2.2.3. Опціонні угоди

2.2.3. Опціонні угоди

Опціонна угода. Валютний опціон та його види. Основні різновиди валютних опціонів. Стилі опціонів. Розрахунок прибутку опціонів. Інституціональна класифікація опціонів. Стратегії проведення опціонних угод.

Опціонні угоди — двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначений актив за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

Види опціонних угод

Опціонні угоди з товарами

Опціонні угоди з цінними паперами

Валютні опціони

Валютний опціон — двостороння угода про передачу прав (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити чи продати визначену суму іноземної валюти за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін.

Примітка: Валютні опціони — це не одне й те саме, що форвардні валютні опціонні контракти, хоча схожість у назві може вносити певну плутанину. Дослівно термін «опціон» перекладається як «вибір». Опціон дає право, а не обов’язок, на придбання або продаж обумовленої кількості іноземної валюти за вказаним в угоді курсом протягом визначеного строку. Він дає можливість одній зі сторін угоди виконати угоду або відмовитися від її виконання. А форвардний опціонний контракт укладається на придбання або продаж певної кількості іноземної валюти за визначеним наперед курсом у майбутньому. Він неодмінно має бути виконаний, оскільки це обов’язковий контракт.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» дається визначення валютного опціона як документа, який засвідчує «...право придбати (продати) ...кошти на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту». Також визначено, що продавець опціона «...несе безумовне і безвідкличне зобов’язання щодо продажу ...коштів на умовах укладеного опціона...». Покупцеві ж надано право на відмову від виконання опціона у будь-який момент.

Типи валютних опціонів:

колл (call option) — право купувати певну суму валюти за фіксованим курсом (strike price) у встановлену дату виконання;

пут (put option) — право продавати певну суму валюти за фіксованим курсом (strike price) у встановлену дату виконання;

пут-колл (put-call), «стелаж» — право продавати чи купувати певну суму валюти за фіксованим курсом у встановлену дату (але не купувати і продавати одночасно).

Примітка: Якщо дві сторони уклали опціонний контракт, то певною мірою в привілейованому становищі перебуває все ж таки покупець опціона. Продавець не має права вибору щодо виконання опціона. Якщо покупець опціона колл вирішує виконати його, то продавець повинен продати валюту. Аналогічно, якщо покупець опціона пут вирішує виконати його, продавець повинен придбати цю валюту. Таким чином, рішення з приводу виконання або невиконання опціона залишається за покупцем, який виконує опціон, якщо це йому вигідно, або не виконує, якщо невигідно. За цю перевагу покупець сплачує продавцеві премію, яка залежить від тривалості опціона, різниці курсів при укладенні угоди та обумовлених у даній операції. Премію можна розглядати як страхову, що забезпечує покупцю опціона захист від несприятливих змін курсу, а продавцю — компенсацію за втрати від таких коливань. Адже якщо для покупця валюти сприятливим є зниження курсу, то для продавця вигіднішим є його зростання.

Основні різновиди валютних опціонів

Опціони на споти (options on spots). Американський колл (call) на спот — це контракт між покупцем та райтером (writer), тобто емітентом опціона. Покупець платить райтеру ціну (премію) за право (але не зобов’язання) купити обумовлену кількість валюти за обумовленою ціною (exercise або strike price) в обмін на іншу валюту в обумовлений період. Наприклад, колл на фунти стерлінгів може надати право купити валюту в будь-який момент часу з моменту підписання контракту до суботи напередодні третьої середи березня, червня, вересня чи грудня. Американський пут, що є симетричним, надає право продавати валюту. Європейські опціони виконуються тільки у визначені дати.

Опціони на ф’ючерси (options on futures). Бувають тільки аме­риканські. Об’єктом контракту у даному разі є ф’ючерс. Ф’ючерс­ний контракт виконується в будь-яку дату обумовленого періоду, і держатель опціона колл отримує в цей момент весь належний йому за цей період прибуток. Останній перераховується зі ство­реного для цієї мети накопичуваного рахунку.

