2.2.2. Мережеві IT. Internet

Комп'ютери для обміну інформацією між собою об'єднуються в комп'ютерні мережі (KM). Комп'ютерні мережі не-

великої довжини (до 10 км) називаються локальними (ЛКМ). Комп'ю­терні мережі, які об'єднують багато ЛКМ та індивідуальних комп'ю­терів, що розміщуються на значних відстанях (десятки, сотні тисяч кілометрів), називаються глобальними (ГКМ).

Підключення до ЛКМ здійснюється за допомогою мережевих адап-торів, а до ГКМ — за допомогою модемів, які забезпечують прийман-ня-передачу цифрової інформації телефонними каналами. Операційні системи Windows'" усіх версій, починаючи з 95-ї, і особливо NT, підтри­мують роботу ЛКМ.

Internet — це всесвітня ГКМ, що складається з величезної кількості вузлів (хостів), сполучених лініями зв'язку (кабельними, радіо-, супут-никовими та ін.). У вузлах зосереджено потужні комп'ютери-сервери та комунікаційне обладнання. Власник вузла називається провайде­ром, або постачальником послуг Internet. Провайдери поділяються на регіональних, національних і міжнародних. Регіональні провайдери, як правило, обслуговують клієнтів у підключенні до Internet, підтри­мують Web-сторінки, "поштові скриньки", а національні та міжна­родні — надають основний комплекс Internet-послуг, здійснюють те-лезв'язок, керують інформаційними потоками, узгоджують і захища­ють мережі, підтримують складні пошукові системи тощо. Серед відомих українських провайдерів — UkrTelecom, LuckyNet, Global Ukraine, Infocom, УкрНет, УкрСат, Адамант, Емплот, На­вігатор Онлайн, ColoCall, М-Інфо та ін. Росію представляють Демос, RealCom, GlasNet, Sovam Teleport, Sprint-Россия. У США найбільшими провайдерами вважаються CompuServe і AmericaOnLine, у Великій Британії — British Telecom, ВВС та ін.

До послуг, що надаються в Internet, належать електронна пошта {E-mail), пересилання файлів (FTP), обмін інформацією одночасно з кількома учасниками телеконференції (UseNet), підключення до ре­сурсів віддалених комп'ютерів (TelNet), "жива" бесіда (у синхрон­ному режимі) з одним чи багатьма адресатами через клавіатуру (IRC, або "чат", балачки); пейджерний двосторонній зв'язок (ICQ); Internet-телефонія (InternetPhone), Internet-радіо та телебачення (IR, ITV) і, нарешті, Всесвітня павутина {Word Wide Web, або WWW, або про­сто — Web) — гіпертекстова інформаційно-пошукова система Internet. Кожна з цих послуг (служб, сервісів) працює за певними правилами (протоколами). Щоб їх виконувати, застосовуються відповідні програми-сервери, які працюють на вузлі, що обслуговує комп ютер користувача, та програми-приимачі, встановлені безпосе­редньо на комп'ютері користувача.

Для менеджерів СР найбільший інтерес становить служба WWW. Блоки даних WWW (Weft-сторінки) розміщуються на провайдерсь-ких комп'ютерах, які називаються Weft-серверами. Для запису адре­си Weft-сторінок використовують так звану URL-алресу, яка містить вказівки на протокол передачі даних, Іпіегпеі-адресу сервера та шлях пошуку документа в ньому. З урахуванням розділювальних сим­волів синктасис URL-алреси має такий вигляд: абревіатура прото-колу://ім'я сервера.ім'я домена[/каталог/підкаталог/ім'я файла да­них]. Адреса сервера складається з його імені та імені домена (сфе­ри пошуку). Ім'я домена може складатися з 2-4 слів, причому те, що стоїть праворуч, зазначає країну, в якій розміщується вузол, або тип організації (в США), наприклад, http://main.ocnit.tsu.tula.ru. URL-адресу користувачеві надає провайдер, який його обслуговує. Група Weft-сторінок, об'єднаних за якимись ознаками, називається сайтом. За допомогою гіпертекстових посилань, що вмонтовуються у Weft-документи, користувач дістає можливість швидко знаходити потрібну інформацію на будь-яких сайтах, розташованих на віддалених серве­рах. Цьому допомагають спеціальні пошукові та навігаційні сервери. Отже, WWW — це розподілена по всьому світу величезна енцикло­педія, створювана світовим суспільством ("всесвітній розум"). Се­редовище WWW не має хазяїна, і розмістити в ньому власні мате­ріали може кожний бажаючий, тому воно розглядається як інформа­ційний простір. WWW базується на протоколі передачі гіпертекстових повідомлень HTTP {Hypertext Transfer Protocol), а власне Weft-сторінки створюються за допомогою мови опису доку­ментів HTML {Hypertext Markup Language), що забезпечує фор­матування документа і описує його логічну структуру. Прості Weft-сторінки можна підготувати за допомогою будь-якого текстового редактора, але найпростіше — в MS Word. Для створення склад­них Weft-сторінок і сайтів використовують ППП Macromedia Flash, Open Gl, Dreamvcaver та ін.

