані підприємства від моменту складання

заключного балансу до моменту його реєстрації потрібно відображати в обліку

та звітності підприємства, що реформується.