2.2. ПАРИЗЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА
Першою світовою валютною системою була золотомонетна. Вона стихійно склалася у XIX ст. На Паризькій конференції, що відбулася у 1867 p., золото було визнане як єдина форма світових грошей.
"Большой энциклопедический словарь" зазначає таке (с. 426): "Золотовалютний стандарт — світова валютна система, за якої зв'язок валют окремих країн із золотом здійснюється опосередковано — через обмін на валюту, яка зберігає обмін на золото. З огляду на провідну роль долара система золотовалютного стандарту фактично була золотодоларовим стандартом. Формування золотовалютного стандарту почалося в 30-х роках XX ст. і закінчилося на зламі 50-60-х років; юридично оформлена на Бреттон-Вудській конференції 1944 року. Наприкінці 60-х років зайшла у суперечність з інтернаціоналізацією світового господарства, що посилювалася, і на початку 70-х років припинила існування".
Для золотомонетного стандарту властиві:
• вільне карбування золотих монет;
• стабільний золотий вміст грошової одиниці;
• обмін валют різних країн, спираючись на вагу відповідних
золотих монет;
• вільне пересування золота між країнами;
• вільний обмін паперових і кредитних грошей на золото.
Ось як описано золотомонетний стандарт у коротенькій нотатці
в "Oxford Paperback Encyclopedia" (с. 585):
"Золотий стандарт — валютна система (monetary system), за якої уряд країни готовий обмінювати валюту на золото на вимогу (on demand) і за оголошеною ціною. Курси валют для валют країн-членів є обов'язково фіксованими. Кожна держава (authority) мусить мати певні запаси золота для виконання своїх зобов'язань. У 1821 р. Великобританія стала першою країною, яка запровадила офіційний золотий стандарт. Десь через півсотні років її приклад наслідували Франція, Німеччина та США. До 1900 р. провідні країни світу прийняли золотий стандарт. Його було припинено (to suspend) під час Першої світової війни з огляду на труднощі з перевезенням золота в умовах війни (wartime) та відновлено у 1925 р. Від нього повністю відмовилися у 1931 р. Ніде у світі золотий стандарт не діє нині".
Золотомонетний стандарт зумовив значне збільшення суспільних витрат у зв'язку з розширенням виробництва і торговельного обігу. Як дорослій людині тісно у дитячому костюмчику, так само і золотомонетному стандарту на початку XX ст. стало тісно в економіці як окремо взятих країн, так і світу загалом. Кредитні гроші неминуче витісняли золото з обігу.
Під час Першої світової війни обмін банкнот на золото було припинено всередині країн. Було також заборонено вивозити золото. Запроваджувалася широка емісія паперових грошей, не забезпечених золотом, що призвело до спалаху інфляції. Система золотомонетного стандарту була зруйнована.