Ф’ючерсні опціони (futures-type options). Покупець колла дає згоду щоденно платити райтеру суми, що відповідають здешевленню ринкової вартості колла, а райтер — платити покупцю у разі подорожчання колла. Додатково до цього райтер надає покупцю право купити обумовлену кількість валюти за договірною ціною. Пут є симетричним.

Щодо особливостей виписування валютних опціонів, принципів ціноутворення на ринку та інших параметрів даних фондових деривативів можна сказати, що це є чи не найскладніші з існуючих на сьогодні валютних інструментів.

Недоліки валютних опціонів:

їх вартість;

необхідність попередньої оплати;

відсутність обігу позабіржових опціонів;

опціони неможливо отримати для всіх валют, хоча позабіржові опціони доступні для будь-якої вільно конвертованої валюти.

Механізм укладання опціонного контракту

Рис. 8. Опціон на купівлю (колл)

Рис. 9. Опціон на продаж (пут)

Валютний опціон являє собою договір між двома брокерами (дилерами), який має таку форму:

За таким договором один брокер (дилер) виписує та продає опціон, а другий купує його та отримує право протягом обумовле­ного у вимогах опціона строку або купити за встановленим курсом (страйк-ціна) визначену кількість валюти в особи, яка виписала опціон (опціон на купівлю), або продати цю валюту даній особі (опціон на продаж).

Торгівля валютними опціонами проходить на валютній ф’ю­черсній біржі, тому в правилах торгівлі цими цінними паперами діють єдині положення.

Покупець опціона — вирішує, чи він купуватиме (call) чи продаватиме (put) обумовлену в контракті суму валюти, і сплачує премію за це право.

Продавець опціона — несе зобов’язання в будь-якому випадку і власне за це він отримує премію від покупця опціона.

Премія — ціна опціонної угоди.

Стилі опціонів

Європейський — опціони можуть бути виконані тільки в обумовлену дату в кінці опціонного періоду.

Американський — опціони можуть бути виконані до обумовленої дати між першою та останньою датою розрахунків.

Співвідношення між реальним курсом і ціною страйк характеризується такими поняттями, як опціон при грошах (at-the-money), у грошах (in-the-money) і без грошей (out-of-the-money) (рис. 8).

а              б

Рис. 10. Опціон колл (а) та опціон пут (б)

? Приклад. Якщо ціна страйк 4,7 грн. за 1 дол., а поточний валютний курс — 4,9 грн. за 1 дол., внутрішня вартість становить 0,2 грн. за 1 дол. (4,9 – 4,7). У випадку, коли за реалізації опціонного контракту пут ціна страйк нижча за поточну ціну, то опціон у грошах на 0,2 грн. за 1 дол. Якщо обмінний курс дорівнює ціні страйк, то опціон при грошах, тобто самостійна ціна опціона, дорівнює нулю. Якщо обмінний курс нижче за ціну страйк, то опціон без грошей має негативну самостійну вартість.

Розрахунок прибутку опціона

Інвестиційна цінність опціона визначається страйк-ціною, тобто курсом валюти, за якою він укладений, на дату виконання опціона.

Опціон на покупку дає право власнику придбати валюту, високо оцінену ринком, за нижчим курсом і отримати прибуток.

Цей прибуток визначається за формулами:

                П = (Р1 – Р0) п – Цп           (15)

або

                П = (Р1 – Р0 – Ц) п,            (16)

де П — прибуток від опціона на покупку;

Р1 — курс валюти на ринку на момент виконання опціона (курс спот);

Р0 — премія опціона (ціна опціона);

П — кількість валюти, яка купується за опціоном.

Опціон на продаж дає право власнику продати валюту, низько оцінену ринком, за вищим курсом та отримати прибуток.

Цей варіант визначається за формулою:

                П = (Р0­– Р1 – Ц) п,             (17)

де П — прибуток від опціона на продаж;

Р0 — страйк-ціна (опціонний курс на продаж валюти);

Р1 — курс валюти на ринку на момент виконання опціона (курс спот);

п — кількість валюти, що купується по опціону.

