2.2. Місце лізингу в комплексі заходів для підвищення інвестиційної активності в Україні

Основною умовою виходу економіки України з кризи є структурна перебудова народного господарства, що неможливо без росту інвестицій при підвищенні ефективності їхнього використання. Україна має гостру потребу в інвестиціях.

Як неможливо домогтися зміни системи в цілому шляхом форсованої зміни однієї з підсистем, так неможливо досягти істотних змін в інвестиційній сфері за допомогою розвитку лише одного з факторів активізації інвестиційної діяльності. Позитивні результати можливі на основі комплексного підходу. На сьогодні розроблено комплекс нормативних документів, що регулюють інвестиційну діяльність в умовах ринкових відносин. Поряд із правовим регулюванням формування інвестицій за рахунок прибутку й амортизаційних відрахувань, основних фінансових ресурсів, розробляються і впроваджуються нові підходи до стимулювання інвестиційної активності – конкурсне розміщення централізованих ресурсів по інвестиційних проектах та ін.

Урядом вжито ряд заходів для розвитку інвестиційної бази в Україні, і лізингу, зокрема, приділяється важливе місце. Так, Верховна Рада України 31.12.1998 року прийняла зміни до Закону “Про лізинг”, Міністерством економіки України затверджені методичних рекомендацій практичного характеру. Втім на практиці лізинг залежить від розвитку реального сектора економіки та інвестиційного клімату в ньому.

Ідея поділу права володіння і права власності та отримання вигоди з такого володіння відома з незапам'ятних часів, а розвиток і поширення сучасного лізингу ще раз підтверджує, що нове – це добре забуте старе.

Ще Аристотель у “Риториці” відзначив, що багатство складає не володіння майном на основі права власності, а його (майна) використання. Англійський автор Т. Кларк стверджує, що лізинг був відомий задовго до того, як жив Аристотель. Він знаходить кілька положень про лізинг у законах Хаммурапи, прийнятих близько 1760 р. до н.е. Римська імперія також не залишилася осторонь від проблем лізингу – вони знайшли своє відображення в Іституціях Юстіана.

Традиційно лізинг вважається американським винаходом. За відлік лізингових операцій закордонні дослідники приймають 1877 рік, коли американська компанія “Белл Телефон Компані” прийняла рішення замість продажу телефонів здавати їх в оренду. Могутній імпульс розвитку лізингу дало створення спеціальних лізингових компаній, для яких лізинг став не тільки засобом торгової політики, але й предметом діяльності. Перша лізингова компанія “Юнайтед Стейтс лізинг корп.” була створена в 1952 році в Сан-Франциско.

На початку 60-х років американські підприємці “перевезли” лізинг у Європу, де перша лізингова компанія – “Дойче лізинг Гмбх” з'явилася в 1962 році в Дюссельдорфі.

Нерідко лізинг використовувався задля приховування істинного стану речей –власне для введення в оману кредиторів. У 1571 р. був виданий закон про заборону таких угод, дозволялося використовувати тільки дійсний лізинг.

Одним з перших законів про лізинг став Закон Уельсу 1284 р.

Обсяг лізингових операцій у 60-і роки складав близько 1 млрд. доларів, до кінця 80-х перевищив 110 млрд. доларів. Лізингові компанії одержали назву “фінансово-лізингові товариства”. Однак їх розвиток стримувався недосконалістю законодавства. Бурхливий ріст кількості й обсягів лізингових операцій почався після правового закріплення статусу лізингових договорів. Цей період припадає на 80-і роки. Найбільше "лізингових інвестицій" серед західноєвропейських країн здійснюють Ірландія (46 відсотків від загального обсягу) і Англія (35,8 відсотків), а серед країн Східної Європи - Чехія.

В азіатському регіоні лізинговий бізнес одержав свій розвиток у 60-і роки.

Історія використання лізингу повторилася й у ХХ ст. Сучасний лізинговий бум привів до появи численних угод, що лише нос назву “лізинг”, але по суті, одержуючи великі доходи, лише давав можливість ухтися від сплати податків. Тож перші законодавчі акти в цій сфері став за мету розмежування “дійсного” і “мнимого” лізингу шляхом застосування різних критеріїв і показників.

Нині у розвинутих країнах на лізингові операції припадає 25 - 30 відсотків інвестицій. Близько 80 відсотків нових видів продукції виготовляється саме на орендованому обладнанні. Окрім лізингу обладнання у світі має місце лізинг зерна, лізинг робочої с, інші види. Тож потенціал цього виду економічних відносин для України відкриває значні перспективи.

До кінця 90-х років у США, наприклад, питома вага лізингових операцій у загальному обсязі інвестицій перевищувала 35 відсотків. У Японії, у свою чергу, щорічний приріст обсягу лізингових операцій складає 25-40 відсотків.

Сучасний світовий ринок лізингових послуг зосереджений у світових економічних центрах: США, Західна Європа, Японія. Міжнародний ринок лізингових послуг вважається одним з найбільш динамічних (Таблиця  3).

Таблиця  3.

Частка лізингу в загальній сумі капітальних вкладень у машини й обладнання за 90-і роки.

На сучасному етапі розвитку лізингу відбувається створення міжнародних лізингових товариств. Наприклад “Об'єднання європейських лізингових товариств”, що поєднує товариства і союзи 17 європейських країн.

У деяких країнах держава використовує лізинг для підтримки малого бізнесу забезпечуючи надання лізингових послуг малим підприємствам.