2.2. Поняття основних засобів, умови їх визнання та класифікація

Аналіз МСФО 12 „Основні засоби” дозволяє виділити три їх найважливіші ознаки:

1. Мету придбання – використання у нормальному функціонування компанії;

2. Тривалість терміну використання з розподілом їх вартості у продовж цього періоду;

3. Наявність фізичної (матеріальної) форми.

Саме ці ознаки вважати фундаментальними при визначенні сутності основних засобів.

Відповідно до пункту 7 МСФО 16 „Основні засоби – матеріальні активи, які:

- утримуються підприємством для використання у виробництві або постачання товарів та надання послуг, для оренди іншим або адміністративних цілей;

- будуть використовуватись, як очікується, протягом більш ніж одного періоду (року).”

Отже у наведеному визначенні підкреслюється, що основні засоби:

- є матеріальними активами;

- використовуються для забезпечення господарської діяльності (виробничої, торгової, адміністративної, обслуговування тощо);

- використовуються протягом більш одного року (операційного циклу).

Бухгалтерський облік основних засобів повинен послідовно вирішити наступні задачі:

- своєчасно і достовірно визначити собівартість конкретного об’єкта, яка у подальшому буде розглядатись на протязі терміну його використання;

- обгрунтовано визначити метод нарахування зносу (амортизації);

- забезпечити визначення і відображення у обліку витрати, пов’язані з утриманням основних засобів (ремонтом, модернізацією, реконструкцією тощо);

- своєчасно і точно відобразити у обліку вибуття основних засобів.

Одиницею обліку основних засобів вважається інвентарний об’єкт.

Об’єкт основних засобів визнається активом підприємства, коли:

- існує ймовірність того, що в майбутньому підприємство отримає економічні вигоди, пов’язані з цим активом;

- вартість активу для підприємства може бути достовірно оцінена.

Зазвичай основних засобів становлять найбільшу частину активів підприємства, тому є суттєвими для оцінки його фінансового стану.  Крім того, вирішення проблеми капіталізації витрат чи віднесення їх до поточні певного періоду впливає на фінансовий результат. Саме тому проблема визнання основних засобів є важливою.

Перш за все необхідно проаналізувати ступінь відповідності конкретного активу можливості отримання економічних вигод. Підтвердженням цього можна вважати перехід права власності на нього і разом з тим винагород і ризиків до конкретного підприємства, що витікає з діючого законодавства. Разом з тим, слід мати на увазі. Що в певних випадках основні засоби безпосередньо не збільшують економічних вигод, але сприяють їх отриманню від інших об’єктів. Так, основні засоби, які забезпечують охорону довкілля, лише дають можливість підприємству  здійснювати свою діяльність і у наслідок цього отримувати економічні вигоди (наприклад, у хімічній промисловості, металургійній тощо).

У цьому випадку підприємство отримує економічні вигоди, які не були б отримані при відсутності природоохоронних об’єктів. Наприклад, підприємство-виробник хімічної продукції зобов’язано ввести такі об’єкти основних засобів, щоб їх виробництво відповідало вимогам охорони навколишнього середовища, тому що без них не може виготовляти свою продукцію.

Дотримання другого критерію визначеня конкретного активу основним засобом зазвичай не викликає труднощів, тому що витрати на його придбання, облік, виготовлення підтверджуються первинними документами.

У деяких випадках критерії визнання активів основними засобами доцільно застосовувати до певних сукупностей. Так, якщо допоміжне обладнання та запасні частини можуть використовуватись тільки з конкретним об’єктом основних засобів і не очікується їх регулярне використання, вони відображаються як основні засоби і амортизуються протягом періоду, що не перевищує строк корисної експлуатації відповідного активу.

В той же час слід розподіляти певні об’єкти на окремі компоненти, якщо вони мають різні строки корисної експлуатації. Наприклад, літак і його двигун у обліку повинні відображатися як окремі об’єкти, оскільки вони маються різні строки експлуатації.

Вирішуючи питання визнання основних засобів, необхідно мати на увазі, що принципи МСФО застосовуються тільки до суттєвих статей (сум). Тому об’єкти, які відповідають визначенню основних засобів, але мають незначну вартість, списуються у момент придбання на поточні витрати. Рішення про межу суттєвості приймає керівництво підприємства.

Згідно з пунктом 37 МСФО 16, основні засоби розподіляються на класи.

Клас основних засобів – група активів, однакових за характером та способом використання у діяльності підприємства. Виділяються такі класи:

Земля;

Будівлі;

Машини та устаткування;

Кораблі;

Літаки;

Автомобілі;

Меблі та приладдя;

Офісне обладнання.

Об’єкт основних засобів, який відповідає встановленим критеріям визнання при відображенні у складі активів, оцінюється за своєю собівартістю.