2.1.3.Техніка маркетингового дослідження
Якщо зовнішня і внутрішня інформація, яка систематично накопичується у МІС за допомогою моніторингу ринку, виявляється недостатньою, виникає потреба у проведенні спеціальних досліджень різних маркетингових проблем.
Процес маркетингового дослідження проходить у декілька етапів
На першому етапі необхідно визначити предмет дослідження і сформулювати його цілі, які мають бути чітко окреслені й реальні.
Цілі дослідження бувають:
• пошуковими, тобто передбачати збирання певних попередніх даних, на підставі яких можна виробити гіпотезу;
• описовими, тобто передбачати опис певної проблеми (явища);
• експериментальними, тобто передбачати перевірку гіпотези про певний при чинно-наслідковий зв'язок між досліджуваними явищами.
Маркетингова інформація, що її збирають у процесі дослідження, буває двох видів:
вторинна, яку вже було зібрано раніше для іншої мети;
первинна, яку збирають уперше для досягнення конкретної мсти даного дослідження.
Дослідження переважно починають із збирання вторинної інформації. Цей етап називають „кабінетними" дослідженнями. Вторинну інформацію можна збирати із внутрішніх і зовнішніх джерел.
Джерела внутрішньої вторинної інформації:
— фінансова і статистична звітність підприємства;
— дані про збут щодо товарів і ринків;
— рахунки клієнтів;
— дані попередніх досліджень тощо.
Джерела зовнішньої вторинної інформації:
• видання державних установ, зокрема довідники, статистичні огляди;
• періодика, книжки;
• комерційна інформація, яку продають комерційні дослідницькі фірми.
Вторинна інформація має певні позитивні ( низька ціна, доступність тощо )й негативні (неповнота даних тощо ) властивості
У переважній більшості маркетингових дослідженьпісля оброблення і аналізу вторинної інформації переходять до збирання первинних даних, позитивні (збирання для конкретних цілей даного дослідження тощо ) і негативні (збирання даних забирає багато часу і потребує значних витрат ) властивості. Велика трудомісткість збирання первинних даних потребує ретельної підготовки.
План збирання первинної інформації щонайменше повинен визначати:
• метод дослідження;
• принцип формування вибірки;
• знаряддя дослідження;
• спосіб зв'язку з аудиторією.
Методи дослідження
Спостереження— аналітичний метод, за допомогою якого дослідник вивчає поведінку споживачів, торговельного персоналу; іноді він поводиться як учасник подій (активне спостереження).
Опитування передбачає з'ясування позицій людей, їх поглядів на ті чи інші проблеми на підставі їх відповідей на заздалегідь підготовлені запитання.
Часом буває недостатньо провести вивчення ринку один раз. Тоді застосовують „Панель" — неодноразове збирання даних в однієї групи досліджуваних через рівні проміжки часу.
Експеримент— метод, за допомогою якого можна з'ясувати реагування досліджуваної сукупності людей на певні фактори чи їх зміну. Мета експерименту визначити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними змінними через перевірку робочої гіпотези.
Імітація — метод, який ґрунтується на застосуванні ЕОМ і дослідженні зв'язків між різними маркетинговими змінними на відповідних математичних моделях, а не в реальних умовах. Застосовують доволі рідко.
Найпоширенішим методом є опитування, яке використовують приблизно у 90% маркетингових досліджень (іноді в поєднанні з іншими методами).
Принципи формування вибірки. Під час підготовки опитування дуже важливо правильно визначити вибірку респондентів. Адже на підставі відповідей цих людей дослідники робитимуть висновки про ставлення до досліджуваної проблеми всіх потенційних споживачів або окремих їх груп (ринкових сегментів). При плануванні вибірки необхідно прийняти такі рішення:
• Кого опитувати, як відбирати респондентів?
• Яку кількість людей слід опитати?
Звичайно, великі вибірки точніші, але їх обстеження потребує більше коштів і часу. Тому маркетолог повинен діяти в межах допустимої похибки вибірки з мінімальними фінансовими затратами.
Знаряддя дослідження. Найбільш розповсюдженим знаряддям збирання первинних даних є анкета. Вона потребує ретельного розроблення, апробації і усунення виявлених недоліків до початку її широкого застосування.
Окрім анкет, знаряддям дослідження іноді використовують механічні та електронні пристрої
Спосіб зв'язку з аудиторією. Складаючи план збирання первинних даних, слід визначити спосіб зв'язку з аудиторією. Це може бути:
Телефонне опитування , Поштове опитування , Особисте опитування
4. Після розроблення плану провадять збирання первинної інформації. Цей етап, найбільш дорогий і тривалий, називають „польовими" дослідженнями. Оброблення і аналіз отриманої інформації провадять на базі четвертої складової МІС — аналітичної системи маркетингу Результати дослідження мають бути чітко оформлені, містити таблиці, схеми, діаграми, а також висновки й рекомендації.