Форматування та відображення Т/ГМІ-документа на комп'ютері користувача виконується за допомогою спеціальної програми — бра­узера (від англ. browse — переглядати книжку). Поступово браузе-ри перетворилися на універсальні програми-клієнти і нині вони об­слуговують електронну пошту, новини, телеконференції, приймання радіопередач, трансляцію телефонних переговорів тощо. Найпопуляр-ніші сьогодні такі браузеры: Internet Explorer (IE) фірми Microsoft® та Netscape Navigator фірми America Online. Застосовуються також браузери Neoplanet, Ariadna, Opera (підтримує зв'язок через Internet з використанням мобільного телефону); WebZip (автома­тичний архіватор); Net Attach Lite, Web Reader, WebStripper (усі працюють у режимі off line); Casus Presenter, GLViev, Oz Virtual (підтримують сучасний напрям мультимедіа — технологію віртуальної реальності, мова VRML) та багато інших.

Браузер IE (5.0;5.5;6.0) забезпечує встановлення зв'язку з Weft-сервером і завантаження всіх компонент Weft-документа, його відоб­раження та форматування згідно з можливостями користувача; на­лаштування та роботу з мультимедійними та іншими типами об'єктів Weft-сторінок; автоматизацію пошуку та спрощення доступу до рані­ше знайдених Weft-сторінок; доступ до вбудованих чи автономних засобів роботи з іншими службами Internet. Наприклад, IE забезпе­чує роботу з локальними дисками комп'ютера без входу до Internet, дає змогу продивлятися документи, розташовані на комп'ютерах ло­кальних мереж і корпоративної мережі Intranet. IE викликає Outlook Express і MS NetMeeting — програми, що обслуговують електрон­ну пошту і поширення новин. Правила роботи з IE добре висвітлені в його ДПС і численній літературі [5].

Інформація в Internet настільки різноманітна і велика, що без ви­користання пошукових систем (ПС) розібратися в ній дуже складно. Системи пошуку є Weft-сторінками, що "з'єднують" користувача з БД Internet-anpec. Сьогодні існує понад тисячу ПС і каталогів Internet (БД, що підтримуються виробниками цього виду послуг), які постійно поповнюються посиланнями за певними напрямами і тематикою. До найпопулярніших західних ПС належать Altavista (http:// altavista.digital.com), Yahoo (http://www.yahoo.com), Google (http:/ /www.goole.com), Open Text Index (http://www.opentext.com), Who Where? (http://www.whowhere.com), Magellan (http://www/ mcinly.com), Lycos (http://www.lycos.com), The Electric Library (http://www.elibrary.com/id), Deja News (http://www.dejanews.com). Серед російськомовних ПС виокремлюють Rambler (http:// www.rambler.ru), Jandex (http://www.jandex.ru), Апорт Поиск (http: // www.aport.ru), Атрус (http://www.atrus.ru). В українській частині Internet (близько двадцяти тисяч сайтів) добре відомі Мета

 (http://www.meta.charkiv.net), Sesna (http://www.uazone. net/sesna), Пошук (http://www.poshuk.com) та ін.