Фактори, що впливають на ціну опціона:

опціонний курс;

валютний курс-спот;

кон’юнктура ринку;

середня банківська процентна ставка;

співвідношення попиту та пропозиції.

Опціонний курс — ціна, за якою можна купити (call) чи продати (put) об’єкт опціонної угоди, тобто валюту (strіke price).

? Приклад. На валютній біржі передбачається опціон на купівлю доларів США з такими параметрами:

Купівля даного опціона дозволяє його власнику купити 10 тис. дол. США через місяць за курсом 2,00 грн. за 1 дол., тобто затрати на покупку валюти становитимуть 20 тис. грн. (10 тис. дол. ´ 2,00 грн.).

При укладенні опціонного контракту покупець опціона сплачує продавцю опціона премію в розмірі 1000 грн. (10 тис. дол. ´ 0,1 грн.). Загальні витрати на покупку опціона та валюти по ньому становлять 21 000 грн. (1 + 20).

Купуючи опціон, покупець забезпечує собі повний захист від підвищення валютного курсу.

У нашому прикладі покупець має гарантійний курс покупки валюти 2,00 грн. за 1 дол. США. Якщо на день виконання опціона курс спот перевищуватиме курс опціона, то покупець все одно купить валюту за курсом 2,00 грн./дол. США. Це — виграш від зниження курсу валют на ринку. Якщо на день виконання опціона курс спот буде нижчим за курс опціона, то покупець може відмовитися від опціона та купити долари на готівковому ринку за нижчим курсом, ніж курс опціона. Тим самим він виграє від знижки валютного курсу.

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОТОЧНИМ (Р)
ТА ОПЦІОННИМ (О) КУРСАМИ

Опціон при грошах (at-the-money)               Р = О

Опціон у грошах (in-the-money)    Р більше за О

Опціон без грошей (out-of-the-money)        Р менше за О

ЦІНА ОПЦІОНА

Внутрішня вартість           Зовнішня вартість

(дійсна) (тимчасова)

Внутрішня вартість — 1) сума, яка могла б бути отримана за опціон, якби він завершився, потенційний дохід власника опціона від його реалізації; 2) нижня межа премії опціона.

Внутрішня вартість опціона колл — величина, на яку поточний курс валюти перевищує опціонний курс.

Внутрішня вартість опціона пут — величина, на яку опціонний курс перевищує поточний курс валюти.

Зовнішня вартість — ціна чекання, премія, яку покупець готовий заплатити, крім внутрішньої вартості. Відображає очікування, що опціон до строку експірації виграє в ціні (чим довший проміжок часу до виконання опціона, тим більша його вартість, а зі скороченням строку до виконання опціона часова вартість зменшується).

Примітка: На момент виконання опціон має тільки внутрішню вартість і не має зовнішньої (а якщо і внутрішня вартість на момент виконання дорівнює нулю, то у такому випадку опціон не має ніякої вартості).

Інституціональна класифікація опціонів

Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), розміром премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згодою сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін).

Особливості:

висока вартість опціонів через ризик неплатежу;

відсутність обігу опціонів;

низька вартість перепродажу.

Примітка: Клієнт повинен тримати опціон до дати його виконання й або виконати його, або дозволити терміну його дії проминути. Так, якщо клієнт вирішив не виконувати опціон, він може продати його тільки тому банку, в якого він купив опціон, тобто отримати терміновий прибуток, якщо банк дасть на це свою згоду. Тому позабіржовий опціон може мати тільки низьку вартість перепродажу. Банк купить опціон зворотно тільки у тому разі, якщо у нього залишилася внутрішня вартість, тобто для банку є інтерес виплатити якусь суму для ліквідації опціона, викупивши його.

Ще одним варіантом може бути закриття позиції шляхом укладання зворотного опціона. Наприклад, якщо початковий опціон був на купівлю за курсом форвард (колл-опціон), клієнт може укласти пут-опціон для продажу за курсом форвард на ту саму суму і ту саму дату виконання, а потім отримати прибуток від різниці між двома цінами виконання (кол- і пут-опціонами).