УЗАГАЛЬНЕНЯ
Маркетингове середовище поділяється на мікро- і макроссередовища.
Мікросерсдоиище — це ринок, та суб'єкти й сили, що утворюють його. Воно складається з постачальників, клієнтурних ринків різних типів, конкурентів, різноманітних контактних аудиторій. Підприємство може частково впливати па фактори мікросередовища, спрямовуючи на нього свої маркетингові зусилля.
Макросередовище складається із сил найширшого соціального плану, які впливають на підприємство факторами демографічного, економічного, політичного, природного, науково-технічного і культурного характеру. Фактори макросередовища є цілком неконтрольовані,підприємство може лише вивчати і враховувати їх, пристосовуючи до них свої маркетингові програми.
Для успішного функціонування підприємству необхідна велика кількість інформації про ринок і його макросередовище. Для того на підприємствах створюють маркетингові інформаційні системи (МІС). До складу МІС входять чотири допоміжні системи:
Перша — система внутрішньої звітності, яка відображає показники поточного збуту, витрат, обсяги матеріальних запасів, наявність готівки, дані про кредиторську та дебіторську заборгованість тощо.
Друга — система збирання зовнішньої поточної маркетингової інформації, за допомогою якої здійснюється моніторинг макро- і мікросередовища.
Якщо виникає потреба у глибшому вивченні окремих маркетингових проблем, то використовують третю складову МІС — систему маркетингових досліджень.
Оброблення і аналіз усіх отриманих даних виконують за допомогою четвертої складової МІС — системи аналізу маркетингової інформації, яка складається із статистичного банку та банку моделей.
Проведеннямаркетингових досліджень потребує їх ретельного планування. Спочатку в ході „кабінетних” досліджень збирають вторинну інформацію. Збирання первинної інформації здійснюється у процесі „польових" досліджень і потребує вибору методу дослідження (спостереження, опитування, „панель", експеримент, імітація), підбору репрезентативної вибірки, підготовки знарядь дослідження (анкет, електронних чи механічних пристроїв), визначення способу зв'язку з аудиторією (телефон, пошта, особисте інтерв'ю). Отримані дані потребують ретельного оброблення та аналізу.
Процес маркетингового дослідження проходить у декілька етапів
На першому етапі необхідно визначити предмет дослідження і сформулювати його цілі, які мають бути чітко окреслені й реальні.
Цілі дослідження бувають:
• пошуковими, тобто передбачати збирання певних попередніх даних, на підставі яких можна виробити гіпотезу;
• описовими, тобто передбачати опис певної проблеми (явища);
• експериментальними, тобто передбачати перевірку гіпотези про певний при чинно-наслідковий зв'язок між досліджуваними явищами.
Маркетингова інформація, що її збирають у процесі дослідження, буває двох видів:
вторинна, яку вже було зібрано раніше для іншої мети;
первинна, яку збирають уперше для досягнення конкретної мсти даного дослідження.
Дослідження переважно починають із збирання вторинної інформації. Цей етап називають „кабінетними" дослідженнями. Вторинну інформацію можна збирати із внутрішніх і зовнішніх джерел.
Джерела внутрішньої вторинної інформації:
— фінансова і статистична звітність підприємства;
— дані про збут щодо товарів і ринків;
— рахунки клієнтів;
— дані попередніх досліджень тощо.
Джерела зовнішньої вторинної інформації:
• видання державних установ, зокрема довідники, статистичні огляди;
• періодика, книжки;
• комерційна інформація, яку продають комерційні дослідницькі фірми.
Вторинна інформація має певні позитивні ( низька ціна, доступність тощо )й негативні (неповнота даних тощо ) властивості
У переважній більшості маркетингових дослідженьпісля оброблення і аналізу вторинної інформації переходять до збирання первинних даних, позитивні (збирання для конкретних цілей даного дослідження тощо ) і негативні (збирання даних забирає багато часу і потребує значних витрат ) властивості. Велика трудомісткість збирання первинних даних потребує ретельної підготовки.
План збирання первинної інформації щонайменше повинен визначати:
• метод дослідження;
• принцип формування вибірки;
• знаряддя дослідження;
• спосіб зв'язку з аудиторією.
Методи дослідження
Спостереження— аналітичний метод, за допомогою якого дослідник вивчає поведінку споживачів, торговельного персоналу; іноді він поводиться як учасник подій (активне спостереження).