Для отримання від ПС потрібної інформації необхідно сформувати запит, за яким відбувається відбір потрібних відомостей. Результати пошуку видаються у вигляді списку адрес (гіперпосилань) і коротких анотацій до них. Запит — це інструкція, що складається з одного або кількох ключових слів (будь-яких частин речення крім стоп-слів — сполучників, прийменників, часток, неприсвійних займенників, вступ­них слів і вигуків), які найбільшою мірою відображають зміст пошу­куваного документа. Ключові слова за допомогою логічних та інших операторів об'єднуються у словоформи. Від того, наскільки адекват­но складений запит, залежить ефективність пошуку та його швидкість. Наводимо список http-ацрес, знайдених за допомогою ПС Rambler за запитом "социальная служба + молодежь": www.academy-go.ru; www.archive.lseptember.ru; www.belvirtclub.narod.ru; www.bspu.secna.ru/russian/structure/ library/own; www.cspi.org.ru; www.e-gorod.ru; www.education.kulichki.net; www.fakarmy.hl.ru/doc; www.fot.narod.ru; home.tula.net/dmo/soc; www.home5.irk.ru; www.irc.himansy.ru/ugra; www.koi.qigong.ru; www.library.tversu.ru/trudy; www.main.ocnit.tsu.tula.ru; www.mega.kemerovo.su; www.narc.ru/web/obzor/cmi; www.mgo.org.ru/ngoss; www.nmr.mayor.ru; www.pravosl.narod.ru; www.pregnancy.hl.ru; www.ratepp.by.ru; www.subscribe.ru/archive; www.thsunl.jinr.ru; www.tio.agava.ru; www.top.one.ru/cut; www.veshchi-v-tel.ru; www.vobin.spb.osi.ru; www.informatika.ru; www.budgetrf.ru; www.zankov.ru/teacher; www.bandura.hl.ru/social; www.apes.by.ru; www.vshuh.hl.ru; www.snz.sibnet.ru; www.norge.ru; www.adm.astranet.ru; www.samara.ru; www.kgty.koeng.su; www.delta-k.ru; www.hrights.ru; www.nan.ru;

www.strana.kaliningrad.ru; www.win.wplus.net; www.salvationarmy.ru; www.aids.ru; www.belta.press.net.by/new; www.pchela.ru; www.spcenter.ru; www.volga-astrakhan.ru; www.burinfo.ru/cgi-lib; www.srrc.ru/ngo/webter — усі Росія; www.adic.org.ua; www.is.svitonline.com; www.kik.kr.ua; www.cherkassy.net; www.vin.com.ua/press; www.guvd.dov.by; www.facts.kiev.ua; www.day/kiev.ua; nvw.mignews.com.ua; www.asklepin.kiev.ua/ family; www.bigfamil.kiev.ua; www.liga.kiev.ua;

www.zdravo.org.ua — усі Україна; www.cacedu.unibel.by; www.ecopress.org.by; www.basw.unibel.by/doc— усі Білорусія; www.zhastar.kz — Казахстан.

Цікаво також ознайомитися з організацією СР стосовно інфор­мування громадян і залучення їх до так званого електронного уп­равління. Відповідна інформація міститься на інтерактивних http-сайтах органів влади різних рівнів: www.nla.gov.au/oz (уряд Авст­ралії); www.levisham.gov.uk (проект Діалог); www.suffolk.gov.uk (молодіжні конференції Сент-Алабан); www.open.gov.uk; www2.brent.gov.uk — усі Велика Британія; www.canada.gc.ca/ maine.html (уряд Канади); www.cmc.gov.za/concil/de-fault (місце­ва Рада Кейптауна, Південна Африка), www.info.gov.hk (урядові по­слуги, Гонконг); www.gov.sg (уряд Сингапуру); www.info.gov (дер­жавна служба обміну інформацією США); www.senate.gov/senators (сенат США); www.capitol.state.tx.us/capitol/legis (законодавчий орган штату Техас, США); www.althimgi.is/ekysag/nra (Елсінжі — ісландський парламент); www.wcc.govt.nz/wcc/abontwcc (Веллінг-тонська міська рада, Нова Зеландія); www.english.camera.it (Палата депутатів Італійської Республіки); www.rajgovt.org (зв'язок з по­літиками провінції Раджастан, Індія).

Електрона пошта (E-mail) — найпоширеніша служба Internet. Користувачі E-mail мають можливість обмінюватися текстовими та звуковими повідомленнями, графікою, відеоінформацією, програмами. Основна перевага E-mail — її швидкість. Електронний лист за кілька хвилин потрапляє до "поштової скриньки" адресата і зберігається там до виклику. За допомогою E-mail можна надіслати листа одно­часно багатьом адресатам або отримувати кореспонденцію за спис­ками передплати. £-/иаг7-адреса складається з двох частин, розділе­них знаком @ (ет):

ім'я_користувача@//гґег/геґ_адреса_сервера.

Регістр літер, на якому записана £-/иаг7-адреса, — не має значен­ня. Для роботи з E-mail існує велика кількість програм. Вони забез­печують створення, редагування та відсилання листів; перегляд корес­понденції, що надійшла; фільтрацію та сортування повідомлень, пере-адресацію та автоматичні відповіді. Крім того, сучасні поштові програми дають змогу додавати до електронного листа будь-які документи (у тому числі мультимедійні), виконані не в текстовому форматі. Найпопулярніші з них   Internet Mail, Microsoft Exchange, Eudora, Outlook Express, Netcape Messenger.