Біржові опціони — це стандартні контракти із зазначенням виду опціона (колл або пут), ціни страйк, указаної дати виконання, обсягів контракту, величини премії, якими торгують на біржах.

Особливості:

основна частина обсягу торгів не базується на відповідній комерційній угоді, а має спекулятивний характер;

ціни мають набагато менший діапазон, ніж у позабіржових опціонів;

недоліком є неможливість їх точного «настроювання» на потрібні суму і дату виконання.

Стратегії проведення опціонних угод

Опціон як одна з форм строкових угод надає інвесторам великі можливості. Використовуючи комбінації із опціонів різних видів, з різними цінами страйк і датами виконання, інвестор може побудувати цікаві стратегії й отримати додатковий прибуток.

Розрізняють стратегії:

спред — вертикальні та горизонтальні:

колл-спред «ведмедя»;

колл-спред «бика»;

пут-спред «бика»;

пут-спред «ведмедя»;

спред «метелика»;

комбінації:

короткий стредл;

довгий стредл;

короткий стренгл;

довгий стренгл.

Стратегія спред — поєднання двох і більше опціонів одного виду (колл або пут). Прибутки при використанні даної стратегій обмежені. Розрізняють вертикальні і горизонтальні спреди. Вертикальні спреди конструюються шляхом продажу і купівлі опціонів з різними цінами страйк, але однією датою виконання. У горизонтальних спредах використовуються опціони з однією ціною страйк, але різними датами виконання.

Колл-спред «ведмедя» — поєднання продажу опціона колл з низькою страйковою ціною і купівлею опціона колл з більш високою страйковою ціною (обидва опціони повинні мати одну дату експірації). Особливість стратегії полягає в тому, що для її отримання не потрібно ніяких інвестицій: премія, яка отримана під час продажу опціона, перевищує премію, сплачену при його купівлі.

Колл-спред «бика» — поєднання купівлі опціона колл з низькою ціною страйк і продажу опціона колл з більш високою ціною страйк та єдиною датою виконання. Максимальні витрати дорівнюють різниці між преміями опціонів і мають місце, якщо обидва опціони залишаються невигідними протягом усього строку дії опціона. Якщо основний обмінний курс дорівнює найвищій ціні угоди або перевищує її, тоді отримують максимальний дохід.

Пут-спред «бика» — це поєднання купівлі опціона пут з низькою ціною страйк і продажу опціона пут з більш високою ціною страйк і з однією датою виконання. Як і у випадку колл-спреда «ведмедя», для отримання даної стратегії непотрібні початкові інвестиції.

Пут-спред «ведмедя» — поєднання купівлі опціона пут з високою ціною страйк і продажу опціона пут з більш високою ціною страйк з однією датою виконання. Максимальні втрати дорівнюють розміру чистої премії, яка виплачується по угодах, що здійснюються за цим принципом, і мають місце, якщо обмінний курс падає до ціни продажу за угодою.

Спред «метелик» може бути отриманим при поєднанні колл-спред «бика» і «ведмедя».

Стратегії, які містять опціони різних видів (іноді їх називають подвійними опціонами), — це комбінації. Існує кілька видів комбінацій.

Короткий стредл — комбінація продажу опціона колл і продажу опціона пут з однією ціною страйк і датою експірації. Ця стратегія дозволяє отримувати прибуток на якомусь інтервалі, але допускає необмежені збитки за різкого коливання курсу.

Довгий стредл — комбінація купівлі опціона колл і опціона пут з однією ціною страйк і датою експірації. Ця стратегія дає прибуток, якщо змінюється ситуація на ринку. Максимальний розмір прибутку обмежується сумою премій опціонів колл і пут. Інвестор отримує прибуток при значній зміні цін на товар. Дана стратегія приваблює інвесторів у тому разі, якщо передбачається зміна валютного курсу, але ще не ясно, в якому напрямі.

Короткий стренгл — комбінація продажу опціонів колл і пут з однією датою експірації, але різними цінами страйк.

Довгий стренгл — комбінація купівлі опціонів колл і пут з різними цінами страйк і однією датою експірації.