Опитування передбачає з'ясування позицій людей, їх поглядів на ті чи інші проблеми на підставі їх відповідей на заздалегідь підготовлені запитання.
Часом буває недостатньо провести вивчення ринку один раз. Тоді застосовують „Панель" — неодноразове збирання даних в однієї групи досліджуваних через рівні проміжки часу.
Експеримент— метод, за допомогою якого можна з'ясувати реагування досліджуваної сукупності людей на певні фактори чи їх зміну. Мета експерименту визначити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними змінними через перевірку робочої гіпотези.
Імітація — метод, який ґрунтується на застосуванні ЕОМ і дослідженні зв'язків між різними маркетинговими змінними на відповідних математичних моделях, а не в реальних умовах. Застосовують доволі рідко.
Найпоширенішим методом є опитування, яке використовують приблизно у 90% маркетингових досліджень (іноді в поєднанні з іншими методами).
Принципи формування вибірки. Під час підготовки опитування дуже важливо правильно визначити вибірку респондентів. Адже на підставі відповідей цих людей дослідники робитимуть висновки про ставлення до досліджуваної проблеми всіх потенційних споживачів або окремих їх груп (ринкових сегментів). При плануванні вибірки необхідно прийняти такі рішення:
• Кого опитувати, як відбирати респондентів?
• Яку кількість людей слід опитати?
Звичайно, великі вибірки точніші, але їх обстеження потребує більше коштів і часу. Тому маркетолог повинен діяти в межах допустимої похибки вибірки з мінімальними фінансовими затратами.
Знаряддя дослідження. Найбільш розповсюдженим знаряддям збирання первинних даних є анкета. Вона потребує ретельного розроблення, апробації і усунення виявлених недоліків до початку її широкого застосування.
Окрім анкет, знаряддям дослідження іноді використовують механічні та електронні пристрої
Спосіб зв'язку з аудиторією. Складаючи план збирання первинних даних, слід визначити спосіб зв'язку з аудиторією. Це може бути:
Телефонне опитування , Поштове опитування , Особисте опитування
4. Після розроблення плану провадять збирання первинної інформації. Цей етап, найбільш дорогий і тривалий, називають „польовими" дослідженнями. Оброблення і аналіз отриманої інформації провадять на базі четвертої складової МІС — аналітичної системи маркетингу Результати дослідження мають бути чітко оформлені, містити таблиці, схеми, діаграми, а також висновки й рекомендації.
УЗАГАЛЬНЕНЯ
Маркетингове середовище поділяється на мікро- і макроссередовища.
Мікросерсдоиище — це ринок, та суб'єкти й сили, що утворюють його. Воно складається з постачальників, клієнтурних ринків різних типів, конкурентів, різноманітних контактних аудиторій. Підприємство може частково впливати па фактори мікросередовища, спрямовуючи на нього свої маркетингові зусилля.
Макросередовище складається із сил найширшого соціального плану, які впливають на підприємство факторами демографічного, економічного, політичного, природного, науково-технічного і культурного характеру. Фактори макросередовища є цілком неконтрольовані,підприємство може лише вивчати і враховувати їх, пристосовуючи до них свої маркетингові програми.
Для успішного функціонування підприємству необхідна велика кількість інформації про ринок і його макросередовище. Для того на підприємствах створюють маркетингові інформаційні системи (МІС). До складу МІС входять чотири допоміжні системи:
Перша — система внутрішньої звітності, яка відображає показники поточного збуту, витрат, обсяги матеріальних запасів, наявність готівки, дані про кредиторську та дебіторську заборгованість тощо.
Друга — система збирання зовнішньої поточної маркетингової інформації, за допомогою якої здійснюється моніторинг макро- і мікросередовища.
Якщо виникає потреба у глибшому вивченні окремих маркетингових проблем, то використовують третю складову МІС — систему маркетингових досліджень.
Оброблення і аналіз усіх отриманих даних виконують за допомогою четвертої складової МІС — системи аналізу маркетингової інформації, яка складається із статистичного банку та банку моделей.
Проведеннямаркетингових досліджень потребує їх ретельного планування. Спочатку в ході „кабінетних” досліджень збирають вторинну інформацію. Збирання первинної інформації здійснюється у процесі „польових" досліджень і потребує вибору методу дослідження (спостереження, опитування, „панель", експеримент, імітація), підбору репрезентативної вибірки, підготовки знарядь дослідження (анкет, електронних чи механічних пристроїв), визначення способу зв'язку з аудиторією (телефон, пошта, особисте інтерв'ю). Отримані дані потребують ретельного оброблення та аналізу.